Хтось хоче закріпити свій нинішній соціальний статус благородним походженням; дехто шукає підтвердження родинних легенд; один усвідомив плинність часу та прагне зробити оригінальний та корисний подарунок дітям; другий – розібратися в історії країни через особисту призму. А комусь просто цікаво. Якою б не була ваша мотивація дослідити свій родовід, вона абсолютно чудова. Адже знати своє походження – це навчитися краще розуміти себе. Утім, намалювати класичне родинне дерево хоча би до п’ятого коліна – не так і просто.
Представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко розповідає, що у радянські часи у родинах часто замовчували істинне походження та певні родинні зв’язки. Адже таким чином самоідентифікація часом могла і зашкодити. У різні періоди ХХ століття інформація свідомо знищували у різний спосіб. Також з плином часу фізично пошкоджувалися та зникали документи. Останні роки в Україні почали посилено працювати над оцифруванням даних, однак значний масив роботи ще попереду.
– Нищить інформацію і сучасна війна. До прикладу, в історичному архіві СБУ в Чернігівській області під час подій лютого 2022 року згоріло близько 43 тисячі справ, які в іншому форматі не зберігалися. Щодо дослідження родоводу від ХІХ до ХVІІ ст., то без допомоги кваліфікованого історика, генеалога (це фахівець-дослідник, що спеціалізується на складанні генеалогічного дерева. – Ред.) не обійтися. – пояснює Сергій Бутко.
80% відсотків родинних легенд не підтверджуються
Таку статистику з досвіду власної роботи над складанням родоводів (а це декілька сотень справ) виокремила кандидатка історичних наук, приватна генеалогиня Олена Приходьон. Перші дослідження вона зробила ще в 2011-2012-му роках, а з 2017-го це стало одним із основних напрямків роботи.
«Найменші замовлення за очевидними джерелами інформації займають місяць-два. Пошук за основними джерелами, зокрема, РАГСи та метричні книги – від пів року до року. Ґрунтовні, які передбачають не просто перелік імен, дат народження та соціального статусу, а ще й загальне уявлення про місце проживання, побут, якісь особисті характеристики, – від 1,5 до 5 років – і це не завершення», – роз’яснює Олена Приходьон.
Дослідниця працювала в архівах у різних куточках країни, окрім східних областей, які тимчасово непідконтрольні Україні.
Історик, дослідник родоводів Сергій Молочко працює лише по Чернігівській області. Його перше дослідження – родовід власної родини понад 30 років тому. Дістався до середини ХVІІІ століття, досліджував лише лінію «Молочко». На це витратив близько року.
«Маю у предках козаків, чим неймовірно пишаюся. З відкриттів – Клеопатра Іванівна Молочко. Тепер друзі кличуть Клеопатровичем (сміється. – Авт.), але родичів в Італії не шукав (цариця Клеопатра народилася та правила в Єгипті, але частину життя жила в Римі. – Ред.)», – розповідає дослідник.
Найскладнішим у своїй роботі Сергій Молочко називає не сам пошук, а опрацювання знайденого:
«Найважче – читати. Особливо, коли мова йде про кінець XVІІІ століття, де одним із основних джерел інформації є церковні метричні книги. Там і про шлюб, і про народження, і про смерть. Цікава сторінка – сповідні розповіді, адже раз на рік на сповідь приходили всією родиною. От і можна «виловить» ціле покоління».
До дослідників звертаються з різними запитами. Серед родинних легенд були навіть приховані скарби, які нащадки прагнули відшукати. А класика жанру – підтвердження знатного походження.
«Насправді із дворянським походженням все просто. Є чіткий список дворянських родів Чернігівської губернії. Можна просто брати і дивитися за прізвищем. А от і селянами - спробуй знайди кінці, – зауважує Сергій Молочко. – Зазвичай дворян шукають якісь посадовці чи добре забезпечені люди для підсилення свого іміджу, однак вони не усвідомлюють, що це досить суперечливий статус – бути при дворі, служити при дворі».
