У п’ятницю, 20 грудня, вперше з липня 2024-го року, депутатам міської ради вдалося провести сесію, головними питаннями якої мали стати зняття з посади секретаря міськради та, одночасно, в.о. міського голови Олександра Ломаки та обрання нової людини, яка б зайняла крісло тимчасового очільника міста.
Перше депутатам вдалося, а ось з другим вийшли проблеми.
Весь цей довгий день у міській раді провів наш журналіст, тому ми змогли підготувати для наших читачів репортаж з ледве не головної політичної події Чернігова останніх років.
Добровільно-примусова відставка
Нагадаємо, серйозна криза у міській раді почалася з серпня цього року. Тоді депутати вперше не змогли провести сесію. Адже одразу після відкриття засідання обраного від нині забороненої ОПЗЖ (наразі – позафракційного) Віталія Гольця забрали представники ТЦК та СП. А у його відсутність народним обранцям не вистачило рівно одного голосу, щоб провести засідання.
Наступна спроба зібрати сесію відбулася у листопаді. Проте цього разу депутатів зібралося 19 (з 22 мінімально необхідних): у політичний процес знову втрутилися представники ТЦК та СП, які, цього разу, забрали депутата від «Рідного дому» Артема Тарасенка, а ще один екс-член фракції ОПЗЖ Павло Вовк того дня, за словами Олександра Ломаки, опинився на допиті.
Паралельно між міською радою та міською військовою адміністрацією тривали судові тяжби, за підсумками яких саме на МВА поклали повноваження затвердження змін до бюджету міста.
І як раз ці зміни до бюджету очільник МВА тривалий час не підписував, через що, за словами керівництва міської ради, під загрозою опинилася низка важливих питань, серед яких харчування у дитячих садках. Тоді ж, у листопаді, керівники опозиційних фракцій – «Слуг народу», «Європейської солідарності» та «Нашого краю» публічно заявляли, що не будуть ходити на сесії, поки Олександр Ломако виконує обов’язки міського голови, а в правлячої партії «Рідний дім» не вистачало голосів, щоб проводити сесію одноосібно.
Отже, склалася ситуація, коли в опозиції не було голосів, щоб обрати нового секретаря, а в правлячої партії – не вистачало голосів, щоб проводити сесії.
Підсумком цієї кризи стала заява Олександра Ломака про звільнення, яку він оприлюднив 7 грудня.
— Чиновники з військових адміністрацій, за вказівкою Офісу, так і вчинили: взяли місто в заручники. Їх умова — Ломако має піти з обраної посади. Мені передали простими словами: якщо я цього не зроблю, вони занурять місто в хаос, — писав Олександр Ломако.
Аншлаг
Отже, ввечері четверга стало відомо про те, що вже у п’ятницю, 20-го грудня, відбудеться друга спроба зібрати 43-тю сесію міської ради VIII скликання (другу, бо вперше 43-тя сесія мала відбутися у листопаді).
На порядку денному було 7 питань. Перші три стосувалися різноманітних програм допомоги ЗСУ. А ось чотири останніх – зняття з посади Олександра Ломаки та обрання нового секретаря міської ради, який, за відсутності діючого мера, мав би виконувати функції міського голови Чернігова.
При цьому, оголошуючи про скликання сесії, Олександр Ломако натякав на досягнутий компроміс з приводу нового секретаря міської ради.
І на те, що компроміс був досягнутий, дійсно було схоже. Адже цього разу у залі зареєструвався 31 народний обранець. Зокрема, представники всіх фракцій та депутати, які не відвідували сесії міської ради роками.
Наприклад, серед присутніх 20-го грудня були обраний від забороненої ОПЗЖ (нині — позафракційний) Віктор Сехін, член «Європейської Солідарності» Ігор Мандровний та представник «Рідного дому» Володимир Коваленко. Всі ці депутати у 2024-му році подавали заяви про складання повноважень, які або не були розглянуті міською радою, або ж не були підтримані депутатами.
