Ще зовсім недавно в житті нашого міста були присутні речі, невід’ємно пов’язані з міським ландшафтом. Втім, сьогодні ми з вами їх вже не знайдемо. Мова про автомати з газованою водою, які були фактично всюди ще років 40-50 років тому. Цікаво, де вони були встановлені? Скільки коштувала газована вода? Коли взагалі з’явилися такі автомати у місті та чому зникли? Про це нам розкаже історик, краєзнавець, дослідник історії Чернігова Данило Рига.
З’явились у Європі, а успіх прийшов у США
Кожен, хто застав радянський час, обов'язково згадає, як вгамовував спрагу у спекотний літній день, звичайно ж, з допомогою автомата з газованою водою десь на вулицях нашого затишного міста. Такий автомат можна вважати однією з прикмет чернігівського літа. Зміїлись «автоматні черги», клацали мідяки, неквапливо гули залізні механізми, акуратно відмірюючи порції…
Сатуратор (апарат для насичення рідини діоксидом вуглецю), придатний для виробництва газованої води, був винайдений в 1783 р. годинникарем з Женеви Йоганном Якобом Швеппом. Пізніше в Англії він заснував компанію з продажу газованої води (нині компанія «Schweppes»). У 1832 р. в США іммігрант Джон Метьюс вніс удосконалення в сатуратор і почав торгувати автоматами з продажу газованої води. Автомати мали попит серед аптекарів, які продавали газовану воду своїм клієнтам. Тож з'явилися вони в Європі, але найбільшою популярністю користувалися в США.
Курс – на торгівлю через автомати
Перший автомат був розроблений ще в 1925-му році і запатентований в 1928-му. Це був електромагнітний пристрій, що діяв так: монета запускала механізм, що відкриває кран, а рідина, що ллється, приводила в рух водомірну стрілку, завдяки якій в потрібний момент кран закривався.
У 1932-му інженери ленінградського заводу М. Агрошкін та А.Ісаков розробили перший радянський сатуратор – апарат, який готував газовану воду, пропускаючи через воду стислий вуглекислий газ. Ця конструкція виглядала як металевий стіл з краном, колонкою, спеціальним насосом і резервуаром для змішування води та газу.
XX з'їзд КПРС 25 лютого 1956 р. ухвалив на шосту п'ятирічку: «максимально збільшити попередню розфасовку товарів для продажу населенню, розвинути мережу магазинів без продавців, а також торгівлю через автомати, що дозволить значно покращити обслуговування покупців, скоротити трудові витрати в торгівлі та знизити витрати обігу». До реалізації цього амбітного плану підключили конструкторські бюро Харківського, Київського та Перовського заводів торговельного машинобудування.
Розробка студента, що запустила конвеєр
Ідея належала Гарі Гамулі – студенту Одеського технологічного інституту, котрий проходив практику на заводі у Харкові. Втілити в життя його розробку допоміг завод «Механоліт». Датою виходу у світ автомата «Харків» вважається 28 травня 1958 р. Завдяки простоті використання та обслуговування «Харків» з’явився не лише у великих містах і на головних вулицях, а й у кожному невеликому містечку. Звісно, такі апарати обслуговували населення в Одесі, Києві, Чернігові.
Одними з перших почали розливати воду, що шипить, автомати: АТ-2, ракетоподібний АТ-14 і схожий на червоний холодильник АТ-26 «Харків». На основі останнього, до речі, створювали всі наступні модифікації вуличних автоматів. Були й апарати, оснащені одноразовими стаканчиками, але вони не прижились, бо паперову тару належної якості доводилося імпортувати.
Фото: Автомат з газованою водою
«Автомати» працювали цілодобово
В нашому місті автомати з продажу газованої води з'явились на початку 1960-х років. Працювали вони цілодобово, з травня до вересня включно, а на зимовий період їх закривали спеціальними металевими коробами. Зважаючи на доступність і дешевизну, ця послуга користувалися популярністю населення. Часто-густо до автоматів вишикувалися черги.
