Велосипед давно вже став невід’ємною частиною життя чернігівців. Цікаво, коли в Чернігові вперше з’явився велосипед? Скільки він коштував? Де його можна було придбати? Де знаходились перші веломайстерні? Коли в місті організували перші велоперегони? Які були правила руху для велосипедистів? Про це читачам сайту Pechera.info розповідає історик, краєзнавець Данило Рига.
У Києві велосипеди з’явились раніше, ніж у Чернігові
Перша згадка про велосипед з’явилася в київській пресі у 1869 році в газеті «Друг народу»: нібито хтось бачив якогось француза, який їхав по вулицям Києва. Сам автор статті велосипеда ніколи не бачив, і бажаючи пояснити читачам, як виглядає цей транспортний засіб, писав: «Велосипеды (род двухколесной повозочки) занимают всех в Петербурге. На них по шоссе без лошадей можно ездить где угодно посредством надавливания пружины ногою».
У 1880 році на вулицях міста такий транспорт можна було побачити дуже рідко. Місцева влада забороняла велосипедистам з’являтись на публіці та лякати коней.
До 1890 року багато киян вже придбали велосипеди. Прогулянки перших велосипедистів викликали неабиякий переполох. Люди не розуміли, як вдається триматися в сідлі цієї двоколісної машини. Дехто пояснював це як цирковий трюк, а простий люд вважав велосипедистів чортами, що пересуваються посеред білого дня на колесах. Зустрівши велосипедиста, люди хрестилися і миттєво тікали геть. В місті до нових машин досить швидко звикли, але в селах велосипедистів, як і раніше жахались…
Рушниця – як необхідна річ, задля безпеки велосипедиста у XIX ст.
Бували випадки нападу селян на велосипедистів. Через це, сміливі велосипедисти у подорож на природу брали з собою рушницю. У жовтні 1883 р. компанія велосипедистів зустріла на шляху до Рубежівки селянина, що їхав на волах. Розминутись не пощастило. «Волы, – писав, репортер газети «Киевлянин», – испугались, свернули в канаву, а крестьянин Забучинский упал с повозки». Саме в цей час у місто повертався відомий спортсмен, Еміль Фалер (він у травні 1883 року здійснив перший міжнародний пробіг від Києва до Житомира – авт.). Еміль спробував примирити учасників зіткнення. Проте селянин, побачивши ще одного «біса на колесах», розгнівався та побив дубиною ні в чому невинного Фалера. Медична допомога була надана Емілю Фалеру в Рубежівській колонії, а селянина зв’язали та відправили в Лук’янівську дільницю.
Перші велосипеди на вулицях міста: американські, англійські, німецькі
Як свідчать історичні джерела, у Чернігові перші велосипеди з’явились у 90-х роках ХІХ століття. Набагато пізніше, аніж у Києві.
Перші велосипеди на вулицях міста були імпортні: англійські, американські та німецькі. В цей час переважно продавали велосипеди англійських марок: Тріумф, Свіфт, Британія, Рояль. Американські велосипеди були представлені переважно маркою Дельто, але були також й велосипеди німецьких марок, щоправда вони не набули широкої популярності.
Велосипед можна було придбати на будь який смак та гаманець: жіночі, дитячі, чоловічі, спортивні. Коштували вони від 130 до 250 руб. Але можна було придбати і вживані за 100 руб. Середня зарплата на той час по місту становила 600-700 руб на рік.
Магазини, веломайстерні і збірка велосипедів на рівні світової якості
Придбати велосипед та його обслуговувати можна було у великому магазині Антона Кондратенко, який розташовувався на Шосейній вулиці (нині пр-т Миру – авт.). Практично поруч, на Шосейній вулиці, знаходився магазин Царфина, де продавали англійські та американські велосипеди.
На Красній площі, у магазині Метрик-Данюшевскої, пропонували англійські велосипеди. Крім цього, магазин надавав безкоштовну послугу з навчання їздити на велосипеді.
З 1900 року на вул. Богоявленській (нині вул. Шевченка – авт.), була заснована майстерня Чебатаря, і фактично це була найстаріша веломайстерня у Чернігові. Але важливим є той факт, що тут не тільки їх ремонтували, а й те, що фактично тут було налагоджено перше виробництво в місті велосипедів. Їх збирали з деталей англійських фірм, які отримували з Великобританії.
Сервісне обслуговування: ремонт, чистка, фарбування – надавались також у веломайстернях Кориницького, Ячного. У веломайстернях був організований також прокат велосипедів.
Перше спортивне товариство міста Чернігова – товариство велосипедистів
З 1899 року, у Чернігові засновується перше товариство велосипедистів, яке стало першим спортивним товариством міста. Основна його мета – розвиток, популяризація велосипедів та велоспорту у місті. Місце збору – міський сад (нині центральний парк культури та відпочинку – авт.).
Міська дума передала безкоштовно 10 соток землі на території міського саду для облаштування циклодрому (так називали велодром, тоді – авт.) – спорудили його у 1899 році. Перша спортивна арена у Чернігові мала 355 метрів довжини велотреку.
