До цього часу ніхто напевно не знає віку найпопулярнішої гри в світі – футболу, батьківщиною якої вважають Китай, а от правила уніфікували британці. Але сьогодні з упевненістю можна сказати, що футбол – це не лише спорт, а й своєрідне «есперанто» – мова, що об'єднує мільйони людей у всьому світі. Це мистецтво і водночас – релігія, пристрасть. Не оминуло це захоплення і чернігівців. Тож цікаво, коли в Чернігові з'явився футбол? Які ще ігри були популярні? Де грали та коли збудували перший стадіон у нашому місті? Про це нам розкаже краєзнавець, дослідник історії Чернігова Данило Рига.
Футбольні баталії на Валу
Коли саме спалахнуло полум'я футбольних пристрастей у Чернігові – невідомо, але від часу першої згадки про гру минуло більш ніж 100 років. Газета «Чернігівське слово» за 9 жовтня 1913 р. повідомляла, що при Чернігівській класичній чоловічій гімназії є великий майданчик, де гімназисти грають у футбол.
Восени 1913 р. на стародавньому Валу в Чернігові можна було спостерігати це екзотичне як на той час видовище. На майданчику поблизу чоловічої гімназії та дворянського пансіону хлопчаки завзято ганяли шкіряну кулю. Виглядало це, можна сказати, кумедно, але скільки ж тут було азарту та завзяття! Та навряд чи ці гравці були єдиними в місті, адже вже в 1914 р. команда Чернігова мала зійтись з киянами в 1/8 фіналу чемпіонату Російської імперії. Зіпсувала ці плани Перша світова війна. Тож про історію зародження гри в Чернігові маємо на сьогодні досить уривчасті відомості.
Масові спортивні й фізкультурні заходи
У 20-30-ті роки XX ст. на Чернігівщині створені спортивні товариства «Динамо» та «Спартак». У 1920-х роках у Чернігові вже проходили масові спортивні фізкультурні заходи. Так, клуб «Спартак» включав 700 представників робітничо-селянської молоді. Але станом на 1924 р., згідно з інформацією газети «Червоний стяг», цей клуб перебував у доволі складному матеріальному становищі. Проходили в Чернігові і досить незвичні акції, як-от мотоциклетний пробіг з Києва до Чернігова, що відбувся 9 серпня 1924 р. Кількість мотоциклів – учасників пробігу – аж 35. 10 серпня відбулась їх зустріч на площі Диктатури Пролетаріату (колишня Соборна на території Валу).
Проєкт стадіону на Олександрівській площі
100 років тому – у 1924-му губернські Відділ місцевого господарства та Рада фізкультури розробили проект першого чернігівського стадіону, який згодом і з’явився біля колишньої Олександрівської площі (це територія сучасного центрального ринку. – Прим.). Місцева газета «Красное знамя» від 27 вересня 1924 р. в статті «Стадион в Чернигове» (російськомовна, як ви бачите, але цитату ми переклали українською. – Ред.) подавала таку інформацію: «Вже давно рада фізичної культури порушила питання про влаштування у Чернігові стадіону – місця для спортивних змагань. Влаштування такого стадіону в наш час, коли звернули серйозну увагу на фізичний розвиток юнацтва, безумовно, необхідно. Наразі це питання близьке до реалізації. За проектом губернського відділу місцевого господарства, виробленого разом із радою фізкультури, стадіон буде влаштований на колишній Олександрівській площі, між бульваром біля Радянської лікарні та єврейським ремісничим училищем. На стадіоні передбачено влаштувати бігову доріжку, трек для велосипедної їзди, майданчики для легкої та важкої атлетики, футболу. Стадіон буде облаштований земляним валом, розділеним терасами, на яких надалі будуть влаштовані трибуни для публіки».
Стадіон «Соколка» – перший у місті
Головні футбольні баталії Чернігова з кінця 20-х і до середини 30-х рр. XX ст. велися на стадіоні «Соколка» (так його тоді називали). Так, у 1924-му р. губернський відділ місцевого господарства і рада фізкультури, як вже зазначалося, розробили проєкт першого чернігівського стадіону, і згодом спорткомплекс виріс на Олександрійській площі (орієнтовно на перетині сучасних проспекту Миру та вул.І.Мазепи). У 1927 р. Олександрівська площа отримала нову назву – «25-го Жовтня». Ринок потіснили та влаштували стадіон, вхід до якого був з боку сучасної школи №1. Тож «Соколка» служила спорту і, передусім, – футболу – аж до 1959 р., а потім поступилась місцем новому великому житловому масиву на сучасній вул. Мазепи.