Фото: Автомат з газованою водою «Харків»
Автомати з продажу газованої води в Чернігові встановлювали переважно на центральних вулицях, у парках, у фоє кінотеатрів ім. Щорса, «Дружбі», біля залізничного та автомобільного вокзалів, на площі ім. Куйбишева (це сучасна Красна площа), біля головного універмагу міста – теж «Дружби». Їх підключали до міської електромережі та водопроводу, вода надходила до резервуара, охолоджувалася, а при подачі до стаканчика газувалася та змішувалася з сиропом. Асортимент був дуже різноманітний, а найбільш популярні: крем-сода, дюшес, ситро, апельсиновий, мандариновий, сливовий, тархун. Рідше через автомати торгували соками та квасом.
Фото: Автомати на площі ім. Куйбишева, 1980 рік
Фото: Вихід на площу ім. Куйбишева, 1980-ті роки
Устрій і модифікації агрегатів
Типовий автомат містив: охолоджувач води, сатуратор, бачки з сиропом, розподільник для введення і зливу води, реле тиску води й газу, вуглекислотний балон, дисплей, панель керування, механізм обробки монет, механізм видачі напою.
Випускали тоді автомати двох типів: під скляні стаканчики (типу AT-100С, АТ-101С) та картонні стаканчики (АТ-102), пізніше стали використовувати одноразові пластмасові стаканчики. У кожному автоматі з використанням склянок був пристрій для миття склянки (це металева решітка, розташована поруч із дозатором, і поєднана з клапаном-засувкою – натискаєш на неї перевернутою склянкою, і можна сполоснути зсередини струменем холодної води). Технології застосовували найпростіші. Монетоприймач реагував лише на вагу та діаметр монети, та й то приблизно. Однокопійкова монета при падінні активувала один важіль, трикопійчана – ще один, розташований вище. Відповідно, спрацьовував та включався налив сиропу.
1 $ = 22 склянки газованої води з сиропом
Склянка газованої води без сиропу тоді коштувала всього 1 коп., а з сиропом – 3 коп.! До 1965 р. у СРСР налічувалося 39.100 торгових автоматів. Цікаво, що офіційна покупна ціна долара на той час становила 67 коп. Виходить, за долар можна було купити та випити понад 22 склянки по 200 мл газованої води з сиропом!
Фото: 3 копійки, 1985 рік
Починаючи з 1960-х і до початку 1990-х автомати газованої води були невід'ємною частиною повсякденного життя нашого міста. Декілька поколінь чернігівців пам'ятають їх як символ надійності та стабільності. З початком 1990-х і зростанням інфляції продаж та обслуговування автоматів перестали бути рентабельними. Однак не можна сказати, що ці апарати назавжди зникли з нашого життя – вони просто змінили свій вигляд.
Сьогодні майже на кожній більш-менш великій вулиці Чернігова можна побачити автомат, в якому «розливають» питну воду у вашу тару. Існує й безліч автоматів для «газування». Система управління там цілком електронна, що саморегулюється (з датчиками тиску, температури, з підігрівом взимку, а також охолодженням у теплу погоду). Цими автоматами можна керувати віддалено.
Фото: Проспект Перемоги, 1980-ті роки
Окрім цього, зараз дуже багато автоматів із продажу не лише газованих напоїв, а й кави, шоколадних батончиків, булочок – будь-чого, включаючи навіть гарячі обіди. Вони напхані електронікою, здатні розігрівати свою продукцію у вбудованих мікрохвильових печах і навіть за допомогою гриля, а також подають страви через конвеєри чи маніпулятори.
Сучасні автомати видають одноразовий стаканчик і здачу, якщо внесена сума більша за вартість напою. Автомат може відключатися за відсутності води, діоксиду вуглецю, склянок одноразового використання. Багато сучасних автоматів приймають купюри, монети, а в деяких розплатитися можна банківською картою.
