Пережила чотири перейменування: історія вулиці Борисоглібської у Чернігові

Витоки вулиці Борисоглібської

Вулиця Борисоглібська, одна з найстаріших магістралей Чернігова, виникла згідно з регулярним планом 1805 року. Проте її історія простежується ще з першої половини XVIII століття, а перші забудови з'явилися наприкінці XVII століття. Вулиця простягалася між колишнім ровом Чернігівської фортеці та другою лінією укріплень форштадту, що відповідає сучасним вулицям Преображенській та Шевченка. Місцевість біля Колегіуму, де зараз розташована зупинка, тоді називалася «могилки», так і не зрозуміло достоменно чому.

Історичні припущення

За припущенням історика А. А. Карнабіди, в часи Київської Русі тут, на території Окольного граду, міг бути міський Торг, поки його не перенесли до Передгороддя. Вулиця отримала свою назву від Борисоглібського собору та колишнього однойменного монастиря, який тут існував до кінця XVIII століття.

Архітектурний розвиток вулиці у XIX столітті

Починаючи з другої чверті XIX століття, вулиця Борисоглібська активно забудовувалася індивідуальними житловими будинками. Її архітектурний вигляд був колоритним, що особливо відобразив художник Мстислав Добужинський у своїх акварелях.

До середини XIX століття Чернігів мав 38 вулиць та провулків з населенням близько 6,5 тисяч осіб. Однак до 1897 року кількість мешканців зросла до 27 тисяч, і на вулиці почали з’являтися численні крамниці та ательє. Наприклад, у 1895 році на розі з вулицею Богоявленською (нині Шевченка) відкрилася галантерея М. Каганова, а поруч діяли типографія та крамниця письмового приладдя Г. Веселої. На розі з вулицею Бульварною (нині Преображенська) був кабінет для читання, що належав Йоселю Ідлісу, відомому чернігівському купцю. На Борисоглвбській, наприклад, був магазин та трактир купця Зельмана Гозенпуда, чий будинок на вулиці Гончій, 92  зараз відновлють активісти  «Дерев’яного Мережива Чернігова».

Магазин Маркуса Кранца

Особливе місце в історії вулиці Борисоглібської займає Маркус Кранц — видатний книгар і підприємець. У лютому 1861 року він відкрив «Магазин книг і журналів» на перехресті Борисоглібської та Воздвиженської вулиць, що став однією з найбільших книготоргових крамниць Чернігова і згодом перетворився на бібліотеку для читання. Тут також знаходилася редакція газети «Чернігівський листок», яку вів відомий байкар Леонід Глібов.

У лютому 1861 року в «Черниговских Губернских Ведомостях» було надруковано оголошення, що магазин Кранца пропонував практичні уроки французької мови. Це свідчить про те, що книгарня стала не лише центром продажу літератури, а й осередком культурної освіти.

На жаль, в ніч з 30 на 31 травня 1862 року місто постраждало від великої пожежі, яка знищила багато будівель, включно з книгарнею Кранца. Проте вже через місяць він відкрив новий магазин, а згодом збудував мурований будинок на розі Борисоглібської та Шосейної вулиць.

Фотоательє Чарнецького

З 1884 року на Борисоглібській розмістилося фотоательє Р. А. Чарнецького — один із перших фотозакладів у Чернігові. Сам будинок був дерев'яним і мав дуже незвичне оздоблення. Власник ательє досягнув значних успіхів, про що низька державних нагород та медалі за участь у виставках.

Інші відомі заклади

На цій вулиці також відкрився перший спеціалізований музичний заклад — училище Кіндрата Сорокіна, а також працював читацький кабінет Йоселя Ідліса та типографія Гуні Веселої.

ХХ століття та війна

У 1919 році після приходу радянської влади вулиця Борисоглібська була перейменована на Трудову. Під час німецької окупації Чернігова в 1941 році вулиці повернули її історичну назву. Однак після звільнення міста в 1943 році радянська влада знову перейменувала вулицю на Трудову, і ця назва проіснувала до 1964 року, коли її було названо на честь Героя Радянського Союзу Олександра Серьожникова.

Відбудова після війни

Під час Другої світової війни дерев'яна забудова вулиці була повністю знищена. Після війни архітекторка Н. Ф. Панчук запропонувала зробити з вулиці пішохідний бульвар, але цей план не був реалізований у повному обсязі. Нова забудова вулиці була виконана з обмеженням висоти до п'яти поверхів, щоб не порушувати панораму Чернігівського Валу.

Сучасний стан вулиці

Зрештою, 28 липня 2022 року рішенням Чернігівської міської ради вулиці було повернуто її історичну назву — Борисоглібська. На сьогодні загальна довжина вулиці становить 300 метрів.