28 квітня у приміщенні Колегіуму, що на Валу, зібралися чернігівські історики та археологи, щоб обговорити розвиток цього напрямку у нашому стародавньому місті. Цей семінар мав складну назву «Чернігівська археологічна школа. Місце в історичній науці України. Роль у дослідженні, збереженні і розвитку Чернігова. Особистості, що визначили зміст». Фактично ж фахівці зібралися, щоб відновити певний професійний діалог та визначити важливі напрямки, куди має рухатись чернігівська археологічна школа.
У Чернігові нараховується 52 об’єкти культурної спадщини, які мають статус археологічних. П’ять із них визнані пам’ятками національного значення. Про це повідомила під час своєї доповіді археологиня та історикиня Людмила Ясновська.
Під час заходу дослідники поділилися спогадами про те, як працювали археологічні експедиції в Чернігові на початку 1990-х років і як згодом проєкти отримали міжнародну підтримку. Безумовно, згадали і одного з найвідоміших чернігівських археологів – Володимира Коваленка.
«Володимир Петрович Коваленко неймовірними зусиллями добивався, аби студенти мали хоча б мінімальні умови для роботи. Нас виручала макаронна фабрика, військові частини давали матраци, селяни допомагали продуктами. Чим далі від міста, тим люди добріше», — згадує археолог Юрій Ситий.
Юрій Ситий, науковий співробітник Національного історико-культурного заповідника
Саме з експедиції у Шестовицю 2000 року розпочалась міжнародна співпраця: участь у розкопках брали два наукові інститути з Норвегії. У 2001 році до досліджень у Батурині долучилися археологи з Австрії, а згодом — з Великої Британії у Виповзівській експедиції.
«Іноземці не такі згуртовані, як ми, — розповідає Юрій Ситий. — Ми навіть писали таблички англійською, щоб вони орієнтувались у таборі. Доводилось буквально водити їх за руку, пояснювати, як ми копаємо, у чому різниця в методах».
В'ячеслав Скороход, старший науковий співробітник НАН
Науковець В’ячеслав Скороход розповів, що День археолога в Україні офіційно відзначають 15 серпня з 2008 року. До цього свято припадало на другу неділю серпня за радянською традицією. Він також зауважив, що саме завдяки незалежності України у 1992 році вдалося відзначити 1300-ліття Чернігова — раніше це блокувала радянська бюрократія.
Окрему увагу на семінарі приділили Антонієвим печерам. Як розповів дослідник Олег Васюта, археологічні розкопки тут тривають уже понад пів століття. Саме ці дослідження дозволили не лише вивчити підземний комплекс, а й сформувати історичне уявлення про нього, скласти повноцінну екскурсію по печерам, адже письмових згадок про них збереглося дуже мало.
Олег Васюта, заступник завідувача наукового відділу Троїцько-Іллінського монастиря
Людмила Ясновська, доцент кафедри історії України Національного університету
Чернігівська Медіа Група
Фото: Владислава Блохіна
