Ще коли вивчення української не було мейнстрімом, але, на жаль, війна уже активно точилася на Сході країни, у Чернігові діяв чудовий волонтерський проєкт «Безкоштовні курси української мови (БКУМ)». Уперше такі уроки зібрали слухачів різного віку, фаху та рівня знань у 2016. Курси стали настільки затребуваними, що діяли впродовж де кількох років. Координувала цей процес науковиця, громадська діячка, кандидатка філологічних наук Людмила Зіневич. Перед вторгненням БКУМ «прописалися» в бібліотеці імені Коцюбинського, але зараз цих курсів нема. Втім, цей формат вивчення рідної мови став дуже комфортним і затребуваним, особливо після повномасштабного вторгнення.
Де та за яких умов можна наразі покращити свою українську – далі в огляді.
Волонтерські ініціативи
Радіоведуча Лілія Духно спілкується з широким колом людей. У 2022 році журналістка все частіше чула від гостей студії про бажання перейти на українську мову в побуті. Адже, на правду, Чернігів був переважно російськомовним містом. Тож Ліля довго не вагалася, хоча й дуже хвилювалася, та проявила ініціативу: «Записала сторіс із пропозицією зібратись десь у кав'ярні з такими ж охочими спілкуватись українською. Назвали це "Розмовник українською". Адже мета таких зібрань – не академічне вивчення, а «підтягнути» саме розмовну мову».
На першу зустріч прийшло з десяток людей. Дехто не пропускав майже жодної зустрічі, дехто приходив раз на місяць. Загалом «розмовник» збирався двічі на тиждень.
Спілкувалися про все: кіно, хобі, обговорювали новини. Також запрошували гостей, з якими говорили про їхню діяльність. У такому форматі зустрічі проіснували пів року, наприкінці року в тому ж інстаграмі ми підбили підсумки, – ділиться Ліля.
Відгуки учасників справді мотивують та надихають.
Моя історія переходу на українську мову почалась у перші дні повномасштабної війни. Тоді на тлі емоцій, що зашкалювали, з‘явилась відраза до усього російського. Результатом стала відмова від російської у письмі. На той момент ще існував внутрішній бар‘єр, побоювання звучати дивно для оточення, яке звикло чути мене лише російською.
Позбутися цих «затиків» допоміг «Розмовник українською», про який дізнався цілком випадково. Відтоді поставив собі чітку мету - перейти на українську мову в повсякденному житті, відчути себе впевненіше у спілкуванні та згадати «живу» мову. І з кінця липня українською мовою спілкуюсь не тільки на розмовниках. Спочатку було незвично і мені, і оточуючим. Та жага до змін не давала опустити руки, навіть якщо у певні моменти я був єдиним україномовним у компанії. Зараз своїм прикладом намагаюсь мотивувати друзів, – розповідає Олександр.
Моя перша спроба переходу відбулась в 2014 році після однієї розмови з другом, коли дві години йому доводила, що мова - це важливо. У відповідь єдиним аргументом прозвучало: «Ти мнє єто говоріш на руском язике». То було фіаско, і саме тоді почався мій довгий шлях. «Розмовник» – це оточення, з яким ми на одній хвилі, – ділиться своєю історією Катерина.
Нині ж Лілія Духно долучилась до ініціативи мережі книгарень Є". Понад рік вона модерує в Чернігові розмовний клуб "Приходь і переходь". «Ми багато спілкуємось, зустрічаємось із цікавими гостями, як-от автори книг, книжкові блогери, граємо в розмовні ігри, що збагачують нашу мову. Вхід на такі зустрічі вільний», - розповідає нашим читачам.
Не лише покращити розмовну, а й підтягнути граматику можна у Гончаренко-центрі. Тут є поділ охочих за рівнем, віком та метою. Для дорослих діє п'ять груп: «Початковий рівень А1», «Початковий А2», «Базовий», «Базовий поглиблений» і «Розмовний клуб». Кожна група зустрічається раз на тиждень, тривалість курсу – п’ять місяців.
У центрі повідомляють, що новий набір стартував нещодавно, тож ще є можливість доєднатися. Для цього варто написати повідомлення через соцмережі та заповнити гугл-форму. Також є пропозиція для підлітків, які готуються складати НМТ.
Неможливо вивчати мову відірвано від літератури, тож час від часу Чернігівська міська центральна бібліотечна система пропонує заходи, що допоможуть пізнавати рідне краще. Це і зустрічі з відомими письменниками, і вечори читань власної поезії, і обговорення новенького на полицях книгарень.
Безумовний плюс у лагідній та доступній українізації – поява чималої кількості безкоштовних платформ для вивчення чи вдосконалення солов’їної.Ось лише деякі з них:
«Мова — ДНК нації»- інтерактивний сайт, пропонує вивчати мову через різні інструменти: блог, вправи, диктанти. Також є змога перевірити свій текст та виявити граматичні, лексичні та орфографічні помилки. В соцмережах часто вірусяться картинки з Лепетуном – це звідси.
