У свої 24 роки вона вже купила автівку мамі, мотоцикл хлопцю та орендувала тату-студію собі. А все тому, що 4 роки тому «плюнула» всім страхам в обличчя і впустила в своє життя те, що подобається. Альона Білоконська — чернігівська тату-майстриня, яка колись робила трубки на заводі сантехніки у Німеччині, а нині — полотна для самовираження на тілах не лише українців, але й іноземців.
Які тату в інтимних зонах просять чоловіки? Скільки заробляє тату-майстриня? Яке бажання клієнта дівчина запам'ятає на все життя? Як це робити тату самій собі? А також побачити, де бити тату нестерпно боляче, а де прокол навіть не відчувається? Чернігівська Медіа Група пішла за відповідями туди, де одні втрачають свідомість, а інші дають хропака.
На порозі тату-майстерні, яка розміщується під вивіскою «S», у Чернігові, нас зустрічає червоноволоса власниця з тату на обличчі. Одразу й не повіриш, що ця тендітна дівчина здатна завдавати болю кремезним чоловікам.
ВІД ПЕРУКАРКИ ДО БІЗНЕС-ЛЕДІ
«Це зараз я тримаю в руках тату-машинку, а все дитинство в них був олівець. Дуже любила малювати. І робила це доти, поки друзі не почали натякати, що я можу цим заробляти. Це тепер моєму розпису довіряють цілі спини, а тоді я боялася відповідальності. Це ж робота з кров’ю!», — згадує Альона.
Все змінилося 8 березня. 15-річна Альона дізналася, що її старшій сестрі мама пообіцяла подарувати тату. Дівчині видалося це нечесним, тож попросила й собі такого подарунку. Тоді жінки вирішили, що раз така справа — з малюнками на тілі будуть усі втрьох. Альона вийшла з тату-салону з 15-сантиметровою трояндою на ребрах, а внизу живота мами «розквітла» орхідея з ініціалами.
Попри те, що ребра вважаються одним із найболючіших місць для тату на тілі, процес так захопив юну дівчину, що болю вона майже не відчула. Та подумати про те, що сама ладна навчитися переносити власні талановиті малюнки з паперу на тіло — все одно не наважувалася.
І замість тату-машинки Альона взяла до рук ножиці та вивчилася на перукаря.
«Згодом я пішла отримувати вищу освіту тренера спорту, але кинула вже на другому курсі. Після – працювала продавцем-консультантом. А тоді виїхали з хлопцем до Німеччини і робили там трубки на заводі сантехніки».
Заробивши грошей, пара повернулася до України. Дівчина влаштувалася на підприємство, де займаються переробкою вторсировини. Саме тоді вже 20-річна Альона вирішила здійснити власну мрію.
«У всіх виходить, а у мене не вийде?» — подумала дівчина, а тоді пішла й вивчила курс із татуювання. Потім орендувала з подружкою кабінет. Так під спільним дахом одним робили депіляцію, а іншим — татуювання.
«Найважче — знайти клієнтів. Це ж не ті процедури, на які треба ходити щомісяця. Тож почала вести свій блог, де показувала не просто результат роботи, а сам процес. І клієнти самі мене знаходили», — згадує свої перші кроки до успіху Альона.
Але головні випробування були попереду. Кар’єрний шлях молодої майстрині перегородили колони російської військової техніки та смертоносні вибухи. Повномасштабна війна змусила Альону кинути все у рідному Чернігові, вмістити життя у валізу і оселитися у більш безпечному місці.
Та бажання відродити улюблену справу виявилося сильнішим. За першої ж нагоди дівчина повернулася до Чернігова. Однак, видихнути не судилося.
«Поки мене не було, з кабінету мародери викрали ноутбук та багато всіляких речей, без яких працювати не могла. Грошей не було, але я вирішила, що зміню приміщення і покрокую в невідоме».
Аби назбирати грошей на гаджети та два місяці оренди — вмотивована мрією художниця тіла підпрацьовувала на підприємстві вторсировини. А в голові весь час марилося зрадливе: «Війна, кому я тут потрібна зі своїми послугами?!»
ВТІЛИЛА СВОЮ МРІЮ, ЩОБ ВТІЛЮВАТИ МРІЇ ІНШИХ
Та не дивлячись на побоювання дівчини, попит на татуювання серед чернігівців виявився доволі високим. Війна формувала нові запити на татуювання: як для військових, так і для цивільних. Певно, так люди прагнули замінити страшні воєнні картини на сфантазовані.
