Юр’єва божниця (Церква святого Михаїла) – єдина збережена пам’ятка Київської Русі на Лівобережній Україні (окрім пам’яток Чернігова). Храм був частиною могутньої фортеці, зведеної князем Володимиром Мономахом у 1098 році в межах укріплення кордонів Русі. Остерський замок, розташований на пагорбі біля річки, мав значну систему оборонних споруд.
У XII столітті, за наказом князя Юрія Долгорукого (сина Володимира Мономаха), храм прикрасили фресками, частина яких збереглася донині. Саме на честь цього князя церква отримала свою народну назву – Юр’єва божниця.
У 1152 році Остерський замок став жертвою князівських міжусобиць: Великий князь київський Ізяслав Мстиславич (онук Мономаха) спалив фортецю та вибив звідти Юрія Долгорукого, який використовував її як плацдарм для боротьби за Київ.
У 1240 році замок і храм зазнали руйнувань під час монголо-татарської навали.
Богослужіння в Михайлівській церкві відновили лише в XVII столітті, однак у 1750-х роках блискавка спричинила пожежу. До того ж, з часом почав зсуватися пагорб, що призвело до обвалення стін. Через аварійний стан більшу частину храму довелося демонтувати.
У XVI столітті річка Десна змінила русло, а річка Остер обміліла, що позбавило фортецю стратегічного значення. У 1571 році завершилося будівництво нового замку на іншому місці.
Юр’єва божниця має статус пам’ятки архітектури національного значення. Вона вражає не стільки своєю красою, скільки унікальною історією. Це один із небагатьох збережених пам’ятників Київської Русі, єдиний зразок переяславської архітектури, що дійшов до нас, а також єдина вціліла споруда стародавнього міста. Сьогодні збереглася вівтарна частина храму з фресками та частиною стіни.
