15 березня 2022 року російська бомба впала у чернігівському мікрорайоні Бобровиця і зруйнувала дім. Він належав пенсіонеру Віктору Ковальову. Це був будинок 1970-х років, який власноруч збудував Віктор разом із дружиною Людмилою. Після знищення дому подружжя оселилося в селі неподалік і мріяло колись знову жити в місті. Відтак улітку 2024 року Віктор Ковальов отримав сертифікат на зруйноване житло. Чекали на кошти, аби купити квартиру чи дім. Та в жовтні чоловік раптово помер. Дружина успадкувала землю, зруйнований дім та сертифікат. Але скористатися ним, аби нарешті оселитися у власній домівці, – не може.
В чому причина та що робити людям, які опинилися у схожій ситуації, – далі у тексті.
Дім будували роками, зруйнували за мить. Скільки чекати на компенсацію?
Людмила Ковальова зараз живе на дачі у селі поблизу Чернігова. Фото Наталії Найдюк
“Я дуже детально все пам’ятаю. Це було літо 1974 року. Ми з Віктором – молоде подружжя, вже народився первісток. Та з квартирою не виходило, тож вирішили будувати дім. Чоловік привів мене сюди, на край Чернігова, це практично біля Яцево. Він сказав: тут буде наш будинок. Ми вдвох копали фундамент. Стіни допомагали зводити робітники. Чоловік замішував бетон, а я по шість цеглин підносила, хлопці їх складали”, – так пригадує початок свого життя на Бобровиці Людмила Ковальова.
До зими родина збудувала одну кімнату, поставили там грубку. Шосте листопада стало днем, коли вони вперше ночували вдома. З часом будинок розростався, як і родина Ковальових. Коли один із синів одружився, то з родиною оселився поруч із батьками.
Повномасштабну війну подружжя Ковальових зустріло на дачі в селі Брусилів, що біля Чернігова.
“У Киселівці підірвали міст, тому ми не могли повернутися в Чернігів. Але там залишалися діти. Ми страшенно за них переживали: через село на Чернігів летіли снаряди, ми бачили, як місто бомбив літак. Через обстріли 15 березня о 14 годині діти виїхали до центру міста. А вже за три години російська бомба зруйнувала наш дім, сарай та гараж. Щастя, що дітей вже там не було. Отак ми й залишилися з чоловіком жити у селі на дачі, а діти вимушені орендувати квартиру. Через нерви і стрес у мене погіршилося здоров’я: виявили онкологію, я маю проблеми з серцем. Діти та чоловік майже два роки не пускали мене дивитися на ті руїни, аби не хвилювати”, – каже Людмила Ковальова.
Наприкінці серпня 2024 року Віктор Ковальов оформив сертифікат на житло. Потім подав на виплату. Та гроші отримати не встиг: 2 жовтня він раптово помер. Через пів року жінка оформила спадщину. Нотаріус видав їй три свідоцтва: на землю, будинок та сертифікат на житло. Та скористатися останнім – неможливо.
“Нотаріус сказав звертатися у Відділ організації роботи з питань компенсації за пошкоджене та знищене нерухоме майно. Ми прийшли туди з невісткою. Але розуміння та підтримки там не отримали. Нам сказали, мовляв: чого ви прийшли, ми нічого не знаємо, нічого не робимо, інструкцій, як діяти, немає, і ви нічого не отримаєте. А що робити і як діяти, – не підказали”, – ділиться жінка.
Невістка Людмили звернулася на “гарячу лінію” Міністерства розвитку громад і територій, яке управляє реєстром зруйнованого майна. Там пояснили, що наразі процедура спадкування сертифікатів не прописана законодавчо.
“Ми написали звернення до Мінрозвитку, аби надали роз’яснення, як скористатися сертифікатом. До юриста зверталися, щоб допоміг його скласти. Чим далі, тим більше буде таких випадків. Треба щось із цим робити. Я сама дуже слабка, хотілося спокійно пожити, а не займатися тепер оцими питаннями на старість років”, – говорить Людмила Ковальова.
Рішенням проблеми може бути відкриття Реєстру зруйнованого майна для нотаріусів
Алла Кононенко
Юристка Алла Кононенко працює у Сновській громаді на Чернігівщині. Вона розповіла, що з 2024 року зустрічала в громаді три випадки, коли власники сертифікатів померли, не скориставшись ними. В одному випадку померла мама після отримання сертифікату на житло. Її доньці не вдалося його успадкувати. В другому – чоловік отримав сертифікат і навіть замовив кошти, але не встиг придбати дім. Дружина так само поки залишається ні з чим. Третій випадок – батько отримав сертифікат і помер, а донька оформила спадок на будинок і подала заяву про знищене майно через Дію.
