У соціальних мережах завірусився новий тренд: “Ми слухаємо та не засуджуємо”, з якого виникло спостереження: жінки зазначають, що грають у цю “гру” з подругами постійно. Сьогодні говоримо про жіночу дружбу.
Більшість чула: “Жіночої дружби не існує”, не згодна. З раннього дитинства я бачила гарний цьому приклад — дружба мами та її подруги, які вже стали рідними — похрестили одна одної дітей. Вони дружили зі школи й досі підтримують стосунки. Бачачи це, я завжди хотіла та прагнула такої дружби.
Проте, з дитинства я здебільшого спілкувалася з чоловіками, обираючи їх як друзів. Дівчата теж були в оточенні, але рідко зі спільними інтересами. Перші подруги з плином часу та зміною оточення теж зникли.
У підлітковому віці познайомилася з дівчиною через спільних знайомих, і зав’язалися близькі дружні стосунки. Ловила себе на думці: ось це та дружба, яку я бачила в мами, проте помилялась. Можу порівняти цей досвід зі стосунками, які швидко розвиваються: коли на початку все, здається дуже класним, спадають рожеві окуляри, і розумієш, що це зовсім не твоя людина. Я людина, яка в дружбі готова до самопожертви заради комфорту іншого. Так було й там. Називаю це дружбою, бо я на той момент так вважала. Й ось сталася ситуація, яка відкрила мені очі. Коли мені було морально погано, ця подруга просто проігнорувала. І навіть гірше – почала насміхатись та знецінювати мої проблеми. Це було вже не вперше. Зрозуміла, що ця людина зовсім не є мені другом. Мене не поважають, мою думку не враховують, мною маніпулюють. Було боляче, адже думала, що ця дружба надовго.
З часом я сформувала власне розуміння слова “дружба” й тепер можу сказати, що справжніх подруг у мене зовсім небагато. З дорослішанням приходить розуміння — друг це не лише про зустрічі заради розваг. Це постійна підтримка, допомога у важкий період: моральна, практична, фінансова чи матеріальна. Це вміння радіти за досягнення та говорити гострі речі.
Чому “стосунки”?
Бо дружба це такі самі стосунки, як і романтичні. Ти пускаєш у своє життя іншу людину. Друзі — це не тільки про веселощі. Мені подобається вислів: “Друг пізнається в біді”, але я доповню його: “і в радості теж”. Важливо мати поруч таких людей. У мене вони є, вони проявили себе в різних ситуаціях.
Тому й казала, що не згодна з твердженням про відсутність жіночої дружби. Я бачила й відчувала її різні прояви й можу впевнено сказати: вона є.
Не люблю думати про майбутнє, але зараз, здається, що знайшла тих самих подруг, які залишаться зі мною. Тих, про кого мріяла в дитинстві.
