Вже понад 10 років вона вивчає космос і знає, як виглядають галактики, якої вони бувають форми, що таке екзокомети, чорні діри й наскільки важлива темна матерія. Дар’я Добричева – астрофізикиня, кандидатка фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця відділу позагалактичної астрономії та астроінформатики Головної астрономічної обсерваторії НАН України.
До Міжнародного дня жінок і дівчат у науці, що відзначається щороку 11 лютого, ексклюзивно для наших читачів вона розповідає, чому обрала саме цю наукову галузь, що саме вивчає, як взагалі розвивається астрономія в Україні, і як на дослідження впливає війна росії проти нашої країни.
Пощастило – у нашій галактиці чорна діра неактивна
Її історія становлення – це історія про тих, кому в голову постійно приходить фраза “Чому б ні!?” Вона родом із Чернігова і вже в юні роки прославила рідне місто та Україну досягненнями в науці.
- Я з дитинства захоплювалася науково-популярними передачами про космос, Всесвіт і мучилася питаннями: “Що там далі за зірками? І ще далі, і далі, і далі?” Пошук відповідей привів мене до цієї професії. Я не боялась робити те, що мені подобається, – розповідає пані Дар’я. – Проте не одразу вибрала астрономію. В Чернігівському педагогічному університеті навчалася на спеціальності «вчитель інформатики та англійської мови». Мені пощастило, що під час мого навчання у цьому закладі відкрився науково-популярний центр з астрономії, і у нас було багато цікавих лекцій. Наукові роботи, які почала робити в студентські роки, надихнули мене вибрати шлях науковиці саме в галузі астрофізики.
Дар’я Добричева досліджує, чи є близнюки – галактики, подібні до нашої, і впевнена, що наш Чумацький Шлях – унікальний у Всесвіті.
- Галактики складаються із зір, зоряних скупчень, пилу та газу, які обертаються навколо спільного центру. В кожній галактиці є чорна діра, яка може бути активна чи ні. Нам пощастило, в нашій галактиці Чумацький Шлях вона неактивна, – розповідає науковиця. – І все це разом склеює темна матерія, яка не дає всьому розпастися. Існують мільйони галактик. Вони є еліптичні, спіральні, а також неправильної форми. Наша галактика спіральна, і в ній знаходиться близько 300 мільярдів зірок.
Штучний інтелект на службі у науковців
Кар’єра Дар’ї в астрономії почалась з дослідження морфології або видів галактик. Для неї це надзвичайно цікаво й захоплююче!
- Я працюю зі Слоанівським цифровим оглядом неба (SDSS), телескоп якого стоїть в Нью-Мексико (США). Кожну ніч він сканує небо і видає близько 200 Гігабайт інформації, – розкриває деякі професійні секрети нашим читачам Дар’я Добричева. – Один із наймасштабніших проєктів, який буде запущено в найближчі роки - Великий синоптичний оглядовий телескоп (LSST), що буде давати 20 Терабайт щоночі. Це просто величезна кількість даних! Працюючи із SDSS, ми створили вибірку із близько 300 тисяч галактик. Разом з тим навчили машину визначати тип галактики та дослідили їх оточення, еволюцію. В 2024 році виграли проєкт від Національного фонду досліджень України і використовуючи наш попередній досвід шукаємо близнюків нашої Галактики Чумацький Шлях, щоб зрозуміти еволюцію нашої Галактики.
До слова, машинне навчання (зараз це явище називають “штучний інтелект”), оточує нас усюди, навіть якщо ми цього не помічаємо, акцентує нашу увагу науковиця.
- Наприклад, кожного разу, коли ви шукаєте щось в Інтернеті, алгоритми машинного навчання аналізують ваші запити, щоб надати найкращі результати. Машинне навчання або “штучний інтелект” допомагає у визначенні вашого маршруту в навігаційних додатках, прогнозує затори на дорогах і навіть оптимізує час вашої подорожі. Тобто машинне навчання використовується там, де необхідно проаналізувати великі обсяги даних. В астрономії ми використовуємо його для обробки величезних обсягів даних із сучасних телескопів, – пояснює наша співрозмовниця.
Вивчення космосу розширює світогляд людини й допомагає їй краще зрозуміти своє місце в ньому, тому дослідження космосу стимулює розвиток нових технологій, які потім можуть бути використані на Землі.
Відкрили декілька нових комет в іншій зоряній системі
Другий напрямок досліджень пані Дар’ї – виявлення та аналіз кометної активності в позасонячних планетних системах.
