banner

З Олександрівки - на ринок: чернігівський садівник перетворив своє подвір’я на ягідно-фруктовий рай

У затишному мікрорайоні Олександрівка в Чернігові розкинувся сад пана Василя. На власному подвір’ї чоловік вирощує різноманітні фрукти та ягоди, які продає на Центральному ринку обласного центру. Ми завітали до нього в гості, аби дізнатися, як вирощувати ароматні плоди, що потрапляють на прилавок.

Одна груша важила 620 грамів

Вже друга половина звичайного сонячного буднього дня. На одній з вулиць мікрорайону Олександрівка стоїть високий чоловік - він чекає на журналістів. Пан Василь одразу запрошує до себе на подвір’я, де вже багато років вирощує плодові дерева. Першою в поле зору потрапляє пошкоджена слива – гілка з плодами зламалася та впала. Господар зітхає: плодів багато, але не встигли дозріти.

Пан Василь

- Пане Василю, розкажіть, що тут вирощуєте? Скільки у вас дерев?

Я навіть не знаю, скільки тут дерев. За 50 точно! Черешень, мабуть, штук 18 - біла, рожева, червона. Яблуні ростуть, груші, персики, вишні, – відповідає садівник.

І це лише частина того, що росте на ділянці. Тож підходимо ближче, аби господар детальніше познайомив зі своїм садом.

Є черешня «Чкалова» – дуже велике, старе, хороше дерево, – вказує на плодові дерева Василь, – Є три ранні черешні. Вони дрібні, але дуже ранні. Ось груша «Лісова красуня», груша «Ільїнка». А це груша «Листопадова», у мене були плоди до 600 г, а одна груша взагалі – 620 г.

Чоловік демонструє різні сорти груш і яблунь, зокрема, «Гренні Сміт» та «Сніговий кальвіль», персики, які майже готові відправитися на прилавки чернігівського ринку, кизил, айву, яку посадив у 2022-му році, та інші дерева.

Пан Василь почав займатися садівництвом у 2004-му. Родина придбала ділянку та посадила для дітей плодові дерева. Найстаршим – черешні «Валерій Чкалов» та яблуні «Слава переможцям» – вже по 20 років.

Впродовж цих років сад чоловіка поступово поповнювався новими сортами. Втім, зараз господар не садить нові дерева, адже роботи й так вистачає. Але й старі сорти не зводить. Іноді плодові дерева потерпають від великого вітру. Пан Василь говорить:

Вітер не дуже часто ламає, хіба якщо великий урожай. Ось на сливі багато плодів, і, можливо, зламалося через те, що їй важко. Часто ламається, коли є врожай і йде дощ – тоді гілки стають важкими.

Малина подорожчала, але не надовго

Зелену оазу пана Василя розбавляють яскраво-червоні порічки. Ягід багатенько,  кущі гнуться від їх ваги. 

Тут я сідаю на табурет і обриваю ягоди, – вказує чоловік на стільчик, що сховався між рядами кущиків. – Ягоди в мене сортові, великі. В мене один сорт порічки, ягід багато. Поруч смородина, вже обірвати треба, а я все не встигаю.

Біля зеленого саду на сонячній ділянці росте малина. Чоловік вирощує два сорти – звичайну та ремонтантну «Полана». Другий сорт родить двічі, тож наразі пан Василь очікує на черговий врожай.

Зараз закінчується перша малина, і скоро буде цвісти знову. Тобто зараз такий період, що тиждень чи більше малини на ринку не буде. Чому вона зараз подорожчала? Тому що вже відійшла або відходить, її мало. Ця ще не достигла, тому ціни й піднялися, – пояснює садівник.

Три сорти на одній груші

Окрім обприскування від тлі навесні, чоловік нічим не обробляє дерева. Лише обрізає гілки. Водночас пан Василь активно експериментує зі щепленням дерев. Його сусід декілька разів показав, як це потрібно робити. Спочатку Василь переймався, що не вийде, але все-таки вирішив спробувати. І, судячи з його саду, захопився процесом. Розповідає нашим читачам:

Цю грушу я сам щепив, вона називається «Киргизька». Вона така довгувата, червоно-оранжева, може бачили? На ринку продають. А ось – місце щепи, від «Киргизки» я другий сорт прищепив. На ній три сорти прийнялися.

Але не всі експерименти завершуються вдало. Від чого це залежить – господар саду не знає. Торік майже всі щепи пана Василя прижилися, а цього року – ні. Садівник припускає, що причина у пізніх термінах.

