Після встановлення в Чернігові радянської влади з 1919 р. приміщення приватних готелів перейшли в державну власність. Саме з того часу розпочалась нова сторінка в історії готельного господарства нашого гостинного міста. Які ж готелі залишилися та працювали? Який великий готель першим збудовано у 1930-ті роки? Де він знаходився та яку назву отримав? Які готелі з’явилися вже в повоєнний час? Про готелі Чернігова в радянську епоху, з 20-х і до років 80-х минулого століття, розповідає історик і краєзнавець Данило Рига.
Житловий фонд зазнав руйнувань
Коли тодішнє керівництво прийшло до влади, воно отримало у спадок місто, комунальне господарство якого потребувало суттєвої модернізації. До розорення та занедбаності Чернігова призвели воєнні та політичні події 1917-1919 рр., що спричинило кризу в усіх його структурах. Суттєвих руйнувань зазнав житловий сектор. Більше половини житлового фонду Чернігова було пошкоджено, понад третина будинків виявилась непридатною для подальшого проживання. Готелі як невід’ємна складова житлового сектору були націоналізовані, що означало відміну прав власності на нерухомість. Постало питання про їхню подальшу долю.
Деякі готелі повернули власникам
Фактично всі готелі, які продовжили своє функціонування, були невеликими. Враховуючи житлову кризу, готелі «Царград» і «Гранд-готель» на 10 та 14 номерів відповідно продовжували працювати та були передані у підпорядкування губвідкомгоспу.
Міський готель «Новоросія» на 6 номерів (він знаходився на тодішній вул. Пролетарській, а зараз це вул. князя Чорного) та готелі «Сан-Ремо» і «Заїжджий Двір», що були розраховані на 10 та 14 номерів відповідно, повернули їхнім колишнім власникам на правах оренди. Розташовувалися вони на вул. Радянській (нині це частина сучасної вул. Шевченка).
Будівлі готелів – новоствореним організаціям
У 1923 р. приміщення інших готелів передали новоствореним міським організаціям з подальшого зміною їх призначення. Так, у шести готелях міста, як-от: «Юг», «Кол Галуа», «Оріон», «Метрополь», «Бель-в’ю» та «Лівадія» облаштували місцеві кварткоми. Знаходилися ці готелі в районі сучасної Красної площі, вул. Шевченка та вул. Борисоглібської. Будівлі готелів «Москва» та «Брістоль» пристосували під місцеві профспілки (знаходилися вони на сучасній вул. Шевченка).
В приміщенні готелю «Олександрівський» розмістили Палац праці (нині це просп. Миру). Також на цій вулиці розмістили: Товариство взаємного кредиту – у готелі «Петроградський», Центральну робітничу кооперацію – у готелі «Марсель».
На перетині сучасних просп. Миру та вул. Святомиколаївської у готелі «Росія» прописався штаб дивізії. У готелі «Одеса», який знаходився на сучасній Мстиславській, розмістився відділ міліції.
Деякі будівлі міських готелів, наприклад, готель «Економія», через подальшу непридатність до експлуатації взагалі розібрали.
Винаймання номерів було не дешевим
Вартість проживання на середину 1920-х рр. у державних готелях повністю залежала від обсягу послуг, що там надавали. Винаймання готельних номерів було аж ніяк не дешевим, про що свідчать тогочасні ціни на послуги. Так, реєстрація у готелі коштувала 2 руб., номер з опаленням і освітленням коштував 35 руб., білизна – 20 руб., самовар – 10 руб. (на добу) відповідно. А середня заробітна плата на місяць складала на той час 65 руб.
Номери у державних готелях були одномісні та загальні. Реєстрацію в готелях здійснювали з 8 до 22 години. Гість міг обрати два варіанти заселення: окремо чи шляхом підселення в номери до інших постояльців.
Тарифи у державних і приватних готелях були різними. Зазвичай вартість проживання у приватних готелях була на чверть більша. Крім того, у приватних готелях номери поділялись на кімнати першого та другого класів - залежно від забезпечення.
У державних готелях у кімнаті була тільки одна лампочка, а у коридорах світла фактично не було. Тільки наприкінці 1920-х рр. з відкриттям нової міської електростанції готельні номери стали освітлювати безперебійно. Напевно, якість обслуговування у державних готелях була таки нижчою, бо ми знаємо, що в номерах прибирали тільки раз на два-три дні.
Перший радянський готель збудували в центрі
Фото 1: Готель №1 на вул.Шевченка (1939 рік); фото 2: 1941 рік; фото 3: 1943 рік
Серед комунальних об’єктів міська влада особливу увагу приділяла будівництву нового триповерхового готелю на тодішній вул. Шевченка, 27. Після перепланування міста у 1940-х роках та вулиця взагалі зникла. Новітній готель був розрахований на 75 кімнат.
15 квітня 1934 р. облбудтрест почав зводити готель впритул до будинку колишнього домовласника Уріна на Красній площі, реконструкція якого здійснювалась паралельно. У вересні 1935 р. в новій споруді тинькували стіни та фарбували вікна. У травні 1936 р., об'єкт був зданий, а вже у жовтні 1936 р. в приміщенні готелю відкрили ресторан.