До речі, аншлаг цього дня був не тільки серед депутатів – ще за 15 хвилин до запланованого початку сесії вільних «глядацьких» місць у залі не було. Більшість з них зайняли жінки пенсійного або передпенсійного віку, які сиділи у доволі теплій залі, не знімаючи головних уборів.
Перши три питання народні обранці провели швидко. А далі почалися вибори.
Звільнення
Як звільнення секретаря міської ради, так і обрання нового мало проводитися таємним голосуванням, для чого у холі другого поверху міської ради встановили кабінку для голосування, а депутати обрали лічильну комісію.
У першу її ітерацію (потім буде друга, втім, про це згодом) увійшли Марина Семененко («Європейська солідарність»), Віктор Бистров («Наш край»), Максим Черненок («Слуга народу») та Руслан Волок і Олександр Шевчук (обидва – «Рідний дім»).
«За» цю комісію проголосувало 30 депутатів (один з народних обранців утримався).
Після обрання комісії прощальне слово взяв Олександр Ломако:
— Хочу нагадати кожному і кожній у цій залі: у 2020-му році нас представляти громаду міста уповноважили не чиновники Офісу президента і не їхні представники. Нас уповноважили це робити чернігівці, коли віддали свої голоси на виборах. Я дуже хочу, щоб кожен і кожна з нас пам’ятав про це під час ухвалення кожного рішення у цій залі. Люди делегували нам вирішення питань розвитку міста, делегували нам повноваження підвищення обороноздатності міста, забезпечення підтримки Збройних сил України. Але, ви знаєте, що суд, за вказівкою «з гори» передав право розпоряджатися бюджетом міста одному чиновнику. Так, громада його не обирала і рівень довіри з боку громади до нього мінусовий, так, авторитету в обох цих керманичів немає, тому вони і натравили на нас силовиків, які багато місяців намагалися зірвати сесію міської ради, а потім зробили все, щоб заблокувати вирішення будь-яких рішень у цій залі і в місті, — зазначив пан Ломако.
Також він заявив, що продовжить працювати в якості депутата міської ради. Але… одразу після закінчення промови, під оплески та схвальні відгуки глядачів, Олександр Ломако залишив залу.
У голосуванні за свою відставку пан Ломако участі також не брав.
З 29 депутатів, що брали участь у голосуванні, 27 підтримали відставку Олександра Ломаки і лише 2 висловилися проти. Цього було достатньо для того, щоб пан Ломако перестав бути секретарем міськради та виконувачем обов’язків міського голови.
Ще 27 голосами «за» присутні депутати обрали Регіну Гусак з «Рідного дому» головуючою на засіданні:
— Побойтесь Бога, вас Бог накаже. І ваших дітей, — вигукнула після цього голосування одна з тих глядачок, котрі до цього підтримували Олександра Ломаку (можна припустити, що панянка не розібралася у політичних перипетіях). Після цього значна частина глядачок та глядачів залишили залу засідань.
Обрання
Володимир Коваленко зачитав подяку Олександру Ломаці від фракції «Рідний дім». Після чого Регіна Гусак спробувала перейти до обрання нового секретаря міської ради.
Однак голова фракції «Наш край» Олександр Луценко попросив про перерву, а головиня фракції «Європейська солідарність» Марина Семененко запросила консультацію голів фракцій.
Перерва розтягнулася на понад годину. Після якої ані пан Луценко, ані пані Семененко до зали не повернулися.
У себе у соцмережах пані Семененко виклала допис з підписом: «Перед голосуванням за кандидатуру наступного секретаря Чернігівської міської ради фракція «ЄС» пропонує обговорити вимоги, в якому форматі мерія буде працювати далі. Чекаємо на політику компромісів».
До допису була прикріплена світлина рукописного тексту з 18 вимогами, серед яких значилися звільнення начальників 5 управлінь міської ради та 7 комунальних підприємств, а також всієї пресслужби міськради, а також ліквідація трьох комунальних підприємств міської ради.