І на яблуні щепи є, – продовжує показувати чоловік. – Ось тут, де ізострічка намотана, я другі сорти додавав. Це зелене яблуко, а я прищепив «Антонівку».

Від дороги біля свого подвір’я пан Василь також посадив дерева. Вишні, абрикоси та горіх прикрашають ділянку чоловіка ззовні. Більшість плодових дерев у Чернігові постраждали від заморозків. Втім, у саду пана Василя складається враження, що низькі температури його оминули. Чоловік і сам цьому дивується:

Абрикос багато. В багатьох померзли, а в мене якось так вийшло, що вродило. І горіх поряд у сусіда замерз, а в мене – ні.

А от вишень цього року в пана Василя мало. Якщо черешні встигли відцвісти до приморозків, і дали близько 200 кг врожаю, то з вишнями - навпаки.

Поки ми зацікавлено оглядаємо сад, господар зауважує, що потрібно пообрізати дерева. Абрикоси занадто високі, тому плоди дістати важко, а коли ті падають на землю – розбиваються.

Було все маленьке, а зараз повиростало. Минулого року, коли треба було обрізати, з рукою були проблеми. Я, до речі, її так і пошкодив: різав дерево і болгаркою порізав руку, – ділиться садівник.

Поки були на ринку, шпаки обнесли черешню

Головні шкідники на ділянці пана Василя – шпаки. Чоловік повісив на дерева пакети, щоб відлякувати птахів, однак зізнається – цей метод не завжди працює. Він пояснює:

Минулого року, поки з ринку прийшли, все дерево обнесли, нічого не було. Вони ж літають зграями. Дрібні черешні з’їдали цілком, а черешня «Чкалова» велика, вони її надкушують або зривають.

Страждає від шкідників і малина – зараз її поїдає личинка хруща.

Окрім саду чоловік встигає займатися господарством. У нього є гуси, кури та індики. Окрім цього, пан Василь вирощує овочі, але не для продажу. До речі, на своєму невеликому городі чоловік також проводить експерименти.

Вчора викопав молоду картоплю і посадив стару. Хочу перевірити, чи встигне вона вирости.  Я собі так порахував, що за три місяці вона виростає, а в нас ще серпень, вересень і жовтень. Може, виросте за цей час, – пояснює чернігівець.

Сад, город, птиця, торгівля на ринку – і як все встигати? Василь розповів, як проходить його день у ягідний сезон:

Зранку та ввечері рву ягоди, їду на ринок, продаю, приїжджаю з ринку і знову рву. Потім їм і лягаю спати. А зранку знову рву та їду на ринок. Це дуже виснажливо.

Люди вже не купують ягоди відрами

Цікаво, що сам чоловік не дуже полюбляє ягоди та фрукти. Більшість плодів продає, а з частини яблук робить “сушку”, яку також реалізує на ринку. За його словами, покупці найбільше полюбляють малину та полуницю.

Раніше люди купували ягоди відрами, – розповідає садівник. – Було, людина бере відро абрикосів, відро вишень, відро порічок, відро смородини. А зараз максимум 2-3 кг. Буває, що раз хтось прийде відро купити, але зазвичай беруть кілька кіло. Раніше люди більше морозили, консервували. Ось у мене був постійний покупець, щороку приїжджав до мене додому і брав по п'ять відер вишень. Зараз люди стільки не купують.

Василь продає ягоди на Центральному ринку Чернігова, поблизу рибного павільйону. Він зізнається, що знижувати ціни не поспішає, адже на власному досвіді знає, що догляд за садом – справа не з легких.

Порічку, наприклад, я стараюся продавати дорожче, щоб хоча би розуміти, за що я її рву. А коли бабусі продають зовсім дешево, то, звісно, це не вартує тієї роботи, – говорить чоловік, спираючись на стола, що стоїть на подвір’ї.

Попри те, що сад потребує багато сил і часу, відмовлятися від нього Василь не планує. Для чоловіка його сад – це не лише заробіток, а й спосіб залишатися активним і тримати себе в тонусі.

Сад пана Василя справді вражає. Поки інші господарі бідкаються через неврожай, чоловік старанно збирає плоди своєї праці. Тож, якщо хочете поласувати ягодами від чернігівського садівника з Олександрівки, – завітайте на Центральний ринок! А ми тим часом залишаємо цей затишний багатий сад.


Фото: Валентин Бобир

Подобаються тексти на PECHERA.info? Долучайтеся до спільноти сайту!

приєднатись

Проєкт здійснюється за підтримки European Endowment for Democracy (EED)

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Foreningen Ukrainian Media Fund Nordic в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.

Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.