Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського має велику колекцію пам’яток матеріальної та духовної культури. Нещодавно український боксер Олександр Усик після перемоги над британцем Тайсоном Ф'юрі, підняв над головою один з експонатів Чернігівського музею, а саме шаблю Мазепи, віддаючи шану видатному українському гетьманові на очах у всього світу. Вперше в історії боксу музейний артефакт опинився на ринзі.
Не шаблею єдиною. Колекція Чернігівського обласного історичного музею ім.В.Тарновського охоплює тисячоліття: від появи первісних людей до сьогодення. Значна частина експонатів пов’язана з історією Чернігівщини, однак чимало пам’яток стосуються історії України та навіть Європи. Про 5 найцікавіших експонатів розповідає в.о. директора Чернігівського обласного історичного музею ім. В.Тарновського Максим Блакитний.
Шаблі Івана Мазепи
Звісно ж, перед усім варто згадати про ту саму шаблю гетьмана Івана Мазепи, до якої була прикута увага всього світу. А чи знали ви, що у Чернігівському історичному музеї насправді є дві шаблі гетьмана? Одна – дещо простіша в оздобленні. До речі, наразі вона експонується у Швеції. Інша – з елементами позолоти, зображенням Божої Матері з немовлям.
Головне – шабля могла працювати за призначенням, це особиста зброя гетьмана, яку він за потреби міг використати. Вочевидь, можемо сказати, що уже людина отримала статус, тим паче в уряді тодішньої Гетьманщини. Вважається, що простіша шабля належить до періоду, коли Іван Мазепа ще не був гетьманом. Стосовно другої, яку презентували в Саудівській Аравії, це вже гетьманський період. Її навіть могли подарувати.
Попри те, що Московська держава, Російська імперія, а згодом і Радянський Союз знищували українську історію, в Чернігівському історичному музеї залишився спадок Івана Мазепи. «Завдяки тому, що Василь Тарновський розумів, що треба рятувати, збирати ці пам'ятки, вони не загубилися», – зауважує Максим Блакитний.
Шата ікони Троїцько-Іллінської Богоматері
Ця коштовна річ також пов’язана з ім’ям Мазепи, адже виготовлена на замовлення гетьмана для Троїцького собору. Шата – це рама з дорогоцінного матеріалу, а саме – зі срібла та золота, її виготовили для чудотворної ікони чернігівської «Іллінської Богоматері». Пам’ятка доби українського бароко належить до кінця
XVII століття. Наразі вона експонується у Швеції, і це стало можливо завдяки людям, які не допустили знищення артефакту в минулому столітті.
Сучасна росія використовує ті самі методи, що й понад 100 років тому. Радянська влада, особливо у 20-ті роки ХХ століття, зачиняла церкви та монастирі, вилучала, передусім, коштовне майно та знищувала його, як і зараз на окупованих територіях. Шата була вилучена з Троїцького собору не одразу, а десь наприкінці 20-х років XX століття. Музейники, фахівці, які намагалися зберегти нашу матеріальну культурну спадщину, запобігли тому, що її не переплавили як дорогоцінний метал, – розповідає в. о. директора Чернігівського обласного історичного музею.
Шату таки передали до музею. Після проголошення незалежності України цю дивовижну пам’ятку, справжній шедевр ювелірного мистецтва, якісно відреставрували.
Артефакти вікінгів із поселення біля Шестовиці
Музей має комплекс предметів, знайдених неподалік Чернігова, біля Шестовиці. Це речі належать до часів Київської Русі та свідчать про міцні зв’язки наших предків з тодішніми представниками скандинавських країн, тобто вікінгами. Максим Блакитний зазначає:
Свого часу поблизу Шестовиці був табір вікінгів. Знайдені речі унікальні, тому що на території України аналогів немає. Це й елементи озброєння, і елементи одягу, і прикраси, і елементи військового спорядження. Є кілька мечів, які також збереглися, їх відреставрували.
Колекція складалася поступово, більш інтенсивні розкопки відбувалися вже за часів Незалежності. Однак є експонати, знайдені під час розкопок у 1925-1927 роках, зокрема бойові мечі, накладки на сумку тощо.
Острозька Біблія, надрукована Іваном Федоровим
Унікальним експонатом чернігівського історичного музею є також Острозька Біблія, надрукована в місті Острог 1581 року. До наших днів збереглися лише 350 примірників і всі вони мають цінність. Це перше в історії видання, де повністю зібрані всі книги Святого Письма церковнослов’янською мовою.
Це папір, могли бути різні обставини, але Біблія збереглася в дуже гарному стані, – говорить в. о. директора Чернігівського історичного музею. – Цінність книги на XVI століття можна прирівняти до десятків, а то й сотень тисяч доларів. Це дійсно коштовна річ, враховуючи, що це початки книгодрукування. Така книга у державному музеї чи приватному – це окраса колекції.
Острозька Біблія надрукована Іваном Федоровим коштом князя Костянтина Острозького. Спочатку книга потрапила до Чернігівської духовної семінарії, її передав Федір Лизогуб. А згодом опинилася в Чернігівському історичному музеї.
Мазепинське Євангеліє
За часів Гетьманщини існувала традиція: гетьман або представник козацької старшини дарував цінну річ церкві, монастирю, щоб на великі свята згадувалося ім’я цієї людини.
У нашому музеї є комплекс із 50 старовинних Євангелій, переважно з церков Чернігова та області, XVII-XVIII століття. Є також і Мазепинське Євангеліє, там є його автограф. Примірник датується останніми роками гетьманства Мазепи. Він подарував його Домницькому монастирю (це неподалік с. Березна. – Ред.), – говорить Максим Блакитний.
Книга оздоблена оксамитом, сріблом і позолотою. Як правило, дві дошки обкладинки (верхня та нижня) майстри обтягували тканиною, а зверху обкладинка часто містила зображення чотирьох євангелістів: Матвія, Марка, Луку та Івана.
У Чернігівському історичному обласному музеї імені Василя Тарновського багато експонатів різних часів. Максим Блакитний зазначає, що значна частина з них належить добі козаччини. Серед експонатів є багато особистих речей видатних осіб, гетьманів, зокрема, кунтиш доньки гетьмана Данила Апостола, особистий гаманець Івана Котляревського та багато інших цікавинок.
