Не так давно спіймала себе на думці — маю нецікаве життя. У розмові з подругою почула цікаву фразу: "В нашому світі є Мікрочелікі та Мегачелікі".
Вона зі знайомим придумала цю теорію і приписала мене до других. Саме про це й поговоримо.
Завжди прагнула жити цікаво, ще з дитинства: інтерес до всесвіту, людей, поведінки. Надумала, що я циганка і вмію класно танцювати та співати (аби ж!). Постійно проводила час у компанії маминих друзів і бачила модель поведінки, що жити потрібно весело. Потім підлітковий період, перші друзі, перші подорожі на ровері сусідніми селами. Дійшла думки, що побувала в усіх — бо цікаво.
Далі, найцікавіше — переїзд до міста, 2022 важкий для всіх рік, початок дорослого життя та знайомства з людьми, які потім змінять моє бачення світу, і завдяки яким я стану названим "Мегачеліком".
То чому ж саме він?
Бо намагаюсь брати максимум від сьогодні й завтра. Бо розплановую час. Знайомі знають — задля зустрічі треба писати завчасно, адже сьогодні я просто катаюсь на ровері з друзями; завтра — їду ним 100 кілометрів задля галочки; в інший день допомогти організувати музичний фестиваль; потім — беру участь в івенті, майстриня пірсингу. І це не кажучи про основну роботу, де я завжди маю бути сконцентрована та мультизадачна.
Не хочу прожити життя за графіком дім-робота-дім. Знаєте, і вважаю, мені вдається. Тому я — Мегачелік.