- Вивчення екзокомет відіграє ключову роль у розумінні процесів формування планетних атмосфер, – розповідає Дар’я Добричева. – Зокрема, це дозволяє зрозуміти, як виникла атмосфера на нашій планеті та чи аналогічним чином вона утворюється на інших планетах. Комети складаються переважно з льоду та органічних сполук. Коли молоді планети зазнають бомбардування кометами, лід тане, перетворюючись на газ, який завдяки гравітації тримається навколо планети, формуючи атмосферу. А якщо планета має атмосферу та сприятливі умови, це створює передумови для виникнення життя. Нам вдалося відкрити декілька нових комет в іншій зоряній системі і про нашу роботу написали в журналі Scientific Ameriсan.
Досліджує космос Дар’я Добричева разом з іншими науковцями різними способами. Здебільшого – за допомогою даних з відкритого доступу й обов’язково якісного обладнання.
- У нашій Головній астрономічній обсерваторії НАН України, де я працюю, є сонячний телескоп, який входить в десятку найкращих у світі. Є станція лазерних спостережень, що входить до світової мережі станцій Міжнародної служби обертання Землі, і веде активні спостереження за міжнародними програмами. Є телескопи, які спостерігають за малими тілами Сонячної системи. Через окупацію Криму ми втратили потужну українську астрономічну базу, яка там знаходиться. А найбільший в світі радіотелескоп декаметрових хвиль у Харківській області, що належить Радіоастрономічному інституту НАН України, замінований російськими військами, які там перебували.
Досягнення в науці не залежать від статі
Сьогодні вона має десятки публікацій, декілька її каталогів галактик опубліковані в міжнародній базі даних VisieR. Дар’я Добричева неодноразово була удостоєна Президентської стипендії для молодих вчених та Національної академії наук України. У 2023 році вона стала переможницею конкурсу “Найкращий молодий вчений Академії”. В тому ж році спільно з молодим науковцем Максимом Василенком, який нині на фронті, виграла Премію Верховної Ради України для молодих вчених.
Їй було важко на початку шляху, але вона впевнено крокувала вперед. Не боялася гендерних стереотипів, несприйняття того, що наука колись була переважно цариною чоловіків. Досягнення в науці, як і в будь-якій іншій сфері, залежать не від статі, а від знань, наполегливості та бажання розвиватися. В цьому переконана Дар’я Добричева.
- Я вважаю, що в сучасному світі не має бути поняття “не підходяща професія для жінки”, особливо коли йдеться про інтелектуальну працю. Я хочу висловити вдячність тим неймовірним жінкам, які боролися за наші права, що дало можливість нам сьогодні працювати, розвиватися й обирати свою професію без такого страху та упереджень, які були в минулому. Завдяки їхнім зусиллям ми живемо у світі, де вибір більше не залежить від статі, а лише від нашого бажання та готовності працювати, – наголошує жінка-науковиця.
Вона щаслива в своєму покликанні, але впевнена, що щастя - це гармонія між власними бажаннями, цілями й реальністю, яка нас оточує.
- Особисто для мене важливо бути корисною своїй спільноті та Україні, досягати професійних успіхів, щоб прославляти Україну на світовому рівні, і одночасно мати теплі підтримуючі стосунки з дорогими мені людьми. Дякую батькам за те, що намагались дати все, що в їх силах, аби зробити наше з сестрами життя щасливим. Дякую моїм колегам за підтримку! І, звісно, дуже вдячна моєму чоловіку, який завжди підтримує мене і прагне, щоб я була незалежною, самодостатньою особистістю.
Діти не цікавляться точними науками, бракує вчителів
За словами Дар’ї Добричевої, в науковій сфері важливою є не тільки робота над власними дослідженнями, а й міжнародна комунікація і співпраця. Саме тому вона активно бере участь у діяльності провідних астрономічних організацій, часто їздить за кордон на міжнародні конференції, лекції, наукові школи та семінари.
Для неї важливо мати своїх учнів та брати активну участь у розвитку школярів. Тому науковиця намагається підтримувати молодь у бажанні вивчати та досліджувати космос.
- У науці вік 35 років – це ще молодий вчений. В мене поки було декілька студентів, які приходять на практику і успішно захистили бакалаврські та магістерські роботи. Але учнів, які були би на шляху захисту кандидатської дисертації, поки ще не має. Сама ж я захистила кандидатську в 2017 році, є членом журі Малої академії наук в Київській області, де також намагаюсь підтримувати наймолодше покоління, можливо, майбутніх науковців. І дуже тішусь гарним роботам.
