Міжнародний день студентів. Це не легковажне свято, адже пов’язане воно зі студентськими протестами проти окупації Третім Рейхом Чехословаччини та зі смертю студента-медика Яна Оплетала.
Щороку Міжнародний день студентів відзначають 17 листопада. І напередодні цього свята ми побували на кафедрі української мови, літератури та журналістики НУ «Чернігівський колегіум» та дізналися більше про нову для Чернігова спеціальність – «Журналістика».
Нарешті і у Чернігові
За даними сайту «osvita.ua», вищу журналістську освіту в Україні можна отримати одразу у 72-х ВНЗ. Втім, тривалий час, поки бакалавріат з журналістики не відкрили у ніжинському НДУ ім. Гоголя, бажаючим навчатися на журналістів довелося залишати наш регіон.
Але у нинішньому, 2024-му році, журналістів вперше набрали у «Чернігівському колегіумі» (у народі більш відомому як «пед»). От тільки вчать там не бакалаврів, а одразу магістрів.
— Ідея про створення спеціальності «Журналістика» у Чернігові була дуже давно, не одне покоління її виношувало. Минулого року нашій кафедрі запропонували відкрити цю спеціальність. Ми розробили освітню професійну програму, — розповідає завідуюча кафедри української мови, літератури та журналістики Тетяна Хомич.
До речі, у складенні освітньої програми брали участь відомі у Чернігові журналісти: Павло Солодовник був одним з розробників, а Василь Чепурний – рецензентом.
Що ж до викладачів, то крім тих, які викладали на кафедрі ще до появи спеціальності «Журналістика», запросили і фахівців саме журналістської сфери: зокрема, Миколу Тимошика, який тривалий час очолював одну з кафедр інституту журналістики Київського національного університету, Марину Навальну – докторку філологічних наук, професорку та політикиню, Миколу Степаненка – колишнього декана факультету філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені Короленка, відому журналістку (і одну з авторок рубрики «Погляди» на нашому порталі) Віру Курико-Агієнко.
Більшість цих викладачів фізично не перебувають у Чернігові, а навчати студентів нашого регіону вони можуть, адже в умовах повномасштабного вторгнення значна частина навчання відбувається онлайн.
До слова, як кажуть на кафедрі, магістратура – то свідомий вибір, і навчати бакалаврів з журналістики у Чернігові, щонайменше, найближчим часом не планують:
— Ми в себе не відкривали бакалавріат через, скажімо, математичні обрахунки. Бо абітурієнт після школи не буде йти вчитися 4 роки, щоб здобути цю спеціальність. В нас класичній університет, багато залишилося педагогічних спеціальностей з різних напрямів. І якщо ці спеціальності держава підтримує – виділяє певну кількість місць держзамовлення, то журналістська спеціальність це та, яку наша держава не підтримує. Відповідно, якщо дитина вступає після 11-го класу, вона має платити гроші 4 роки. Не у всіх є ця можливість, — пояснює Тетяна Хомич, чому у Чернігові відкрили лише магістратуру.
І про те, що цікавіть усіх — про гроші. Денна форма навчання (наразі таких студентів у Чернігові лише троє) обійдеться у 51 тисячу 200 гривень, це загальна вартість за всі 1,5 роки студентства. Щоправда з трьох студентів-очників платить лише один, двоє інших, як розповідає Тетяна Хомич, вибороли бюджетні місця за рахунок високого результату під час Єдиного вступного випробування.
Заочна освіта (таких студентів наразі у Чернігові 13) коштуватиме 23 тисячі гривень за курс.
На журналістику з авіаційного університету
Однією зі студенток-журналісток очної форми є Анна Романченко. Дівчина з Чернігова – закінчила 32-й ліцей. Але після школи навчалася на міжнародних відносинах (простіше кажучи, на дипломата) у Київському авіаційному інституті (колишній Національний авіаційний університет). «Чернігівський колегіум» вона обрала, бо хотіла повернутися у рідне місто:
— Я вже хотіла залишитися у своєму місті, навчатися у Чернігові. Та і хотіла змінити щось, спробувати щось нове. Побачила, що у Чернігові нарешті з’явилася журналістика, і вирішила піти на журналістику. Ще перед тим, як вступати до університету у Києві, я думала, можливо, піти на телеведучу чи у журналістику, але тоді хотіла зосередитися на вивченні мов, — пояснює свій вибір спеціальності Анна Романченко.
До речі, не дивлячись на триваюче студентство, пані Анна вже тривалий час працює викладачем англійської мови в онлайн-школі.
— Я не можу наразі дати відповідь, чи хочу себе пов’язати з журналістикою, бо це дуже складне питання. Наразі такі часи, що невідомо, як життя може повернутися завтра. Не відмовляюся від такої думки, але поки розвиваюся у викладацькій сфері, в якій я вже п’ятий рік, — зізнається дівчина.
