Про Болдині гори ми, чернігівці, знаємо багато, але й водночас мало.
Болдині гори в Чернігові — це унікальний історико-культурний комплекс, який поєднує в собі давні традиції, археологічні пам’ятки та архітектурні шедеври. Цей комплекс є одним із найбільших відомих науці некрополів ІХ–ХІ століть в Україні. На площі 1,2 га збереглися близько 230 курганів, які входять до складу шести курганних груп.
Серед найбільших виділяються кургани «Гульбище» та «Безіменний». Курган «Гульбище», розташований у північно-східній частині некрополя, має висоту 6 м (раніше — 8,5 м) і діаметр 22 м. Курган «Безіменний», за версією академіка Бориса Рибакова, датується першою половиною Х століття.
Ці поховання виконані за обрядом кремації, який описував арабський мандрівник Ібн Фадлан. Спочатку на місці майбутнього поховання створювали підсипку, де будували домовину, куди клали предмети, що використовувались за життя покійного: посуд, їжу, прикраси, зброю. Потім домовину підпалювали, а після завершення обряду насипали курган. Чим вищий соціальний статус померлого, тим більшим був курган.
Серед найбільш відомих курганів — «Чорна могила», який теж є унікальною археологічною пам’яткою Чернігова.
Розкопки Болдиних гір проводилися у 1872–1873, 1878 та 1908 роках під керівництвом археолога Дмитра Яковича Самоквасова. Він розкопав 106 курганів і передав до антропологічної колекції 54 черепи, що походять із курганів Болдиних гір і Стриженьської групи. Серед них 29 належали чоловікам віком від 20 до 50 років, а 25 — жінкам віком від 18 до 50 років. Дослідження продовжувалися і в ХХ столітті, зокрема у 1965 році під керівництвом С. С. Ширинського.
У середині XI століття на Болдиних горах оселився монах Антоній Преподобний, засновник підземних споруд, які сьогодні відомі як Антонієві печери. Уперше вони згадуються в літописі 1069 року: «У той самий час випало Ізяславові прийти з Ляхів. І став Ізяслав гніватися на Антонія із-зі Всеслава, і Святослав, приславши, уночі забрав Антонія до Чернігова. Антоній же, прибувши до Чернігова, возлюбив Болдину гору і, викопавши печеру, тут вселився. І єсть монастир святої Богородиці на Болдиних горах і до сих днів». Печери з’єднані підземними переходами з Іллінською церквою, побудованою наприкінці XI – початку XII століття.
Величним архітектурним ансамблем Болдиних гір є Троїцько-Іллінський монастир. Свято-Троїцький собор було зведено наприкінці XVII століття, а дзвіницю — наприкінці XVIII століття. Поруч із монастирем розташований цвинтар, де поховані визначні українці: байкар Леонід Глібов, письменник Михайло Коцюбинський та його дружина Віра Устимівна, фольклорист Опанас Маркович і громадський діяч Микола Вербицький.
Під час облоги Чернігова в березні 2022 року російським снарядом було знищено альтанку, встановлену на початку ХХ століття для зустрічі російського імператора Ніколая II.
Сьогодні Болдині гори — це пам’ятка садово-паркового мистецтва, цінний історико-архітектурний комплекс і значний туристичний об’єкт Чернігівщини.
