Нещодавно в Україні стартувала комунікаційна кампанія «Обираємо бути українцями», яка є частиною Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року. Але почитавши цю стратегією, здається, що можновладці забули одну важливу складову: щоб покращити демографію, потрібно, щоб нові українці народжувалися. А щоб нові українці народжувалися, потрібно, щоб в них було де народжуватися. А на всю Чернігівську область (третю за розміром в Україні, між іншим) таких місць, де нові українці могли б народитися, офіційно лишилося… шість. Так, лише 6.
У вересні 2024-го року, тобто через 2,5 роки після початку повномасштабного вторгнення російсько-білоруських окупантів, Кабінет міністрів затвердив ту саму Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року (знайти її можна за посиланням).
У цьому документі визначено кілька стратегічних цілей. Наприклад, повернення українців з-за кордону чи зниження рівня передчасної смертності. Є у стратегії навіть пункт під номером два: «Створення умов для підвищення рівня народжуваності, підтримка сім’ї». Ось тільки у цілях, які мають забезпечити реалізацію цього важливого пункту, немає навіть згадок про те, що для того, щоб нові українці народжувалися, потрібно, щоб вагітні мали доступ до лікарень та пологових будинків де можна народити. Адже з цим, як з’ясувалося, можуть бути проблеми.
До пологів на «швидкій» чи пологи у «швидкій»
Як нам розповіли у відповідь на наш запит в обласному управління охорони здоров’я, вести вагітність (тобто спостерігати за жінками до пологів) на Чернігівщині можуть у 23 лікарнях: по дві у Чернігові (це Пологовий будинок та районна лікарня) та Прилуках (районна та міська лікарні), решта 19 – у Бахмачі, Бобровиці, Борзні, Варві, Городні, Ічні, Козельці, Коропі, Корюківці, Куликівці, Мені, Новгород-Сіверському, Носівці, Ріпках, Сновську, Ніжині, Сосниці, Талалаївці та Острі. Що тут цікаво, що у цьому переліку немає одразу двох міст та селищ, котрі ще нещодавно (до 2020-го року) були районними центрами Чернігівської області. І якщо відсутність ведення пологів у Семенівці можна пояснити складною військовою обстановкою навколо прикордонного міста (буквально у Вербну неділю росіяни влучили у місцеву лікарню!), то Срібне знаходиться доволі далеко від прикордонної зони, втім, і там вагітних на облік не беруть.
Лише у двох медичних закладах області новонародженим можуть надати допомогу у складних неонатальних (тобто тих, що виникають одразу після народження) випадках. І обидва ці заклади знаходяться в одному місті, у Чернігові: це обласна дитяча лікарня та чернігівський пологовий будинок.
Але найбільше питань може виникнути, якщо дізнатися у скількох лікарнях Чернігівської області можна народити. І, якщо ви прочитали заголовок цього матеріалу, то вже зрозуміли: на весь регіон таких лише шість. Це Пологовий будинок у Чернігові, Бобровицька опорна лікарня, Корюківська центральна районна лікарня, Новгород-Сіверська центральна міська лікарня імені Буяльського, Ніжинська центральна міська лікарня імені Галицького та Прилуцька центральна міська лікарня.
— Надання медичної допомоги при пологах здійснюється лише в закладах охорони здоров'я, які уклали договір з Національною службою здоров'я України за програмою медичних гарантій за пакетом № 7 «Медична допомога при пологах», — зазначає в. о. заступника начальника управління охорони здоров’я Чернігівської ОВА Олена Захарченко.
Тобто якщо вагітна хоче народжувати у лікарні, у Чернігівській області вона може це зробити лише у Ніжині, Прилуках, Новгород-Сіверському, Корюківці, Бобровиці та Чернігові. Хоча ще у 2024-му році таких місць в області було на 40% більше – народжувати також можна було у Ріпках, Козельці, Бахмачі та районній лікарні Чернігова. Втім, у кожній з цих чотирьох лікарень минулого року народилося менше 200 дітей (найбільше – 193 – у чернігівській районці, найменше – лише одна дитина – у Ріпках), а тому їх закрили. Менше ніж 200 дітей народилося у 2024-му і у Новгород-Сіверському (34) та Корюківці (193), однак можна припустити, що пологові відділення там залишили враховуючи особливий статус прикордонних міст, наближених до країни-окупантки.
Шість місць на область. Багато це чи мало? Згідно мапи НСЗУ, у найменшій області України – Чернівецькій, наразі можна народжувати у 11 лікарнях. А у двох найбільших регіонах країни Одеській та Дніпропетровській (нагадаємо, третя за розміром саме Чернігівська) – таких лікарень 19 та 16, відповідно. Стільки ж місць для народження як і Чернігівщина (тобто 6) має тільки Тернопільщина (за розміром території цей регіон 23), по 7 лікарень мають Сумська (16 за розміром), Кіровоградська (15 за розміром) області та місто Київ. Менше за шість тільки регіони, які наразі повністю чи частково потерпають від окупації російськими загарбниками – у Севастополі, Криму та Луганській області нуль українських пологових, у Донецькій – один, у Херсонській – два, на Запоріжжі – чотири.