У залі тим часом залишилися 23 депутати. У зв’язку з відсутністю Марини Семененко (вона була секретарем комісії) та бажанням Віктора Бистрова скласти з себе повноваження члена лічильної комісії, її довелося обирати заново. Зробити це вдалося лише з другого разу. У другу ітерацію лічильної комісії (пам’ятаєте, ми ж попереджали, що буде друга) увійшли Руслан Волок, Олександр Шевчук та Лариса Лесун (всі – «Рідний дім»), а також Максим Черненок та Катерина Демченко (обидва – «Слуга народу»).
Також було оголошено, що 25 депутатів (хто саме це був – не перелічували) висувають на посаду секретаря міської ради Наталію Хольченкову – членкиню «Рідного дому», яка також є начальницею відділу міжнародних відносин та інвестицій міської ради.
Депутати знову отримували бюлетені і знову голосували. Однак цього разу невдало: «ЗА» Наталію Хольченкову проголосували 19 депутатів (з мінімально необхідних 22), «проти» – 3, а 1 бюлетень був визнаний недійсним.
Уповноважити заступника
Після цього депутати спробували прийняти інше рішення – яким мали б уповноважити заступника міського голови Віктора Геращенко підписувати фінансові документи та виконувати частину функцій керівника міської ради (юридично це називалося більш складно: «виконувати адміністративно-управлінські, організаційно-розпорядчі функції та інші функції з питань поточної діяльності виконавчих органів Чернігівської міської ради з правом підпису організаційно-розпорядчих та фінансово-господарських документів»).
Як пояснили присутнім, це було необхідно, аби, за відсутності секретаря, міська ради не втратила функціональність, а її працівники не лишилися без зарплати напередодні Нового року.
Втім, депутат Віталій Голець висловив припущення, що такими функціями має бути наділений не Віктор Геращенко, а інший заступник міського голови – Сергій Фесенко. І з першої спроби голосування за наділення Віктора Геращенка новими повноваженнями депутати провалили – 20 голосів «за» (мінімально необхідно, нагадаємо, 22). Не голосували Віталій Голець та два депутати «Нашого краю» — Віктор Бистров (він також є першим заступником очільника міської військової адміністрації) та Марія Родикова (вона є чиновницею ОВА та працює в обласному Департаменті сім’ї, молоді та спорту).
З закликом до колег проголосувати-таки за пана Геращенка звернувся… обраний від забороненої ОПЗЖ Павло Вовк:
— Це не політичне питання. Це питання функціонування: якщо у вас є якісь неузгодженості по кандидатурі секретаря – то окей. А люди чому заручниками стають? Ну, правда… — промовив до колег Павло Вовк.
Однак до депутата колеги не прислухалися і о 16-07 Регіна Гусак оголосила перерву «на 5 хвилин».
Втім, повертатися до зали народні обранці почали лише о 17-22, і спочатку у зали зареєструвалися лише 15 депутатів (знову ж, мінімально необхідно – 22).
Ще за кілька хвилин до присутніх звернулася депутатка Ірина Соломаха:
— У військовий час недозволена така дисципліна, така «відповідальність» і неповага до всього колективу міської ради, і до керівників. У військовий час такого не може бути. Те, що сьогодні тут відбувається – це наруга, взагалі, над основами демократії у військовий час. Якщо будуть всі рішення прийматися у такому аспекті, то у міста перспектив великих нема і не буде. Особливо у військовий час. Мені сумно дивитися на те, що тут сьогодні відбувається. Я просто вже не можу мовчати, — зазначила у своєму емоційному виступі членкиня фракції «Європейська солідарність».
Однак, варто зауважити, що до того часу пані Соломаха лишалася єдиною представницею своєї фракції на засіданні – її колеги з «ЄС»: Марина Семененко, Віктор Бережний та Ігор Мандровний, котрі були присутні на початку сесії, залу вже залишили.