І вона непокоїться через те, що останнім часом дуже мало дітей цікавиться точними науками:
- Мені сумно чути, що фізико-математичного факультету Чернігівського педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка вже немає. Цей факультет об’єднали з іншим, оскільки кількість студентів катастрофічно впала. І така картина не тільки в Чернігові, а по всій Україні. Багато фізичних факультетів закривають або об’єднують з іншими. В країні відчутний брак вчителів фізики й математики. А за 5 років це буде катастрофа, якщо нічого не зміниться.
Вона спілкується зі своїми друзями та однодумцями з Чернігова, викладачами педагогічного університету. І має намір поділитися своїми здобутками та знаннями в галузі астрономії та фізики з юними земляками. Щоразу, коли приїжджає до Чернігова, серце наповнюють особливі відчуття.
- Чернігів для мене – не тільки рідне місто, це колиска української історії. Це місто, яке показало свою силу і міць на початку повномасштабного вторгнення і не дало можливості ворогу пройти далі. Це сильні люди і місце сили. Я із захопленням спостерігала, як воно розвивалось з початком децентралізації. Скільки всього було зроблено! На жаль, ворог завдав багато руйнувань нашому місту. Але я вірю, що Чернігів відновиться, бо тут живуть неймовірні люди.
Наука в Україні фінансується жахливо, науковці отримують пів ставки
На сьогодні наука в Україні – на жаль, неприбуткова справа, і працюють у ній здебільшого ентузіасти, – констатує сумний факт молода вчена.
- Державне фінансування зараз просто жахливе. Є світова статистика, яка свідчить: для того, аби розвивалася економіка, потрібно витрачати 1,7% ВВП країни на науку. Тоді науковці можуть розробляти інноваційні технології і не закуповувати їх у інших держав, а навпаки, продавати різним країнам. В Європейському Союзі є мета - в кожної держави мати цей відсоток на науку. Більшість розвинутих економік світу витрачають 2-3% ВВП на науку. В Україні – тільки 0,17%, – наводить факти пані Добричева. – Моя ставка в інституті – це приблизно 13 тисяч грн., але бюджет інституту не може покрити мені ставку. Майже всі науковці отримують пів ставки. Тому ми намагаємось подавати заявки на міжнародні проєкти або ж приєднуємося до ініціатив Національного фонду фундаментальних досліджень України (НФФДУ). Торік, наприклад, ми виграли грант на пошук близнюків Чумацького Шляху. Тобто є періоди, коли ми маємо пристойну зарплату, а є й такі, коли це всього 5-6 тисяч грн. на місяць, поки не знайдеш новий проєкт.
І все ж наша співрозмовниця має намір і надалі залишатися в Україні та продовжувати свою роботу. Навіть під час повномасштабного вторгнення вона не покинула свій дім і робоче місце.
- Тоді моя керівниця майже на другий тиждень почала їздити на роботу, і я разом з нею. Це дуже допомогло тримати голову в порядку. Мої батьки зі старшою сестрою залишились в Чернігові, і вивезти їх звідти було майже неможливо. Тому бути в Києві – це питання підтримки, що деякою мірою ми поруч, і як буде нагода, заберемо їх. Звісно, колеги з усього світу писали, що приїжджай до нас. Я тоді відчула велику підтримку. Всі готові були допомогти. Підтримка не зникає і зараз. Нас досі запрошують на конференції, надсилають пропозиції співпраці, є можливість поїхати працювати за кордон. Але я хочу працювати добре саме тут, в Україні. І кожен раз, коли їду по роботі за кордон, розповідаю про нашу боротьбу.
Вчена мріє про якнайшвидшу перемогу України. А ще сподівається, що після перемоги уряд усвідомить важливість розвитку саме наукової сфери.
- Після перемоги стоятиме велика задача відновлення країни у всіх сферах. Я мрію про єдність і порозуміння в суспільстві, про підтримку ветеранів та їхніх родин, постраждалих від війни, що необхідно робити вже зараз. Мрію про інклюзивні міста. Була в Європі та США. Більшість міст, які відвідувала, є інклюзивними, що дозволяє людям з інвалідністю, мамам з візочками, людям старшого віку пересуватись без перешкод. Мрію, щоб в Україні теж так було. Мрію, щоб до наших можновладців прийшло усвідомлення, що потрібно робити інвестиції в освіту та науку. Бо саме це допоможе виростити нове покоління, здатне критично мислити й впроваджувати інновації.
Тому в її планах – продовжувати наукові дослідження та просвітницьку діяльність, щоб надихати наступні покоління науковців і допомагати їм зростати в нашій країні.
