З кінця 90-х років Італія була однією з європейських країн, куди українці виїжджали на заробітки, спочатку навіть нелегально. Хтось залишався, вивчав мову й облаштував своє життя, хтось жив на дві країни чи навіть повертався. Повномасштабна війна Росії проти України спричинила хвилю біженців, і часто діти їхали до батьків, які мешкають за кордоном, чи навпаки. За офіційними даними 2024 року, в Італії налічувалося 250 тис. українців, хоча неофіційно там говорять про 1 млн. наших співвітчизників. Наші кореспонденти відвідали Сицилію, де поспілкувалися з представниками української громади, в тому числі й чернігівцями.
До 2022 року на Сицилії мешкало три тисячі українців, зараз - близько семи
Сицилія – найбільший і найвіддаленіший регіон Італії – за краєвидами часом нагадує український Крим. Клімат мʼякий, і в лютому острів зустрічає весняним теплом. Якраз дозрівають цитрусові, урожай яких збирають чотири рази на рік. Тож не дивно, що лимон є одним із символів Сицилії.
Аеропорт на Сицилії розташований у місті Катанія, яке розкинулося біля підніжжя діючого вулкану Етна. У багатьох місцях можна побачити наслідки попередніх вивержень. Навіть бруківка в місті – з лавового каменю – лави, що застигла та перетворилася на камінь. Зараз місцеві жителі говорять, що вулкан має чотири діючі кратери, які періодично «випускають пар», димлять. І ніби це убезпечить від великого виверження. Хоча періодичні невеликі виверження вулкану приваблюють в Катанію тисячі туристів.
Вже понад 20 років на Сицилії живе і працює чернігівка Вікторія Прокопович, яка поїхала до Італії через економічну кризу в Україні.
«Інфляція на той час була високою. Я працювала в податковій міліції, але часом це було навіть небезпечно. Звільнилася, перейшла в комерційну структуру, однак згодом прийняла рішення кардинально змінити життя. Не мала знайомих на півночі Італії, тому поїхала до землячок на Сицилію», – розповідає про своє рішення пані Вікторія.
Спочатку вона планувала працювати за кордоном рік-два, але поступово адаптувалася, досконало вивчила італійську мову. Для цього відвідувала середню вечірню школу для іноземців, також завершила університетську програму для іноземців. Дві вищі освіти, отримані Вікторією в Україні, визнані в Італії.
Чернігівка була віце-президентом Італійсько-української асоціації в Катанії. Пізніше вона переїхала в найбільше місто острова Палермо, щоб відкрити там українське представництво. «Нелегко було працювати там, де про Україну мало що знали та розуміли, але українці об'єднувалися і спільно, з гідністю, заявляли про себе», – говорить жінка.
Вже 10 років пані Вікторія представляє Чернігівську регіональну Торгово-промислову палату на півдні Італії. А з минулого року є директоркою філії на Сицилії та Сардинії від Асоціації «Made in Ukraine for Italy». «Ми розвиваємо та поглиблюємо двосторонні стосунки між Італією та Україною в комерції, культурі, спорті, туризмі», – зауважує вона.
За її словами, до повномасштабної війни в регіоні мешкали майже 3 тис. українців. Після лютого 2022 року їхня кількість ще збільшилася на 4 тис. осіб, багато людей приїхали до рідних. Пані Вікторія наголошує, що українці на Сицилії підтримують один одного. Особливо ця співучасть відчувалася в перші місяці повномасштабного вторгнення.
«Чотири місяці наш офіс не зачинявся. У співпраці з італійцями ми збирали, отримували, пакували, вантажили, відправляли в Україну гуманітарну допомогу - продукти харчування для дорослих і дітей, ліки, медичні та засоби гігієни для цивільних і військових. Із Палермо в Україну відправили вісім 20-тонників і дві вантажівки», – уточнює вона.
Вікторія Прокопович поділилася, що зараз розпочали роботу над проєктом відкриття Центру реабілітації на Сицилії для постраждалих від війни українців, адже це гостинна земля з потужною енергетикою.
Символом Сицилії є Тринакрія – жіноча голова медузи Горгони з трьома зігнутими ногами, що виходять з неї. Три ноги відтворюють трикутну форму острова; а зігнуті в колінах, бо острів постійно зміщується – це так звана «танцююча земля». «Медуза Горгона, за грецькою міфологією, мала властивість паралізовувати поглядом будь-яку живу істоту, всіх, хто дивився їй в очі, так і Сицилія зачаровує будь-якого мандрівника і назавжди залишається в його серці», – підкреслює пані Вікторія.