Олена Приходьон теж працювала над замовленням, в якому людина ну дуже хотіла мати предків-дворян. І, звісно, засмутилася, коли дізналася, що вони – селяни та ще й з кріпаків. Було прохання «подивитися уважніше». Однак дослідниця пояснила, що вона не створює документи, а знаходить і тлумачить їх.
Бути багатим – дорого
Парадокс проведення подібного дослідження: якщо інформації про дворянські роди більше, то роботи менше очікувати не варто.
«Формування вартості дослідження залежить від багатьох факторів: збереженість документів, соціальний статус предків. Якщо це дворяни, то тут багато соціальних контактів, а значить, масив інформації про особисте, кар’єру, майнові відносини, а не лише загальні дати», – зауважує Олена Приходьон.
Досить кропіткою є робота над єврейською генеалогією, попит на дослідження якої не зникає. Адже доведення відповідного походження – це можливість для еміграції.
Багато залежить від формату, який замовник хоче отримати в кінцевому результаті. «Інколи люди замовляють цілі книги з фотографіями місць проживання предків. А це вже – генеалогічні експедиції, опитування. Хтось хоче оформити візуально більш художньо, тож додається робота дизайнера, художника тощо. У середньому вартість якісно дослідженого та оформленого родоводу стартує від 1000 доларів», – зазначає Олена Приходьон.
Сергій Молочко зауважує: якщо взяти в роботу лише одну лінію за прізвищем і досліджувати лише наявні документи в архівах області, оформити їх в схему, можна вміститися у рамки 10-15 тисяч гривень.
До слова, генеалоги, вивчаючи цілий рід, можуть не знати справжнього замовника. Це може бути анонім, який повідомляє лише деяку інформацію для старту роботи. Часто так роблять відомі люди, аби уникнути маніпуляцій та витоку інформації. Є випадки, коли замовники отримують результати дослідження та продовжують «копати» самі.
«Мала замовлення від емігранта з України до США. Він переїхав після розпаду СРСР. Та згодом з’ясувалося, що його дід з братом робив спробу перевезти родину до Нью-Йорка ще у 1914 році. Ця інформація стала поштовхом шукати далі. Як результат – цей чоловік знайшов близьких родичів в Аргентині та Ізраїлі. В одній із подорожей до нових родичів знайшов однакові фото дідів. Це вже майже серіальна історія», – ділиться Олена Приходьон.
Чи можливо дослідити свій рід самотужки
Теоретично це можливо. Якщо маєте час, бажання та трохи хисту. Утім, усе ж робота в архівах потребує певних навичок та вмінь. Але спробувати покопирсатися в минулому навіть не відходячи від власного комп’ютера можна. Є ряд корисних онлайн-сервісів, серед яких:
Family Search – пропонує вільний доступ до документів та архівних справ з більш ніж ста країн, зокрема, й України. Серед іншого це – метричні книги, сповідні списки та інше з центральних історичних архівів Києва та Львова за період з кінця XIX – першої третини ХХ століття.
Національний банк репресованих – проект Українського інституту національної пам’яті. У базі інформація про репресованих громадян з 1917 до 1991 року, всього документи про майже 4 мільйони громадян.
Колекції документів та метричних книг з Головного архіву давніх актів у Варшаві – онлайн-сервіс одного з провідних архівних сховищ Польщі, де міститься інформація про частину сучасної України у період 1728- 1951 рр.
База жителів України – це інформація з метричних книг. Містить понад 5 мільйонів записів від 1650 до 1920 р.
Карта поширених прізвищ - Рідні допомагає дослідити географію поширення прізвища.
Та якщо ви зараз не маєте змоги засісти за вивчення родинного дерева, є те, на що знайти час просто зобов’язані – хоча би записати на диктофон розмову про свій рід з найстаршим членом сім’ї. Можливо, саме цей запис надихне когось із ваших дітей чи онуків дістатися до сьомого коліна й навіть копнути ще глибше.
