За ці роки війни та роботи за кордоном я зустріла чимало британців, які без вагань підтримували українських біженців і Україну. І щоразу, приймаючи цю допомогу й щиро дякуючи – “Thank you very much, indeed!” – мені було трохи ніяково зізнатися самій собі, що в подібній ситуації я сама навряд чи змогла б діяти так само безкорисливо. У голові настирливо звучало запитання: Чому? Чому ви нам допомагаєте?