Водночас не всім підходить спекотний влітку клімат та менталітет сицилійців. До Вікторії Прокопович у 2022 році приїздили донька з онуком і свати з Чернігова. За кілька днів після відʼїзду в їхній будинок був приліт.
Вони прожили три місяці в Палермо і вирішили повернутися додому. Особливо всіх розчулив 3-річний онук, який розпитував, чи є ще у Чернігові танки? Дорослі пояснювали, що невідомо, адже три місяці не були вдома, а дитина висловила своє бажання: «Треба, щоб у Чернігові були танки, але УКРАЇНСЬКІ!».
Родина Вікторії залишається в Чернігові. Незважаючи на тривале проживання в Палермо, вона вважає себе чернігівкою. «Я щороку приїжджаю додому. Взимку місяць була з рідними. Наше місто – найкраще в світі, а Україна – неперевершена», – переконана Вікторія Прокопович.
Лава, що застигла. Фото Ірини Синельник
Ресторан і «танцюючий» магазин з українською душею
У центрі міста Катанія на Сицилії розташовані український магазин UA - EU Market та ресторан Mille Fiori, що в перекладі означає «Тисяча квітів». Їх засновниками є італієць та українка. Людмила Ярижко й Умберто Сантанжело кілька років тому відкрили українсько-італійський ресторан. А нині вирішили, що є потреба і в магазині.
У магазині відвідувачів привітно зустрічає пані Марія, за спиною якої зображена карта України. Вона розповідає про асортимент українських та італійський продуктів. Придбати тут можна все, до чого звичні в кулінарних уподобаннях українці, і що складно знайти в європейських крамницях. Це насамперед гречка, оселедці і скумбрія, сало, шинка, українські цукерки, алкогольні напої. Ще вишиванки та різноманітна символіка з України.
До крамниці заходить молода українка з старшою жінкою-італійкою. Говорить – «це моя бабуся», маючи на увазі свою роботу. Пані Марія пропонує продегустувати сало домашнього виробництва з-під Кременчука. Італійка схвалює і жінка купує, зазначаючи, що бабусі подобається українське сало.
Український магазин у Катанії відкрився нещодавно. Розташований навпроти українського ресторану, він стає осередком, де українці можуть відчути смак дому в Італії. Людмила Ярижко розповідає, що родом із Кременчука. Понад 20 років тому на Сицилію приїхала її матір, пані Марія. Вона ж, переїхавши до Італії кілька років тому, вирішила розвивати власну справу.
«Італійці – емоційні, чи не в кожному магазині зустрінете продавця, що підспівуватиме пісні з радіо. А в нашому магазині ми можемо і станцювати. Маємо в соцмережах імідж «танцюючого магазину», – поділилася Людмила.
Пан Умберто захоплений Україною та мужністю українців під час війни з Росією, а тому він відвідувачів зустрічає словами «Слава Україні!». Італієць відвідував нашу країну до війни, говорить, що найбільше серед українських міст, де він був, сподобався Львів. А ще своє захоплення українським духом Умберто Сантанжело увічнив у татуюванні на плечі, де зображені тризуб та козак. «Українці мають те, що втратили ми, європейці, – щирість і справжність», – ділиться своїми спостереженнями італієць.
Тату Умберто Сантанжело
Після магазину йдемо в ресторан, де можна замовити страви української та італійської кухонь. Звісно, обираємо український борщ, що нагадує смак, як вдома. Сицілійці полюбляють різноманітні пасти, але острів має свою родзинку – це паста алла норма з баклажаном. Полюбляють місцеві й інші страви з баклажанів. Наприклад, парміджана готується зі скибочок баклажана, запечених із сиром і томатом.
У ресторані, що оформлений в українському стилі, на одній стіні – картина українського села, на протилежній – вулкан Етна. Якраз в обідній час у закладі чимало відвідувачів, у тому числі італійців.
Серед працівників ресторану – Олена Куценко-Голодна. Вона з Чернігівщини, тривалий час жила й працювала в Мрині, а потім невістка Людмила та сваха Марія вмовили переїхати на Сицилію.
Пані Олена якраз спекла українські пиріжки і несла їх на продаж в магазин. Пригощає і нас, дуже смачно. Жінка зізнається, що на Сицилії почувається комфортно, спеку переносить легко.