Новий стадіон – на дачі архієпископа
Незважаючи на оголошену в СРСР війну футболу впродовж 1929-1930-х рр., цю гру зупинити було вже неможливо. 6 вересня 1933 р. чернігівська збірна брала участь в обласному міжміському товариському матчі. Про це заявляє німий свідок – газетна афіша матчу між найсильнішими командами Чернігова та Брянська, де сповіщалось про те, що чернігівська збірна прибула, тож гра «в негоду не відміняється». Крім того, футбольним фанатам обіцяли сервіс і урочистий момент – «працюючий буфет» і «оркестр духової музики». Поряд з «дорослими» командами, які брали участь в чемпіонатах України серед спорттовариств та відомств з 1936 р., в Чернігові існували й дитячі вуличні команди, які проводили неформальні першості міста.
Тож згодом виникла потреба ще в одному стадіоні. І його історія починається з 1936 р. Для будівництва обрали територію міського саду, де наприкінці XVІІІ ст. була дача чернігівського архієпископа. На початку XІX ст. на тому місці діяв міський сад.
Існував у Чернігові і зимовий каток. Чернігівська газета «Червоний стяг» в статті «Каток в Чернігові» подає таку інформацію: «Окружна рада фізкультури гадає, коли сприятиме погода, влаштувати взимку в Чернігові каток. Місце для катку обрано те, що було раніше, - майдан біля Красного мосту». Був популярний у Чернігові і стрілковий спорт.
Баскетбол – нова гра чернігівців
У 1920-х р. в Чернігові з’являються нові види спортивних ігор, зокрема, баскетбол. Звісно, нові тренди спочатку приходило до великих міст, як-от Київ, Одеса, Харків. Але і Чернігів не відставав. Не дивуйтесь, але в 1919 р. назву командної гри з м'ячем писали саме так – баскетбол. І спочатку вона сприймалася з недовірою, але буквально за кілька років набула популярності. І першим українським містом «прописки» баскетболу став саме Чернігів. 11 травня 1921 р. тут створили баскет-лігу Чернігівщини, що об'єднувала баскетбольні секції клубу «Спартак», гуртка «Спорт» і 5 позаклубних команд губернського міста.
Перші баскетбольні команди «Зірка» і «Вікторія» організовані 6 липня 1921 р. при Чернігівському військово-спортивному клубі, а вже 30 серпня в Міському саду провели перший показовий матч. Щоправда, подальшого розвитку баскетбол тоді не мав через віддаленість тренувального майданчика та відсутність коштів. Загальні симпатії, особливо серед жінок, ця гра стала завойовувати з 1922-го. Все літо велися тренування та товариські матчі. З 28 травня до 2 червня відбулися лігові матчі, в яких брали участь три чоловічих і одна жіноча команди. Через брак спаринг-партнера жінки змагались з чоловічими командами.
6-14 серпня 1922 р. в Чернігові відбулися губернські змагання, в програму яких входили гімнастика, легка атлетика, футбол, плавання та баскетбол. Для поширення й популяризації баскетболу до деяких повітів губернії розіслані правила гри, але тоді ця спроба не увінчалася успіхом.
Плавання – показовий вид спорту
В 1930 р. з’явився державний орган – Всесоюзна рада фізичної культури, що контролював і коригував розвиток фізкультурно-спортивної роботи на місцях. Клубно-територіальний принцип побудови спортивної роботи, що діяв до цього, змінився на виробничий. Тоді усі демонстрації, масові гуляння, приурочені до знаменних дат, не обходились без участі гімнастів та інших спортсменів у показових видах спорту.
Одним із таких видів спорту було плавання. За свідченнями старожилів, плавців тренувала й готувала до спортивних змагань Водна станція, розташована на одному з міських пляжів з протилежної сторони від Валу на лівому березі Десни. Тут діяв і побудований Палац піонерів, де дітей виховували відповідно до принципів комуністичної пропаганди. А спортсменів у той час шанували, їх досягнення обговорювали на сторінках місцевої преси, запрошували до навчальних і виробничих колективів, на зустрічі зі школярами та студентами.