Рятівний Ломако
Час наближався до шостої вечора, а кворуму не було і не було зрозуміло чи вдасться його зібрати. У будівлю міської ради прийшов колишній міській голова Владислав Атрошенко. Втім, з журналістами він не спілкувався, тож мета його візиту лишилася нез’ясованою.
У підсумку частково врятував ситуацію… Олександр Ломако. Тепер вже екс-в.о. міського голови, схоже, вирішив виконати дану їм за кілька годин до того обіцянку продовжити роботу депутатом міської ради. О 17-44 колишній посадовець увійшов до зали, ставши тим самим 22-м депутатом.
22 голосами «за» міська рада наділила Віктора Геращенка (чиновник увійшов до зали як раз під час голосування, що викликало сміх та оплески серед депутатів) повноваженнями з поточної діяльності виконавчих органів міської ради.
Майже одразу після голосування Олександр Ломако залишив залу. Коли він залишав приміщення, Регіна Гусак оголосила, що відтепер саме пан Ломако став головою фракції «Рідний дім» у міськраді (до цього цю посаду обіймав Василь Білогура).
— Оголошується перерва. Про час наступної нашої зустрічі ми оголосимо додатково, дякую, — заявила Регіна Гусак (якби сесію визнали закритою, нову, за відсутності секретаря міської ради, скликати б не змогли).
Після того як Олександр Ломако швидко залишив залу, єдиним присутнім головою фракції виявився очільник «Слуг народу» у міській раді Максим Черненок, якого ми і попросили прокоментувати підсумки цього політичного дня:
— Я підтримував кандидатуру Наталії Хольченкової: я знаю її як фахівця, знаю її як людину. Але, ну, політика… Політика – вона завжди заважає приймати якісь раціональні рішення. Тобто, це поза раціональним. Це певні емоції. Сподіваюся, що в інший день ми оберемо гідного секретаря міської ради, — сказав Максим Черненок.
На уточнення чи були попередні домовленості з приводу обрання Наталії Хольченкової (висували її кандидатуру, нагадаємо, 25 депутатів, і, якби всі вони проголосували, міська рада отримала нового секретаря), та, якщо були, чому вони не спрацювали, пан Черненок відповів наступне:
— Це людський фактор. Він завжди впливає. Прогнозувати тут дуже важко.
Щодо того як міська рада буде функціонувати без секретаря, народний обранець пояснив:
— Ми проголосували за покладання цих обов’язків на Віктора Михайловича Геращенка. Він дуже досвідчений управлінець. Сподіваюся, або на наступному тижні, або у перших числах січня ми оберемо секретаря і розблокується вже діяльність ради у повному обсязі, — заявив голова фракції «Слуг народу».
Сам Віктор Геращенко не вийшов на преспідхід до журналістів. Як пояснили представники пресслужби міської ради, наразі виконавчий комітет міської ради лишається функціональним. Однак для повернення міської ради до повністю нормального формату роботи, обрання нового секретаря, який має стати виконувачем обов’язків міського голови – вкрай необхідне.
Постскриптум: слово експерта
Прокоментувати провал обрання нового секретаря міської ради ми попросили політичного оглядача, керівника Чернігівського політклубу Олександра Рися. Він розповів, що за його інформацією, домовленості про Наталію Хольченкову, як компромісну кандидатуру, були:
— Переговори велися і було досягнуто попередніх домовленостей. Хольченкову погодили і команда Атрошенка і військові адміністрації на чолі з Чаусом. Обидві сторони тепер звинувачують одна одну в тому, що їх обманули, — зазначив політичний експерт.
При цьому пан Рись вважає, що обіцяної кількості голосів не дала жодна зі сторін цієї неформальної угоди:
— Я підозрюю, що обіцяну кількість депутатів не дала жодна сторона. Є підозра, що кілька депутатів в РД («Рідний дім», — прим.) могли не проголосувати і також злилася частина депутатів, з якими домовлялися військові адміністрації, — висловив припущення Олександр Рись.