“Наразі ця донька написала заяву на отримання сертифікату до органу місцевого самоврядування. Міська рада її прийняла, після рішення виконкому буде пробувати заносити її в реєстр. Хоча там уже є сертифікат на цей будинок, тому невідомо, чи вийде це. Загалом у нашій громаді навіть спадщину на сертифікати не видають, тільки на зруйнований будинок. Ми зверталися за роз’ясненнями в Мінрозвитку, що робити у випадку смерті власників сертифікатів. Там відповіли: нехай спадкоємці звертаються на “гарячу лінію”, там зареєструють звернення і потім якимось чином в міністерстві скасують сертифікат, виданий на померлу людину. Після цього спадкоємець зможе отримати новий. Але як саме це все працюватиме, – невідомо. Я не знаю, чи телефонували люди з громади на “гарячу лінію”, але досі змін у реєстрі не відбулося щодо цих будинків, тобто люди не купили житло за сертифікати”, – каже Алла Кононенко.
Юристка додає, що ця проблема в усіх колег на слуху. Але поки невідомо про жоден випадок, коли б людина скористалася успадкованим сертифікатом.
Андрій Ющенко
Нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Андрій Ющенко розповів, що нещодавно видав свідоцтво про право на спадщину на право на сертифікат. Але що людям із ним робити далі – невідомо.
Як точкове вирішення проблеми нотаріус пропонує, аби Комісія (мова про Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, вони створені при органах місцевого самоврядування, вирішують, чи надавати сертифікат. - Прим.) робила подання на держателя Реєстру знищеного майна, тобто на Мінрозвитку, щоб воно внесло в Реєстр зміни про власника на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.
"Мінрозвитку збиралося надати доступ нотаріусам саме для перереєстрації сертифікату на спадкоємця в Реєстрі знищеного майна. Це виглядає простим логічним рішенням: нотаріус видає свідоцтво на спадщину й одночасно перереєстровує право на сертифікат на спадкоємця, щоб людина могла ним скористатися. Але поки це лише розмови в професійних колах, цього немає. Нотаріус може лише при посвідченні договору купівлі-продажу переглядати сертифікати в Реєстрі та змінювати статус коштів із "Заброньовані" на "Передано на виплату". З часом проблема буде тільки загострюватися, бо в країні, на жаль, іде війна, знищується майно та гинуть люди... ", – каже Андрій Ющенко.
Мінрозвитку: алгоритму дій немає, коли він буде – невідомо
Ми звернулися за роз’ясненнями до виконавчого комітету Чернігівської міської ради та Міністерства розвитку громад і територій України, аби зрозуміти, як людям скористатися успадкованим сертифікатом на житло.
У виконкомі на наш запит відповіли, що держателем та розпорядником Реєстру пошкодженого та знищеного майна є Міністерство розвитку громад та територій. Відтак, тільки воно може розпоряджатися інформацією з того Реєстру. А отже, порекомендували звертатися за роз’ясненнями туди.
В Міністерстві ж зауважили, що наразі спадкоємці можуть подати заяву про надання компенсації за знищене житло в тому випадку, якщо попередній власник такої заяви не подавав. Тобто – не отримував сертифікат. Ще одна умова – право власності на знищений дім чи квартиру не має бути припинене. У такому випадку потрібно написати заяву про надання компенсації за знищене житло і додати копію свідоцтва про право на спадщину. Потім людина отримує сертифікат і купує квартиру чи дім, коли надійдуть кошти.
Якщо ж власник житла уже отримав сертифікат або припинив право власності на знищений об’єкт, то спадкоємцю наразі неможливо отримати відшкодування. Подати заяву про надання компенсації можна буде тільки після внесення змін у відповідні нормативно-правові документи та розроблення механізму дій. А коли це станеться, – незрозуміло. В Міністерстві запевнили, що наразі тривають обговорення цього питання.
* * *
Виглядає так, що ситуація зайшла в глухий кут. Аби зрушити її з місця, потрібно більше офіційних звернень до Мінрозвитку від людей, громадських організацій, юридичних компаній, органів місцевого самоврядування, - зауважує юристка Алла Кононенко. Лише так можна пришвидшити процес. Поодинокі звернення громадян, на жаль, питання не вирішують.
