Сім’я Матвєєвих з Михайло-Коцюбинського, що неподалік Чернігова, вирощує понад тисячу сортів троянд. Щороку колекція поповнюється новинками, які так полюбляють покупці. Як народилася ця квіткова історія, які труднощі доводиться долати підприємцям, а також про садові експерименти розповіла господиня трояндового раю Альона Матвєєва.
Справа передається з покоління в покоління
Неподалік Чернігова, у селі Михайло-Коцюбинське, подружжя Матвєєвих разом зі старшим сином вирощує 1300 сортів троянд. Пані Альона запевняє, що це скоріше не про бізнес, це їх захоплення. Родина вирощує квіти біля власного будинку та на полі, а продає на ринках Чернігова. Сімейна справа бере початок ще з минулого століття, від бабусі чоловіка.
Мама Саші (чоловік Альони. – Ред.) займалася квітами все життя, вона померла в 60 років, і його бабуся також займалася. У нас багато сортів ще від бабусі. На той час їх загалом небагато було: червоний, жовтий, білий. Вона їх окулірувала (цей термін означає - прищеплювати до дикої рослини бруньку культурної рослини. – Ред.), і теж своїм людям трішки продавала. Але вона була любителькою, займалася для себе, а мама - вже більше для продажу, – розповідає жінка.
Згодом і Олександр долучився до вирощування квітів. Попри те, що чоловік має дві вищі освіти в іншій сфері, все життя займався рослинами. До речі, крім квітів, сім’я вирощує й різноманітні саджанці.
Альона в садівництві вже близько 15 років, почала займатися трояндами після весілля. Всі знання отримала від вже покійної свекрухи, про яку відгукується лише з добром.
Ми раніше жили в Ніжині, і багато ніжинців її знали, приходили до неї, – згадує пані Альона. – Мені було легко вчитися, бо така подача добра йшла від моєї свекрухи. Вона не тільки свої знання передавала, а й свою любов до квітів. Вона пояснювала дівчатам, як троянди окулірують, якраз перед смертю розказувала свої секрети, бо багато хто питав. Навчитися легко, але це треба любити, бо інакше ти його не зробиш, не заокуліруєш, не виростиш, – ділиться спогадами.
Не всі експерименти закінчуються вдало
Окуліровка – це один із найпоширеніших методів щеплення рослин. В такий спосіб розмножують наявні сорти та створюють нові. До повномасштабного вторгнення Матвєєви могли заокулірувати близько 200 сортів троянд за літо. Однак через війну родині довелося зменшити оберти.
Ми знаходимо живець (частина гілки. – Ред.) і окуліруємо. Перший рік вирощується шипшина, на другий рік на неї прививається троянда, і вже на третій рік виходить кущ. Тобто, щоб виростити одну троянду, йде три роки. Це безперервний процес, поки одні продаємо - інші підростають, – пояснює жінка.
Покупці полюбляють більш дорослі кущі, адже такі швидше зацвітуть. За словами нашої співрозмовниці, старша рослина дозволяє зекономити час, бо спочатку наростає коренева система, а вже через рік з’являються квіти.
Родина постійно працює над новими сортами троянд, але не завжди експерименти закінчуються вдало. Пані Альона ділиться:
Кожного року є сорти, які не підійшли. Ми зараз призупинилися, бо менше людей, менше продажів. Цього року я не знаю, скільки купуватимемо нових сортів. Торік було декілька, які нам не підійшли: ми помітили, що вони ростуть погано, повільно, хворіють мучнистою росою. Здебільшого будемо старатись окулірувати ті сорти, які в нас уже є, щоб було менше витрат.
На думку чоловіка пані Альони, 1300 сортів – це більш ніж достатньо, але вона завжди прагне знаходити нові й нові.
Я побачила щось новеньке - і вже хочеться. Я знаю, що до мене прийдуть такі самі дівчата, котрі теж побачать, теж захочуть. Чоловік каже, що інші дівчата витрачають гроші на косметику, а в тебе тільки нові сорти в голові, – жартує Альона.
Сорти, яким понад 50 років
Оскільки сімейна справа передається від бабусі, Матвєєві мають багато сортів, яким понад 50 років, як-от: «Глорія Дей», «Софі Лорен», «Ред Берлін», «Керіо». Є й старі сорти англійських селекціонерів, які купують навіть попри те, що вони швидко опадають. Наразі серед господинь у топі нові сорти, які цвітуть все літо, не бояться коливань температури та поширеної серед рослин хвороби мучнистої роси.
Ми зібрали найбільш стійкі сорти, які підходять нашій місцевості. На експерименти йде дуже багато сил, часу і коштів. Ось ми заокуліруємо якийсь сорт, а він день цвіте і розсипався – нам таке не підходить, треба, щоб постійно цвіло. Нас люди підганяють, вони завжди хочуть щось нове, але не всі розуміють, що воно може не підійти нашій місцевості, – пояснює Альона Матвєєва.
Серед різноманіття сортів очевидного лідера, який всім до вподоби, немає. Альона зауважує, що більшість покупців приходять з певними запитами. Найчастіше обирають чайно-гібридні сорти, що виростають до 1.30 м. Такі троянди найкраще підійдуть для дачі, адже не займають багато місця. До речі, виявляється, в дачників частенько крадуть квіти. Проте, як зазначила Альона Матвєєва, найчастіше покупці скаржаться на крадіжки троянд, які висаджують на кладовище.
