Більшість чернігівців напевно чули про модульне містечко, розташоване на вулиці Володимира Дрозда в районі ЗАЗу. Його доволі гучно відкрили півтора роки тому – у листопаді 2023-го. І вже тоді поруч з будинками, що побудували за кошт «Червоного хреста», встановлювали інші – будинки меншого розміру з прапорами України та Латвії на фасаді та написом «Подарунок Чернігівській області від Латвійської республіки».
Як казав на відкритті тогочасний виконувач обов’язків міського голови Олександр Ломако, заселяти у латвійські будиночки тих, хто через обстріли окупантів втратив житло, будуть одразу, як вони будуть готові. І тоді, у листопаді 2023-го, керівник міста прогнозував, що це станеться швидше, ніж за пів року. Однак пройшло 1,5 роки, а у латвійських будиночках досі ніхто не живе. Ми дізнавалися, чому? Та скільки так і залишатиметься?
Могли би розміститися 12 родин ВПО
Загалом Чернігів отримав від Латвії 12 модульних одноквартирних будинків, де мали б розмістити 12 сімей-ВПО. І тут треба нагадати, що ВПО у Чернігові - це не тільки ті, хто «понаїхали» зі зруйнованих чи окупованих (часто і зруйнованих, і окупованих) росіянами міст, а й ті, хто втратив своє житло, наприклад, на Бобровиці чи Подусівці.
Встановлення будиночків розпочалося ще у 2023-му році. Втім, закінчується травень 2025-го, а у латвійських будиночках і досі ніхто не живе. Хоча останнім часом з’явилася надія, що то ненадовго.
Могло би здатися, що у цій історії все просто: є будиночки - заселяйся та живи. Але, на жаль, реальність розходиться з очікуваннями. Адже будиночки треба кудись поставити, зробити це так, щоб вони нікуди не «поїхали» під час дощів чи після танення снігу, підвести до житла всі необхідні комунікації тощо.
Процес цей, як виявляється, не дешевий.
Що по тендеру? Та до чого тут суди?
Отже, у червні минулого року у системі «Прозорро» управління капітального будівництва міської ради оголосило тендер на будівництво майданчика для розміщення тимчасових споруд (тих самих латвійських будиночків) очікуваною (тобто максимальною) вартістю у 21,5 мільйон гривень. На тендер прийшли дві чернігівські фірми: ТОВ «Інватруд» (власниками, за даними системи «Youcontrol», є Андрій Петровський та Марія Фрол) та заснована за кілька місяців до тендера ТОВ «Містоспецбудпроект» колишнього заступника директора «Чернігівводоканалу» та діючого депутата міськради Павла Вовка (обраний у депутати він нині забороненої ОПЗЖ, наразі позафракційний).
Найнижчу ціну – 21,1 мільйон, запропонувало «Інватруд», втім, її пропозицію відхилили «у зв'язку невідповідністю тендерної пропозиції учасника умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації». Зокрема, чиновники міської ради послались на відсутність гарантійного листа про безумовну згоду з проєктом договору. Отже, переможцем була визнана «Містоспецбудпроект», яка зголосилася провести роботи за 21,35 мільйонів.
Але у лютому 2025-го року сторони підписали додаткову угоду, відповідно до якої ціна була значно знижена – до 18, 45 мільйонів гривень.
Втім, ця ситуація багатошарова. Адже перевірку, чому пропозиція «Інватруду» була відхилена, почав Північний офіс Держаудитслужби. Як можна зрозуміти з висновку аудиторів, вони вважали, що ця пропозиція відповідала вимогам, тобто була відхилена міською радою незаконно. Аудитори зобов’язали міську раду усунути порушення. Втім, у відповідь на це у вересні 2024-го міська рада (ну, якщо бути точним, то управління капітального будівництва міської ради) пішла оскаржувати рішення аудиторів у суді.
Першу інстанцію міська влада програла. Втім, чиновники пішли в апеляцію до Шостого апеляційного адміністративного суду. Остання ухвала по цій справі, котра наразі опублікована у судовому реєстрі, датується 30 грудня 2024-го року. У ній суд призначає письмове провадження цієї справи, яке має відбутися «у розумний термін». Як довго може триватиме такий розгляд нам не змогли підказати навіть юристи:
— Згідно ст. 309 КАС (Кодексу адміністративного судочинства) апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Водночас, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п’ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу, — каже юрист «Інституту масової інформації» Володимир Зеленчук.
За його словами, у цій справі Шостий апеляційний адміністративний суд виніс таку ухвалу, однак продовжив розгляд справи не на 15 днів, а на невизначений «розумний строк», посилаючись на те, що матеріали справи з першої інстанції надійшли до суду значно пізніше за відкриття апеляційного провадження.
Ну, а поки триває суд, будівництво вже майже фінішує. Тож чи буде сенс у рішенні суду, коли його нарешті винесуть, - питання риторичне. Навряд чи хтось змусить все відкатувати «назад» та робити по новій іншому виконавцю.
Слідкуємо за грошима
На початку цього року, коли ми вирішили, як-то кажуть, «навести фокус» на цю справу, чиновники писали нам, що грошей, на закінчення будівництва немає. А грошей було потрібно ще чимало:
— Станом на 13.01.2025 року залишок невиконаних будівельних робіт на об'єкті складає 12 923 154, 96 грн, — у відповіді на наш запит уточнив заступник начальника управління капітального будівництва міської ради Олександр Макаров.
Втім, як нам відповів очільник МВА Дмитро Брижинський, 12 лютого 2025-го року своїм розпорядженням він вніс зміни до міського бюджету, і виділив гроші на закінчення будівництва на Дрозда:
— 10 313 582,29 грн для будівництва майданчика для розміщення тимчасових споруд; 2 000 000,00 грн для забезпечення резервного джерела живлення майданчика для розміщення тимчасових споруд (капітальний ремонт), — зазначав Дмитро Брижинський.
До речі, щодо джерела живлення – це окрема історія, яка розтягнулася на два тендери (отут перший, отут – другий), але, щоб не робити цей матеріал безкінечним, не будемо занурюватися надто глибоко. Зауважимо лише, що у другому тендері так і не опублікували текст договору, що, як нам підказують колеги, котрі спеціалізуються на тендерних закупівлях, є незаконним. Роботи мала виконати чернігівська ТОВ «ЕК «Інтерком», кінцевим бенефіціаром якої, за даними системи «Youcontrol» є Євген Яременко.
Тож чекаємо на хепі-енд?
Важливо тут інше: 12 травня цього року виконком міської ради створив комісію під керівництвом заступника міського голови Олександр Атрощенка, котра має прийняти модульне містечко. Як казав тоді інший заступник міського голови – Віктор Геращенко, у містечку лишалося вирішити лише питання з меблями.
Візуально наприкінці травня будиночки виглядають якщо і не готовими, то майже готовими: через вікна видні столи, дивани, пральні машини та електроплити, до кожного входу підведений пандус.
Як в особистій розмові нам розповіли співробітники міської ради, там очікують, що заселяти у латвійські будиночки на Дрозда ВПО почнуть вже у червні. Сподіваємося, цього разу форс-мажорів не виникне, і ті хто втратив житло через росіян, знайдуть собі хоча б тимчасовий прихисток. Ну і сподіваємося, що цей прихисток буде для них комфортним.