Готель отримав «оригінальну» назву – «готель №1». На малочисельних фото міста 1930-х років, які збереглися, можемо побачити цю споруду. Після війни його тильний фасад став головним і отримав назву готель «Десна» (сучасна адреса – просп. Миру, 20).
Архітектурний ансамбль Красної площі змінився
Наприкінці 1940-х років тривали реставраційні роботи пошкодженого під час війни колишнього триповерхового готелю №1, тоді й збудували 4-поверхову споруду готелю «Десна» аж на 213 місць.
Фасадна сторона колишнього довоєнного готелю №1 після перепланування вулиці стала тильною стороною. В 1949 р. цей готель ввели в експлуатацію. Це цегляна 4-поверхова споруда, Г-подібна у плані. Фасад готелю спрямований на південний схід до Красної площі. Головний та торцеві фасади завершуються фронтонами.
Нині будинок готелю «Десна» – пам'ятка архітектури місцевого значення, розташована у «комплексній охоронній зоні пам'яток історичного центру міста» згідно з Правилами забудови та використання території. Наразі у цій будівлі розмістився Господарський суд Чернігівської області. Варто зазначити, що ця пам’ятка архітектури місцевого значення була пошкоджена під час ракетного удару рашистів по центру Чернігова 19 серпня 2023 року.
«Україна» колись мала 19 люксів
Наприкінці 1950-х років у Чернігові ухвалили рішення щодо будівництва нового готелю фактично в центрі міста. Затвердили статутний фонд майбутнього готелю «Україна» в сумі 619.300 руб. До речі, середня зарплата станом на 1961 р. становила 81,3 руб. Заклад ввели в експлуатацію у 1961 р., а 15 вересня 1961 р. готель «Україна» офіційно відкрився.
Фото: Готель Україна , 1967 рік
В готелі було аж 120 номерів, серед яких - 19 комфортабельних люксів. Сюди одночасно могли заселитися понад 250 людей, адже більшість номерів мали 2-3 спальних місця. На першому поверсі готелю запрацював однойменний ресторан «Україна». Відповідно до протоколу готель «Україна» віднесли до I-го розряду. І цей готель працював десятки років, щоправда, за часів незалежності України в ньому деякий час містилися різні офіси.
А в березні 2022 р. російська ракета «Іскандер» зруйнувала верхні поверхи будівлі. Якою буде подальша доля готелю «Україна» наразі невідомо.
Популярні готелі на березі Десни
У 1978 р. був збудований готель «Брянськ», який став одним із популярних місць розміщення гостей Чернігова. Складався він з п’ятиповерхового спального корпусу та двоповерхового розважального комплексу, де проходили урочисті заходи та бенкети.
Готель пропонував затишну атмосферу подалі від центру на березі р. Десна. Тут було 88 номерів різного рівня комфортності, які повністю відповідали стандартам гостинно-туристичних закладів, що існували за радянських часів.
Поруч нині знаходиться ще один готельно-туристичний комплекс - «Придеснянський» (до слова, єдиний, що залишається в комунальній власності). Це комфортний 5-ти поверховий готель, тут 60 номерів з усіма зручностям, а також є конференц-зала та діє кафе.
Готель на знак вдячності та дружби
У зв’язку з розширенням території та збільшенням населення Чернігова з кінця 1976 р. почалося проектування нового престижного готелю в місті з великою кількістю номерів та рестораном. Будівництво тривало декілька років, а назва з’явилася не одразу. Спочатку в Чехословаччині в місті Градець-Кралове збудували готель «Чернігів». Тому й вирішили зробити дружній жест у відповідь. Так у Чернігові з’явився готель «Градецький» - найвищий у місті. Споруда мала аж 19 поверхів, останні два -технічні. Готель будували за участю архітекторів Валентина Шотолька, Алли Грачової, Олександра Кабацького, Володимира Ральченка разом з чехословацькими спеціалістами. В експлуатацію його ввели у 1983 р.
Фото: Готель Градецький. 1980-ті
Композиційно готель «Градецький» завершував ту магістраль, де вже були збудовані три 14-поверхові житлові будинки. Так формувався сучасний громадський центр міста. Звели спочатку сам готель на 267 номерів і 500 місць, а потім ресторанний комплекс аж на 300 місць. Кошторисна вартість будівництва склала 2999650 руб. А середня зарплата в країні на той момент була 168 руб.
Отже, впродовж 1920-80-х років готельне господарство Чернігова поступово розвивалося. Спочатку існуючі готелі націоналізували та пристосували під нові соціальні потреби. У 1930-х роках в Чернігові будують перший вже радянський готель.
Після закінчення Другої світової війни в нашому місті збудували ще три доволі великих готелі, які обслуговували гостей до початку 1990-х років. А далі можемо говорити про нову сторінку в історії готельного господарства Чернігова. Знову з’явились приватні готелі, але це, як-то кажуть, зовсім інша історія.