Перша думка: «Треба заокулірувати»
Родина садівників постійно зустрічається з цікавими історіями. Альона поділилася з нами такою:
Є клієнтка, яка приходить до мене за трояндами. В неї чоловік трішки жадібний, не хоче витрачатися. Тож вона у знайомих бере квіти, ріже живці, і вони з чоловіком висаджують їх під баночку, як і треба. Чоловік їде в рейс, вона приходить до мене, купує троянди, висаджує на ті місця та накриває. Чоловік повертається, підіймає ці баночки та радіє, що в них троянди ростуть. Коли приходять на ринок, жінка дивиться краєм ока, що є новенького, а чоловік вихваляється, яка в нього жінка - вміє троянди висаджувати. Ми, звісно, махаємо головою, хвалимо її.
Попри власний ботанічний сад вдома, чоловік час від часу радує Альону квітами. Та жінка зізнається, що здивувати її вже не легко, тільки якщо Олександр подарує новий сорт троянд. І навіть у таких випадках перша думка Альони: «Треба заокулірувати». Жінка продовжує розповідати:
Він знає, що я люблю квіти. Трояндами мене не здивувати, хіба якщо він знайде якийсь новий сорт. Мій день народження в кінці листопада, і в цей період знайти щось з нових сортів дуже важко. Але він знає, що окрім троянд, я ще люблю орхідеї, тому частіше їх дарує.
Плата здоров’ям за красу
Вирощувати троянди – надзвичайно тяжка праця. Альона Матвєєва зізнається, що спина та руки – болюче питання в сім’ї, жінка навіть “заробила” викривлення хребта.
Доньку я не підпускаю, бо це проблеми зі здоров’ям, скручує добре, – наголошує Альона. – Буває, спимо лише пару годин на добу, бо роботи вистачає. Багато хто починає цю справу і кидає - не витримує. Там багато своїх нюансів, цю справу треба любити настільки, щоби бути готовими “жертвувати” своєю спиною.
Багато сил іде не лише на вирощування, а й на зберігання троянд. Іноді підписи до квітів можуть стиратися, плутатися, тож треба бути дуже уважним. Якщо все-таки назва сорту загубилася, Матвєєви чекають, поки троянда зацвіте, чи виставляють рослину на розпродаж. До речі, аби порадувати жінок, до 8 березня родина продавала саджанці за 50 грн.
До кожного саджанця обов’язково має бути фото. Родина щороку їх оновлює. До світлин також підходять відповідально: кожне фото має максимально передавати відтінок квітки.
У нас вже було багато фотоапаратів. Я фото постійно вдосконалюю. Були часи, коли майже не спала, бо і фото треба зробити, а сортів багато, і дитина ще маленька. Фото – це окрема робота. Ось кілька днів тому з чоловіком увечері сиділи, вже відпочивати час, але ж треба зробити фото! – пояснює Альона специфіку свого бізнесу.
Люди садили квіти навіть під звуки вибухів
Жінка зізнається, що за рік відпочити вдається лише два тижні, в період новорічних свят. До Нового року сім’я збирає квіти з поля, а після – розпочинається пакування. Навіть повномасштабне вторгнення не завадило роботі.
Ми були в окупації, – згадує жінка. – Якраз тоді закінчували упаковку троянд. У нас спочатку цей процес трішки призупинився, а потім відновили роботу. Пакувати під звуки ракет, звісно, неприємно, але що робити? Треба. Добре, що в нас була відважна дівчина, яка їздила до нас, допомагала, і ми їй дуже вдячні. Вона і зараз з нами працює.
Під час окупації навідуватися до троянд на полі не вдавалося, тож вони заросли. Проте втрат серед рослин Матвєєвих не було. Жінка говорить, що у 2022-му році, навіть коли навколо році лунали вибухи, її односельці саджали квіти.
Мене дуже вразило, коли в перші дні після окупації ми вийшли торгувати, стоїмо на ринку, починається тривога, летить щось, гримить, і жінка стоїть і купує: «Давайте мені троянду». Я не знаю, куди мені бігти, що робити, вибухи, а їй все одно, – досі дивується пані Альона.
Гарні та колючі: які троянди можна посадити на Валу
Подумки наша героїня давно засаджала Чернігів квітами. Альона говорить, що на Валу висадила б паркові троянди, які радують око, мають приємний запах і багато колючок, які захищали би від крадіїв.
Є сорти, які великими кущами ростуть. Вони би окремо стояли на Валу, і було би дуже гарно. Наприклад, сорт «Юріанда» – височенький, ароматний, має великий бутон, всі могли би до нього підходити, нюхати. Чи «Імператриця» – це класична троянда, старий сорт, люди її люблять, коли розростається, то це краса неймовірна. З більш нових сортів посадила б «Романтик Антик» - теж красиво виглядали би на клумбах.
Наразі троянди “від Матвєєвих” вже ростуть біля різних закладів в місті, зокрема, біля НУ «Чернігівська політехніка», декількох храмів, дитячого садочка, бібліотеки.
Родина Матвєєвих – це приклад того, як хобі може стати справою всього життя. Троянди потребують багато уваги, часу та сил, тож лише той, хто справді любить квіти, зможе цим займатися.
Виходиш раненько, пташки співають, троянди цвітуть, і одразу настрій покращується. Багато дівчат йдуть сюди помилуватися, і від цього теж кайфуєш. Я отримую величезний заряд позитивної енергії, коли все цвіте, коли люди милуються квітами, радіють, – підсумовує пані Альона.