«Здавалося, ніби їм саме це і треба було у той момент. Спершу були патріотичні запити. Почали приходити військові, щоб втілити давню мрію, на яку довго не наважувалися. Війна всім довела, що жити треба тут і зараз».
Переконатися в тому, що все вийшло, дівчина змогла лише тоді, коли почала втілювати мрії найрідніших. А ще набила сама собі тату. Розгинаючи щоразу лікоть, воно нагадує їй кінцеву станцію цього шляху.
«Напис “Изобилие”. Це те, чого б мені хотілося в житті. Але бити тату самій собі дуже страшно і боляче. Більше такого не робитиму», — мружиться від згадки тату-майстриня.
Нині графік Альони розписаний на найближчі два місяці, а все тому, що про її роботи дізналися навіть за межами України.
«На всю спину я била тату французу. Він приїхав із запитом родового дерева. Я туди вписувала дати народження дітей. Руки, які тримали годинника, де був зафіксований час їх народження. А замість коріння – дві руки і щасливі його гральні карти».
Своїм успіхом майстриня завдячує власній технології.
«Зазвичай роблять так: набивають контур, а потім чекають, поки він заживе і згодом набивають, наприклад, тіні. Я ж набиваю шматочками, як пазл. Друкую весь проєкт, приміряю до частини тіла, розрізаю його на шматки, клею і так малюю частинками. Завдяки цьому можу працювати хоч кожного дня, не чекаючи, поки тату заживе, бо я ніяк не торкаюся набитої частини, створюючи наступну і просто поєдную їх на стику».
БАБУСЯ ІЗ ВИШИВКОЮ В КОСТЮМІ ADIDAS
— А які запити на тату були найкреативнішими?
— Найкреативніше тату, яке я робила — дві рептилії жіночої статі, які кохаються. А ще — бабуся у хустці, яка сидить навпочіпки в, обрамленому українською вишивкою, костюмі Adidas. От саме з останнім я себе й асоціюю. Здається, моє покоління в старості таким і буде.
— Яким тату віддають перевагу чернігівці?
— У попиті квіти, написи, цифри, геометрія. Била вишиванки, герби, навіть цілий рукав патріотичний — автомат і дівчина в балаклаві, оточена вишивкою, квітами.
— А що бісить тату-майстра?
— Бісить, коли намагаються вибити знижку. Бувало, писали з агресією: “Ти що, мать, зовсім знахабніла з такою ціною?”. Інколи хочеться відповісти: “Ну, якщо ти виб’єш знижку мені в продуктовому чи на оренді приміщення, на матеріалі — то я подумаю”. Ще бісить, коли прискіпливо спостерігають за роботою, заглядають, ніби не довіряють. Ймовірно, людям просто цікаво, а мені це не дає зосередитися на роботі.
СКІЛЬКИ КОШТУЄ НАБИТИ ТАТУ
Вартість вічного малюнку на тілі, за словами майстрині, залежить від:
- розміру;
- складності;
- місця;
- кількості сеансів, за які його можна набити.
Мінімальна ціна за малюнок, розміром 5*5 см, в прайсі майстрині становить 1400 гривень. А от великі тату набиває сеансами. Наприклад, щоб зататуювати всю руку — прийти до майстра потрібно щонайменше 6 разів. І за кожен викласти 4500 гривень.
«На місяць я можу заробити й 90 тисяч гривень. Це не межа. Найбільше за один сеанс я брала 8 тисяч гривень. На передпліччі, коли я можу сидіти і не напружуватися — це одна ціна, а коли на спині, де я маю вигинатися і набивати стоячи — зовсім інша. 10*10 см — трохи більше 2 тисяч гривень вартуватиме», — перераховує ціни Альона.
В середньому, на тиждень дівчина записує не більше 7 людей. Раніше могла сидіти над одним тату по 12 годин. Та набуті болі в спині, подекуди, не дозволяють протриматися й чотирьох.
Двічі на місяць поповнює витратні матеріали майстерні. Враховуючи, що використовує тільки чорну фарбу, гаманець худне, в середньому, на 5 тисяч гривень. Каже, щоб започаткувати власну тату-справу необхідно мати близько 50 тисяч гривень стартового капіталу.