«Тренажер з правопису української мови» пропонує різноманітні теми до опрацювання: від правопису голосних до вживання фемінітивів. А для тих, хто використовує гумор як інструмент вивчення, є урок «мовні жарти». Усі завдання об’єднані в блоки.
MOVA.info - портал, на якому працюють співробітники Інституту філології Київського університету імені Тараса Шевченка. На цій платформі словники, підручники та ігри.
Безкоштовний курс української мови та літератури від Education Era складається з 14 лекцій та розрахований на 6 тижнів. Тут можна ознайомитись з основними розділами мовознавства, фонетики та орфографії. Поповнити своє мовлення новою лексикою, зокрема фразеологізмами.
Курс «Українська за 27 уроків» складається з відеоуроків і конспектів, проміжних тестів та творчих завдань.
Вистачає і тих, кому остогидла російська, і в соцмережах. Якщо хочете гортати стрічку з користю, підпишіться на кількох інфлюенсерів, хоча б з цього переліку: із жартами Андрій Шимановський, цікаво та з порадами Марія Гнатів, у поєднанні з історією та літературою Антон Бондаренко.
У будь-який спосіб за ваші гроші
Формат розмовника, подекуди з інтерактивом, із запрошеними спікерами – фахівцями з різних галузей, але вже з вартістю від 250 грн, пропонує Клуб амбасадорів української. Анонси актуальних подій і реєстрація на них – через Інстаграм.
Ініціаторка клубу Юліана Шалетіна зазначає, що, в першу чергу, хотіла створити для себе та своєї родини, зокрема, маленької доньки, україномовне коло спілкування. Проєкт передбачає вивчення мови в контексті пізнання української культури загалом.
Українська – це мова любові. Ми маємо любити все своє. До речі, деякі мої знайомі зауважують, що російська для них залишилися лише як форма лайки, – акцентує Юліана.
На різних пошукових платформах наразі можна знайти низку пропозицій від репетиторів. Є варіанти навчання як онлайн, так і наживо; з учителями з десятком років стажу у школі або з студентами філфаку. Відповідно від цього залежить і вартість: від 150 грн за годину до 400 грн. Такий формат зазвичай більше орієнтований на школярів, але можливо сформувати програму і під запит дорослої людини відповідно до її мети.
Українська: як же це нарешті зробити
Тетяна Хомич не має досвіду переходу на українську. Бо українська – це її особистий та професійний вибір упродовж всього життя. Однак поради завідувачки кафедри української мови, літератури та журналістики, кандидатки філологічних наук, доцентки Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка точно стануть у нагоді тим, хто віднедавна навернувся до рідної мови.
- Найлегше робити ту справу, яку любиш. Тому, якщо вирішили перейти на українську, робіть це терпляче. Спробуйте почути своє мовлення ніби збоку. Вам обов’язково сподобається це відчуття. Нагороджуйте себе за найменше зростання, за красиве українське слово, правильно сформульоване речення. Ви відчуєте навколо зовсім іншу енергетику. Переконана, щастити буде набагато частіше. Мова обов’язково Вам подякує!
- На початкових етапах не підганяйте себе, починайте з письмового вияву свої нових умінь: пишіть повідомлення та дописи в соцмережах українською. Можна стерти, перевірити, відредагувати. Процес письма сприяє запам’ятовуванню. Поки ви пишете, ніхто за вами не спостерігає, а тому й не критикуватиме.
- Замовляйте каву українською. Короткі діалоги додають упевнености. Спробуйте розмовляти українською в магазині, кафе чи таксі.
- Українізуйте власні гаджети. Змініть «настройки» на «налаштування».
- Оточіть себе солов’їним контентом. Колись на грамотних людей казали «начитаний», тож читайте українською. Дивіться українською, згадайте хоча б «Альфа». Слухайте українською. Зараз пік популярности української музики, можна легко дібрати до смаку. Є чимало якісних подкастів на різні теми. Позбавтеся блогерів, які не говорять українською. Відтак створіть собі середовище тих мовців, мовлення яких вам приємно чути.
- Знайдіть однодумців. Попередьте про рішення переходити на українську свою родину та друзів, а ліпше робіть це спільно. Відвідуйте тренінги, відкриті лекції, розмовники.
- Не бійтеся робити «мовні» кроки. Діти не відкидають ідеї ходити, хоча на початках обов’язково падають. Не відмовляйтеся від української з першим неправильним наголосом чи скептичною посмішкою. У вас усе вийде!
- Насамперед, дайте відповідь самому собі «навіщо це все?». Як на мене, у час національно-визвольної війни мотивацію годі й шукати. Кожне промовлене слово українською зміцнюватиме вас і підсилюватиме Україну!
- По-справжньому можна відчути себе українцем, якщо мова вашого кохання – українська. Відновіть вашу генетичну пам’ять – і помітите, як ваше життя буде світлішати.
