На мою думку, усі чули хоча б раз: “робота має бути одна й на все життя; диплом - це пропуск до життя; без освіти ти ніхто”. Так виховували наших батьків та бабусь. Так само і я ще з дитинства чула це.
Ще в першому погляді розповідала про пошук себе. Нещодавно задумалась, чи хочу я працювати на роботі, де знаходжуся зараз в сфері рітейлу. Тут є:
-
стабільність, про котру мені завжди казали родичі
-
хороший колектив
-
кар’єрний зріст
...але чи хочу я працювати 5/2 все життя?
Працювати від відпустки до відпустки. Робити кожного дня одні й ті ж самі дії роками. Напевно, ні. Я завжди мріяла побачити світ, бути вільною в плануванні свого часу та життя. На жаль, через незадовільний моральний стан, я погано уявляю майбутнє. Кожні роздуми призводять до того, що хочеться мати незалежність та займатись улюбленою справою. Робота перестає бути роботою, коли ти любиш її.
Так уже склалось, що спілкуюсь здебільшого зі старшими людьми та раніше дуже часто рівнялася на них, тим самим забуваючи про свої досягнення в роботі. Потім дізналась, що не все так легко, як мені здавалось — вони також пройшли шлях пошуку себе, змін великої кількості робіт, невдач та перешкод, щоб мати те, що я бачу. Ми всі бачимо лише верхівку айсберга. Тоді ж мені підказали, що треба більше думати саме про себе та власні досягнення.
Соціальні мережі дуже впливають на сприйняття світу. “Успішний успіх” - всюди, і виникає думка: «Напевно, це я щось неправильно роблю».
Зменшивши споживання контенту із цим “успіхом”, починаєш розуміти — більшість живе таке ж життя, як і я. Насправді мало хто має ту саму “свободу”. Потрапити у сферу, яка може її надати може бути важко. Саме тому намагаюсь просто сфокусуватися на собі, вирішити та знайти, що мені приносить задоволення і чого насправді я хочу.
Також, потрібно вчитися відпочивати та відокремлювати її від особистого. Звичайна прогулянка, час наодинці або з друзями, хобі, що допоможе відволікатись. Та і взагалі – не забувати, чого ти вже досяг, а не постійно порівнювати себе з кимось іншим. Тоді, можливо, і вийде зрозуміти, чого насправді ти хочеш, а що тобі нав’язували.