КАРТА БОЛЮ ЛЮДСЬКОГО ТІЛА
За словами майстрині, різні ділянки тіла мають зовсім різний больовий поріг, а також є й індивідуальні анатомічні і фізіологічні особливості кожної людини.
Найболючіше бити тату на:
- ліктях,
- лопатках,
- ребрах,
- колінах,
- голові,
- шиї,
- біля пахв та інтимних зон.
Тобто, там, де шкіра сусідиться з суглобом або кісткою. А от на передпліччях, плечах, руках, стегнах, ногах взагалі може бути не боляче, бо шкіра там грубіша. Та все це індивідуально і залежить від больового порогу людини. Майстриня каже, що чоловіки куди чутливіші до болю, ніж жінки.
«Є такі клієнти, які вищать від маленьких татуювань, а є такі, хто і 12 годин витримує. Бувало, хропіли у мене на сеансах. А бувало — втрачали свідомість», — ділиться досвідом Альона.
МОЖНА БАГАТО ЩО, АЛЕ НЕ ВСЕ
— У Вас, як у тату-майстра, є табу?
— Однозначно, це тату на інтимних місцях чоловікам. Дівчатам не відмовляю, а от чоловікам точно не робитиму. А запити були! Просили на статевому органі набити змію, яка його обвиває. Ще не набиваю тату неповнолітнім. Лише з дозволу батьків. Проте, був випадок, коли матір привела дівчинку і нав’язала їй свій вибір у ескізі. Я такого не розумію.
— Скільки у Вас тату?
— У мене рукав забитий, шия, є на ребрах, на нозі.
— І на обличчі!
— Ой, точно. Я навіть його не помічаю. Воно для мене, ніби родинка. І бити було зовсім не боляче. Ніби дряпав хтось легенько. А от на шиї — дуже, я терпіла пекельний біль.
У гонитві за мистецтвом дівчину випереджає мама. У 55 тіло цієї жінки куди щільніше вкрите фарбою, аніж у доньки. Більшість татуювань — результат навчань Альони та підготовки до фестивалю.
ЯКІ Є ПРОТИПОКАЗАННЯ, ТОНКОЩІ ПРОЦЕСУ НАБИТТЯ ТА ЯК ГОЇТЬСЯ ТАТУ
Сфантазувати малюнок на тілі може будь-хто, а от набити його на тілі не кожен. Порогу тату-салона має передувати поріг лікаря. Тату-майстер мусить відмовити клієнту, який має бодай одне з таких протипоказань:
- онкологія,
- вірус гепатиту C і В,
- ВІЛ-інфекція,
- епілепсія,
- вагітність і грудне вигодовування,
- важкі соматичні захворювання,
- захворювання серця і системи кровообігу,
- погане згортання крові,
- екзема, дерматит,
- мікоз шкіри,
- червоний плоский лишай,
- кропив'янка,
- псоріаз,
- діабет (тут варто пам'ятати, що за підвищеного цукру будь-яке шкірне ушкодження гоїться складніше).
«Хоча, діабетику я набивала тату. Але у нього все загоїлося навіть швидше, ніж у здорових людей. Великі тату заживають до місяця. Маленькі — до двох тижнів. Може підвищуватися температура. Аби уникнути кровотечі, за добу до сеансу не можна вживати алкоголю», — попереджає Альона.
За словами тату-майстрині, вберегти татуйовану шкіру від інфекцій можна у два способи: на 5 днів поклеїти заживляючу плівку або вдатися до пелюшкового методу — протирати шкіру хлоргексидином та мазями. Не можна розпарювати вражену фарбою ділянку. Протягом усього життя необхідно мастити тату сонцезахисним кремом.
«Якщо ви бачили тату, у яких ніби попливла фарба — це означає, що фарбу занесли в шар жиру, де пігмент не може затримуватися. Це робота без права на помилку, бо виправити її вже неможливо».
У свої 24 Альона найбільше пишається тим, що не опустила руки тоді, коли було досить важко. Наразі майже всі її клієнти — люди, яким її порадили.
«Незнайомі мені люди вірять в мене більше, ніж я у себе!», — радіє дівчина.
ФОТО: Валентин Бобир та з особистого архіву Альони Білоконської