Разом з Анною в її групі наразі лише троє людей – рівно у 10 разів менше, ніж було під час її попереднього навчання у НАУ.
Студентка, що хотіла б працювати викладачем
Більшість студентів-заочників у Чернігові – діючі журналісти місцевого «Суспільного» (цієї теми ми ще торкнемося, говорячи про наступного героя). Але є ті, хто має і освіту, і попередню кар’єру, далеку від журналістської.
Ганна Федорова працює лаборантом у деканаті філологічного факультету «Чернігівського колегіуму», але перша освіта в неї зовсім не гуманітарна. У 2017-му вона закінчила економічну кібернетику у «Чернігівській політехніці» (на той час – ЧНТУ). Як зізнається студентка, у майбутньому вона була б не проти стати викладачем журналістики.
— Я кожного дня стикаюся з навчальним процесом в університеті, і мені хочеться подивитися на це з іншого боку. Тому і вирішила, чому б не здобути іншу спеціальність? Тим більше, немає зараз досвідчених викладачів саме у Чернігові. Хочеться з лаборанта рухатися кудись далі, — розповідає про свою мотивацію Ганна Федорова.
Ганна вже визначилася з темою своєї магістерської – вона планує писати про фейкові новині та антифейкові ресурси у суспільному просторі України (до речі, ви ж читали наш огляд фейків російської пропаганди? Ні, то переходьте за посиланням).
— Ми порадилися з науковим керівником, вирішили, що ця тема дуже актуальна. Ще не сильно заглиблювалася у цю сферу, але вже знайшла ресурси, де можна перевіряти інформацію, документи, — говорить пані Ганна.
«Зірка» журналістики та діючий студент
Пам’ятаєте, ми розповідали, що серед студентів-заочників багато журналістів чернігівського «Суспільного»? Серед них є і людина, про яку вже написана стаття у «Вікіпедії», переможець премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності-2024, кавалер ордену «За заслуги» III ступеню (ця нагорода надана, зокрема, «за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики та інформаційної сфер»). Людина, чий фільм «Битва за Чернігів» збирає мільйонні перегляди.
Все це про студента магістратури Андрія Тітка. Тому перше питання до нього логічне: «Андрію, чому ти пішов вчитися на журналістику?»
— Команда «Суспільного» майже повністю зайняла нішу у заочній групі на журналістиці. Я 13 років працюю журналістом. Але нам хочеться офіційно підтвердити свій статус, що ми – журналісти. І нам приємно, що з’явилася така можливість у Чернігові, — так Андрій Тіток пояснює для чого досвідчений журналіст прийшов вчитися на журналіста. — Наше навчання не пов’язане з тим, що хтось ховається від мобілізації (це твердження Андрій просив підкреслити, – прим.). В нас заочна група, і ми чесно хочемо отримати дипломи. Ми – практики, тому хочеться заповнити теоретичні пробіли. Ще один момент пов’язаний з тим, що наша компанія (мається на увазі чернігівське «Суспільне», — прим.) фінансується з державного бюджету. Невідомо як зміняться закони, і які вимоги будуть до певної посади. Тож отримати диплом – важливо. До того ж, у перспективі, хотілося б самому викладати, тому що зараз є запит на мої лекції. Мені цікаво навчати молоде покоління журналістів, і диплом мені у цьому може допомогти.
«Суспільне», хоча і є акціонерним товариством, на 100% належить державі, тому вимоги там, якби це сказати… державні. Андрій Тіток розповідає, що, враховуючи дефіцит людей з журналістськими дипломами у Чернігові, раніше вони брали тих, хто вже працював журналістом в інших редакціях, потім почали проводити власні школи журналістики (до речі, нинішній студент Андрій Тіток там викладав). Тому для тих, хто працює на «Суспільному» відкриття журналістики у Чернігові стала гарним способом як самим підтвердити власні знання, так і знайти кадри.
— Очікуємо, що робота спеціальності «Журналістика» у «Чернігівському колегіумі» призведе до того, що ми будемо знати куди нам йти за журналістами. Ми будемо знати, що тут є вмотивовані люди, яких можна заманювати до себе, на «Суспільне», — визнає Андрій Тіток.
Що ж, перший випуск чернігівських журналістів має відбутися узимку 2025-2026. Чи варто після цього чекати якісного стрибка журналістики у нашому регіоні? Хотілося б у це вірити. А поки вітаємо студентів з їх святом. І не забуваємо донатити на підтримку тих, хто бореться у головній битві України: знайдіть сьогодні надійний збір та зробить хоча б невеличку пожертву Збройним силам України.
