banner

У Чернігові прибирають обмежувачі: демонтували 20 штучних перешкод у дворових проїздах

Бетонні клумби, автошини, металеві стовпці, бетонні блоки … Що тільки не встановлюють містяни у дворах багатоповерхівок, аби не впускати туди водіїв. Для мешканців — це безпека, відсутність хаотичного паркування, збереження зелених зон та тиша. А от для для екстрених служб — повна блокада проїзду. До будинку не можуть дістатися пожежники, карети швидкої допомоги, поліція, аварійні бригади.

Місяць тому КП «Муніципальна варта» Чернігівської міської ради отримало розпорядження від військової адміністрації, що всі такі перешкоди у дворах міста необхідно демонтувати. Виконавці розповіли Чернігівській Медіа Групі скільки ще обмежувачів мають прибрати, як відбувається процес та яка подальша доля цих споруд.

А ми зібрали реакції чернігівців на таке рішення.

ЩО ЦЕ ЗА ПЕРЕШКОДИ ТА СКІЛЬКИ ЇХ У ЧЕРНІГОВІ

Десятиліттями на проїздах між дворами місцевих багатоповерхівок мешканці самовільно встановлювали бетонні блоки, турнікети, металеві стовпці, ланцюги, шлагбауми, клумби й паркани. Для чого?

«Люди так вирішують: я не хочу, щоб через мій двір їздили машини. А те, що вони їхатимуть сусіднім двором — це нікого не турбує. Але ж перекритий проїзд може призвести до фатальних наслідків у надзвичайних ситуаціях! Це потенційна загроза для життя» — пояснює начальник відділу протидії стихійної торгівлі КП «Муніципальна варта» ЧМР Денис Король.

Крім того, такі штучні перешкоди порушують правила благоустрою та вимоги безпеки у  період дії воєнного стану. Адже ускладнюють або повністю блокують проїзд аварійно-рятувальних служб до житлових будинків.

«Коли були прильоти по Чернігову, пожежники не могли дістатися до місця, і замість того, щоб приборкувати вогонь — 10 хвилин зрізали ті металеві труби. А за цей час полум’я з даху перекидається на сусідні поверхи», — розповідає Денис Король.

Всього в місті виявили 107 таких перешкод. Впродовж місяця демонтували 20, та роботи тривають.

ЯК ДЕМОНТОВУЮТЬ І КУДИ ВЕЗУТЬ ЦІ ЗАГОРОДЖЕННЯ

Про це розпитуємо начальника відділу протидії стихійної торгівлі КП «Муніципальна варта» ЧМР Дениса Короля.

«У нас в правилах благоустрою прописана процедура демонтажу. Вона розповсюджується на всі тимчасові об'єкти, починаючи від реклами, закінчуючи такими штучними перешкодами. 

  • Ми виявляємо об’єкт, 
  • клеїмо на нього інформаційне повідомлення, 
  • даємо власнику або користувачу тиждень часу, аби звернувся і надав дозвільні документи».

Якщо власник або користувач впродовж тижня не надає дозвільних документів — об’єкт розглядає комісія з демонтажу. А згодом рекомендує виконавчому комітету прибрати незаконну споруду. Виконавчий комітет приймає остаточне рішення і встановлює термін, за який власник або користувач має добровільно демонтувати споруду.

«Ми приїжджаємо, клеїмо ще одну наклейку, вже де вказано кінцевий термін. Не прибирають — ці обмежувачі переміщуємо на майданчик тимчасового зберігання і повідомляємо про знахідку поліцію. Якщо за пів року власник не заявляє вимог, то за рішенням виконавчого комітету їх можна або утилізувати, або продати».

ЯК РЕАГУЮТЬ ЧЕРНІГІВЦІ

У «Мунварті» кажуть, що спротив є, але очікували більшого.

«Раніше це була трагедія для мешканців. А нині є розпорядження і ми пояснюємо їм, що у такій ситуації це робиться, в першу чергу, для людей», — каже Денис Король.

Ми промоніторили реакції містян у соцмережах. Хтось вважає, що тепер дітям стане небезпечно гратися у дворах, а зелені зони перетворяться на парковки.


А хтось ділиться в коментарях адресами, за якими просять демонтувати такі штучні перепони для проїзду.


І згадують конкретні випадки, коли екстрені служби не могли дістатися будинку через обмежувачі.


Наше завдання — донести інформацію, а не ставати на бік когось. Однак, тут все доволі очевидно. Клумби з живими квітами — це прекрасно, але краще, коли живі — ви. Ситуація з паркуванням у дворах й справді непроста, та вирішувати її у такий спосіб вкрай небезпечно.

Подобаються тексти на PECHERA.info? Долучайтеся до спільноти сайту!

приєднатись

Проєкт здійснюється за підтримки European Endowment for Democracy (EED)

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Foreningen Ukrainian Media Fund Nordic в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.

Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.