Але що робити, якщо процес пологів (або як часто говорять у фільмах: «відійшли води») розпочався у жінці, скажімо, у Понорниці? Адже до Новгород-Сіверського 50 кілометрів (десь година дороги), до Корюківки, де також є пологове відділення, 53 кілометри (та ж година)…
Пані Захарченко, відповідаючи на це питання, каже, що згідно наказу Управління охорони здоров'я, до пологового вагітну має довезти швидка. І у згаданому чиновницею документі зазначається, що з Понорниці ту саму вагітну, про яку ми згадували вище, мають везти до Корюківки. І з Семенівки – до Корюківки (67 кілометрів).
З Бахмача породіллю мають везти близько 90 км до Ніжина, а з Талалаївки (тієї, що до 2020-го року була райцентром) – 70 км до Прилук. Хоча з Бахмача ближче було б до Конотопа (52 кілометри), а з Талалаївки – до міста Ромни (41 кілометр). Однак маршрути створені з урахуванням територіального розподілу, а Ромни та Конотоп – то вже Сумська область…
Слово правозахисниці
З суто побутової не фахової точки зору здається, що зменшення кількості пологових лікарень та відділень в одній з найбільших областей України – це мінус і це ризики. Ризики зменшення якості медичної допомоги, ризики народження нових українців у машинах швидких, замість народження у лікарнях…
Але такий погляд – це погляд не фахівця. Тому, щоб мати більш зважену позицію, ми звернулися до громадських організацій, які займаються захистом та допомогою вагітним та породіллям.
— Політика укрупнення медичних закладів, зокрема пологових установ, що призводить до закриття пологових відділень в умовно невеликих населених пунктах базується на ідеї, що ті установи, в яких менше ніж Х пологів на рік (менше 200, – прим.) не мають достатньо навантаження, а отже персонал втрачає практику та навички, щоб високоякісно надавати допомогу під час пологів. Також питання фінансової доцільності, адже потрібно утримувати штат медиків, від анестезіолога до медсестри, при тому кількість пологів дуже низька, і фахівці умовно, без роботи. Ця ситуація є доволі типовою для всієї України, і кількість пологових закладів, які надають догляд під час пологів суттєво скоротилась, – пояснює логіку скорочення пологових голова ГО «Безпечне народження» Вікторія Лучка.
Правозахисниця вважає, що частково такий підхід є обґрунтованим, адже і в інших країнах кількість лікарень не є великою. Але при цьому правозахисники виступають за збільшення кількості акушерок, котрі могли б допомагати при нескладних вагітностях та так званих «пологах низького ризику»:
— Ця модель ефективно працює в Канаді, тому аргумент про те, що європейські країни невеликі територіально, тому це легше організувати, не відповідає дійсності. Саме тому, разом з укрупненням медичних закладів, потрібно говорити і про важливість надання кваліфікованої медичної допомоги з сексуального та репродуктивного здоровʼя на місцях, в акушерських (пологових) центрах, яку можуть надавати акушери після розширення повноважень та отримання додаткової кваліфікації. Це довгий процес, який потребує законодавчих змін та реформ у системі охорони здоровʼя та освіти, проте вже варто говорити про розширення ролі акушерки в системі надання медичних послуг, про надання їй професійної автономії, перекваліфікації та створення умов для належної праці у громадах, — підкреслює пані Лучка.
При цьому правозахисниця вважає, що звертатися за допомогою до лікарень, де немає пологових відділень немає сенсу, хоча і визнає, що кількість народжень у швидких збільшиться. Тому, на її думку, всі бригади швидких, котрі можуть везти породілей, мають також пройти додаткове навчання:
— Вважаю, що усі бригади швидкої допомоги мають пройти додаткове навчання для надання допомоги по пологах у кареті (швидкої допомоги, — прим.). Ці випадки точно будуть частішати, і важливо, щоб персонал знав, як прийняти пологи у жінки, яка тільки їде в лікарню, а не намагався «зупинити» пологи, чи зробити якісь маніпуляції, щоб жінка не народила. При цьому персонал має знати, як надавати екстрену медичну допомогу при ускладненнях: таких як пологи у тазовому передлежанні (ніжками до низу), післяпологова кровотеча тощо. Тому не бачу сенсу звертатись у лікарню, яка не має пакету «пологи», такі стрімкі пологи має прийняти персонал швидкої, — каже пані Вікторія.
Отже, пологових у Чернігівській області стало менше. Це вже факт. Гарно це чи погано та чи сприяє появі нових українців – відповідь на це має дати час (або можете дати ви – коментарі у наших соцмережах відкриті).
А якщо вам довелося народжувати у швидкій, бо у найближчій лікарні не було пологового відділення і ви готові розповісти свою історію – пишіть нам у «Фейсбуці».
