Державною мовою України є українська – це базис, записаний у Конституції України. Втім, на жаль, багато українців та, чого вже там приховувати, чернігівців, досі обирають для спілкування не українську мову. І це стосується не тільки тих, хто, як-то кажуть, «Сталіна пам’ятає», а й молоді: нерідко на вулицях саме від чернігівців шкільного та студентського віку доводиться чути російську.
Щоб виправити ситуацію, у четвер, 22 травня, у міській раді Чернігова відбулося перше засідання робочої групи з розробки та написання програми забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя Чернігівської міської територіальної громади (фух, так, назва цієї робочої групи довгенька!).
Хто у складі робочої групи
Очолила робочу групу заступниця міського голови Вікторія Пекур, депутатка міськради від «Європейської солідарності» Ірина Соломаха стала її заступницею, а секретарем призначили Інну Адруг (працівницю міської бібліотеки імені Коцюбинського). Також у складі громадський діяч і волонтер Олександр Ясенчук, представники Національних університетів «Чернігівська політехніка» та «Чернігівський колегіум» і управління освіти міста. Входять до групи і представниці ще двох міських управлінь – фінансового та культури і туризму, втім, на засіданні 22 травня вони не були присутні.
Програму планують створити до 2028-го року. Затвердити її мають або депутати на сесії міської ради (яка наразі збирається вкрай рідко), або очільник міської військової адміністрації.
За основу домовилися взяти підписаний заступником міського голови Віктором Геращенком у січні цього року «План заходів зі сприяння функціонуванню української мови як державної на 2025 рік» (про сам план трохи докладніше поговоримо згодом, а знайти його можна за посиланням).
— Я не погоджуюся (з твердженням, що молодь у Чернігові масово спілкується російською, — прим.). Пам’ятаю ситуацію п’ять років тому, тож наразі молодь, навпаки, більше спілкується українською. Зараз студенти переважно говорять українською, — вважає членкиня робочої групи, викладачка «Чернігівської політехніки» Ірина Ковальова. — Думаю, треба трошки змінити формат заходів (на підтримку української, — прим.) так, щоб це було цікаво молоді. Наприклад, інтернет-флешмоби чи заходи зі створення образу (косплею, — прим.) героїв мистецького твору: вигадай образ, зроби фото. Молодь змінилася, і ми маємо шукати інші шляхи, щоб привернути увагу молоді.
А що у плані?
Як пояснює Вікторія Пекур, програма, яку планують створити, має бути більш розширена та довгострокова порівняно з планом заходів на цей рік.
Що ж до самого плану, то у ньому наразі 22 пункти, серед яких у нашого журналіста особливе зацікавлення викликали три:
1) «Поповнення та постійне оновлення фондів бібліотек кращими зразками національної та світової художньої літератури, довідковими, науково-популярними виданнями з різних галузей знань, виданими українською мовою».
Як пояснила Інна Адруг, нещодавно міська бібліотечна система (це бібліотека Коцюбинського та її філії у районах міста. — прим.) отримала 170 книг, що були закуплені бюджетним коштом. Мова про видання, що вийшли за останні два роки.
2) «Використання учнями та викладачами (мається на увазі, мистецьких шкіл міста. — прим.) творів забутих українських композиторів при опануванні програм».
— Це школи мистецтв, вони постійно впроваджують це у свої програми. Це не сенсація – це робота, — пояснює Вікторія Пекур.
Втім, заступниця міського голови зазначила, що не готова одразу назвати забутих українських композиторів, твори яких у 2025-му році почали грати чернігівські школярі.
3) «Реалізація навчально-просвітницького проєкту «Розстріляне відродження» (курси лекцій для чернігівців, публікації на офіційних сторінках у соціальних мережах інформаційних довідок, днів народжень і біографій як видатних, так і забутих українських письменників)».
Тут, як виявилося, у першу чергу, мова йде про шкільні заходи, що проводять після вивчення на уроках літератури творчості поетів та письменників «Розстріляного відродження».
— Це обов’язковий розділ в українській літературі, який вивчають і в школі, і в університеті. Під час того, як вивчають поетів і письменників періоду «Розстріляного відродження», і відбуваються заходи. Вивчили — і завершили якимось літературним вечором чи літературною композицією. Це позакласна робота. І в бібліотеках — так само: якщо буде приурочено до якогось ювілею, — пояснює, як у місті працюють з темою «Розстріляного відродження», Вікторія Пекур.
А ідеї приймають?
Чиновники, викладачі та волонтер – це добре. Але, щоб «навернути» на шлях користування українською мовою чернігівців та, зокрема, міську молодь, треба ту саму молодь спитати, чого вони хочуть, що їм цікаво.
Як говорить заступниця головині робочої групи Ірина Соломаха, пропозиції того, що містяни хотіли би бачити у програмі з розвитку української мови, можна надсилати на її електронну пошту: iryn.solo@gmail.com
— Ми максимально хочемо результату, — зазначає Ірина Соломаха. – Чим більше зацікавлених – тим кращий результат.
Наступного разу члени робочої групи мають зустрітися наприкінці червня. Тоді ж планують не тільки продовжити розробку програми, а і внести зміни у згаданий у цьому матеріалі План міських заходів на 2025-й рік.