Українці – відповідальні та цілеспрямовані, сицилійці – емоційні та мінливі
У ресторані також зустрічаємося з українками Юлією Динніченко та Наталією Кудрик. Вони представляють українсько-італійську асоціацію «Нові межі» в Катанії.
Пані Юлія на Сицилії вже понад два десятиліття. Вона приїхала до Італії тоді, коли італійці не бачили різниці між українцями й росіянами. «Ми всі тоді були руські. Зараз італійці розуміють різницю», – зауважує Юлія Динніченко.
Пані Наталія – з Маріуполя, в Катанію потрапила як біженка три роки тому після окупації міста. Хоча на Сицилії жив її дядько, і вона була тут, знала основи італійської мови. Жінка розповідає свою історію, як вони з друзями вранці в березні 2022 року залишили Маріуполь, бо розуміли небезпеку, а за кілька годин її будинок був зруйнований внаслідок ворожого обстрілу.
Юлія Динніченко говорить, що в перші місяці великої війни в Катаніі теж працювали не покладаючи рук, допомагаючи українським біженцям та відправляючи гуманітарну допомогу.
Пані Юлія обізнана в юридичних та інших тонкощах італійських реалій. Зараз ці жінки докладають зусиль, аби українці інтегрувалися в італійське суспільство. Зокрема, допомагають з відвідуванням курсів італійської мови, а також курсів молодшого медичного персоналу. Співпрацюють із українською дипмісією, періодично організовуючи консульські прийоми. Створили в Катанії українську школу імені Ліни Костенко «Крила». Юлія та Наталія розповідають про відмінності в ментальності між українцями та італійцями
«Українці – відповідальні і цілеспрямовані, професійні, відрізняються працездатністю. Якщо український хлопець, приміром, приходить працювати в супермаркет на касу, то за кілька років є високою ймовірність, що він буде директором цього маркету», - підкреслює Юлія Динніченко. Сицилійці емоційні, не схильні поспішати, можуть швидко змінити свою точку зору. У родинах важлива роль належить жінкам.
Вона також зауважує, що до хвилі висококваліфікованих українських мігрантів Італія не була готова, оскільки італійське суспільство не сприймає в якості мігрантів лікарів, викладачів, інших високоосвічених фахівців. Тож, українці часто створюють міні бізнеси. Юлія і Наталія зазначають, що в Катанії, окрім українських магазину та ресторану, ще є й кондитерська, відкрита українкою.
За день ми зустрілися з Денисом Бойчуком, колишнім жителем Херсона. Він уже чотири роки працює гідом поки що на туристичне агентство, але теж мріє про власну справу в майбутньому. До цього чоловік вісім років відпрацював на рибному ринку різальником тунця, а потім кардинально змінив сферу діяльності, почавши організовувати екскурсії для іноземців. Денис одружений із сицилійкою. На його думку, на Сицилії панує «матріархат», хоча його родина більше орієнтована на рівноправʼя. Чоловік розповів, що сприйняття Сицилії як мафіозного регіону є стереотипним, адже, за його спостереженнями, криміногенна ситуація на півночі Італії є складнішою, Мовляв, ввечері гуляти в Катанії безпечно.
Чоловік вільно говорив італійською (за його словами, навіть сицилійським діалектом), англійською та російською. Денис сказав, що в Україні був російськомовним українцем. Водночас німецькому подружжю, які теж були учасниками туру, він майстерно пояснив різницю між українською та російською мовами, процитувавши поезію поетів Пушкіна і Франка.
Українці на Сицилії час від часу – насамперед до річниці вторгнення Росії в Україну – проводять мирні акції, нагадуючи італійцям, що війна в Україні триває.
«Діяльність української громади в Італії важлива і тим, що на Сицилії вже 35 років працює генконсульство РФ. А відповідно, ведеться й інформаційна війна. Ми ж прагнемо розповісти правду, що відбувається в Україні», – зазначає Вікторія Прокопович.
Вона пояснює, хоча росіян на Сицилії не так і багато, але дипломатична установа постала на основі двосторонніх економічних звʼязків. На острові діяв нафтопереробний завод Лукойл, де працювали до 10 тис. людей. У межах антиросійських санкцій підприємство було націоналізоване півтора роки тому.
Війна в Україні триває й українські громади теж є голосом нашої країни в світі. Адже важливо голосно говорити про війну і доводити, пояснювати, що Україна відстоює не лише свою незалежність, але мир і спокій у Європі.
Залишаючи Сицилію, отримали враження італійського регіону, до розвитку і стабільності якого свій важливий внесок роблять українці, в тому числі чернігівці.