Згідно з архівними даними Петро Петраков був засновником велосипедного товариства у Чернігові, саме він облаштував циклодром за власні кошти, побудував трек, купував велосипеди та організував веломайстерню. Товариством був розроблений курс навчання, проводились платні заняття з навчання керувати велосипедом. Після завершення навчання потрібно було здавати іспит на готовність керувати велосипедом. З 1903 року товариство надавало велосипеди на прокат – 25 коп. – година. Товариство також надавало посередницькі послуги з продажу та купівлі велосипедів. Станом на квітень 1903 року збори товариства нараховували на велодромі 40 його представників. Понад сто років тому – в місті налічувалося кілька сотень власників велосипедів.
Цікаво, що кияни відкрили першу школу велосипедної їзди у 1897 році, а у Києві на той час вже нараховувалося понад 200 осіб, що опанували техніку їзди на двоколісній машині. Наступним головою Чернігівського велоклубу, як свідчать історичні джерела, став Георгій Вакуловський.
Золоті та срібні жетони для переможців першої велогонки
Перша велогонка у Чернігові, згідно з архівними даними відбулась у 1892 році. Але достовірно відомо, що 22 червня 1903 року у Чернігові відбулись перші велогонки на велодромі. Всього нараховувалось 10 учасників – тут брали участь велоклуби з інших місць, зокрема Києва та Гомеля.
Змагання відбувались у кількох категоріях: на дорожніх гоночних велосипедах, двомісних тандемах та тримісних. Змагались на швидкість та вправність у фігурній їзді. Для переможців були підготовлені дипломи та нагороди – золоті та срібні жетони. Фотографії перегонів робив чернігівській фотограф Скварський. У тому році переможцями стали чернігівці Ткачов і Пелехів, які отримали золоті жетони. Громаковський отримав срібний жетон.
У серпні 1913 року чернігівські спортсмени брали участь у першій Російській олімпіаді, яка проводилася у Києві. Тут змагались 639 спортсменів. З Чернігові поїхали на олімпіаду велосипедисти від спортивних товариств Сокіл та Спорт та 43 учня велосипедиста чернігівської чоловічої гімназії. Серед змагань були і перегони на велосипедах. Так 23 серпня на чернігівському шосе відбулись велосипедні гонки маршрутом Київ – Чернігів – Київ. Довжина маршруту становила більше ніж 260 км.
Їздити по тротуарам, скверам, паркам велосипедистам було заборонено
Для того, щоб їздити по місту Чернігів, треба було знати та дотримуватись правил руху. У 1894 р. велосипедистам заборонили їздити по тротуарам, скверам, бульварам. Рух дозволявся тільки по малолюдним вулицям.
У 1902-1903 роках міська влада розробляла спеціальні правила руху для велосипедистів. У червні 1903 року Чернігівська міська дума все ж таки ухвалила нові правила: для поїздки на велосипеді треба було мати спеціальне свідоцтво на керування від міської управи, номер, який закріплювався до велосипеду, дзвоник, ліхтар, спеціальний костюм – уніформу.
Керувати велосипедом можна було тільки з 12 років. Забороналося їздити по тротуарам, бульварам, пішохідним дрожкам, скверам.
Річна «абонентська» плата за користування велосипедом
Кожен велосипедист на початку велосезону, який розпочинався з 1 травня, мав сплатити до каси міста 1 руб. 50 коп. за право їздити по місту та отримати номер. Цей грошовій збір діяв із 1901 року.
Без плати не дозволялось їздити, інакше на велосипедиста очікувало адміністративне покарання у вигляді штрафу. За їзду без номера, по тротуарам, тощо поліцейські складали адміністративний протокол. Штраф становив від 1 до 25 руб., або якщо порушення було доволі серйозним, наприклад збиття людини, тоді передбачався арешт терміном від однієї доби до 2-х тижнів. Інформацію про велосипедистів порушників друкували у місцевих газетах.
Цікаво, що згідно з архівними документами майже сто чернігівських велосипедистів не сплачували податок щороку…
Довідково
Велосипед – один із надважливих винаходів людства. У 1817 році Карл Фон Дрез – німецький винахідник створив перший двоколісний дерев’яний самокат, який він назвав «машиною для ходьби». Він був забезпечений кермом і виглядав майже, як велосипед без педалей за типом сучасного вiлобiга.
У 1863 році французький майстер у Парижі П’єр Лалман змайстрував перший велосипед, більш схожий на сучасних улюбленців, продемонструвавши своє дітище ліонським промисловцям-братам Олів’є в 1864 році. У співпраці з каретним інженером П’єром Мішо машина Лалмана стала випускатися з металевою рамою і педалями на передньому колесі. За деякими відомостями, Мішо і придумав для пристрою назву «велосипед». У 1867 році винахідником Каупером була запропонована вдала конструкція металевого колеса зі спицями. У 1878-му англійський винахідник Лоусон увів в конструкцію велосипеда ланцюгову передачу.
У 1885 році англійським винахідником Джоном Кемпом Старлі був винайдений перший велосипед, схожий на сучасний і іменувався «Скитальцем», від англ. «Rover».
У 1898 році були винайдені педальні гальма і механізм вільного ходу, що дозволяв не обертати педалі, коли велосипед котиться сам. До початку XX-го ст. відносяться перші механізми перемикання швидкостей.
Фото ілюстративні з мережі інтернет.
