Ні-ні, не молдавської мови, її, як ми знаємо, не існує. Вірніше, тепер її правильно називати румунською. Бо майже вся відмінність між молдавською і румунською полягала у таких словах як товариш, колгосп чи трактор. Я, звичайно, перебільшую, але окремої молдавської мови радянська влада не створила, а просто перейменувала.
Отже, мова не про мову. А про політику. Які ж уроки молдавської політики взагалі і голосування 20 жовтня 2024 року зокрема?
Перші результати з виборчих дільниць були шокуючими. І не тільки для штабу президентки Майі Санду, а й для тих кого у нас називають єврооптимістами. До ранку баланс голосів за і проти підтримки членства Республіки Молдова в ЄС дещо вирівнявся: 50.46% віддали свої голоси за, а 49.54% проти. Формально перемога, а фактично ініціатори пройшли по тонкому льоду, залишаючи за собою глибокі тріщини.
Урок № 1, міжнародний, або як зараз кажуть, геополітичний
Де Молдова, а де геополітика, спитаєте ви. А ось де. За 2 тижні до виборів в США (5 листопада), які всі визнають вирішальними, як для американської демократії, так і для геополітичного балансу, відбуваються й вибори у двох невеличких державах, які наші вороги з РФії зараховують до своєї геополітичної «зони впливу». Це Молдова і Грузія.
І це той процес, який можна описати терміном спецслужб – «каскадна операція». Характерно, що на виборах президента Молдови російські спецслужби не зробили ставку на якогось конкретного кандидата, опонента Майі Санду. Вони вклали всі свої ресурси, фінансові, інформаційні й агентурні в підрив європейського курсу нинішнього уряду. І їм це майже вдалося. Шок, розчарування, образа на тих, хто проти і тривога за своє майбутнє. І після дня голосування – масована пропагандистська кампанія делегітимації виборів і референдуму як демократичних процедур (звинувачення у фальсифікаціях тощо). Підривна робота й загроза внутрішньої дестабілізації.
Перемога Росії – це поразка демократії, а отже, геополітичний відступ Заходу з Молдови, Грузії, далі буде. Справжнім тріумфом російських спецслужб стали подібні процеси дестабілізації у самих США після виборів 5 листопада…
Урок №2, європейський
Майя Санду, як найбільш проєвропейський в молдавській історії президент ще матиме шанс перемогти у 2 турі і зберегти для своєї держави західний курс. Але лідерам ЄС, які прямо підтримували її кандидатуру, вже варто задуматися над тим, що це об’єднання втрачає свою колишню привабливість і «м’яку силу». Світова історія зараз перебуває у моменті найбільшої війни в Європі з часів ІІ Світової. Це найважливіший процес у контексті подій на сході нашого континенту, він впливає на все що тут відбувається тому що впливає на сам спосіб думання.
Чим м’якшою буде сила тим меншою буде її привабливість – здатність захистити себе та інших перед загрозою жорсткого вторгнення, завоювання, силового підкорення. А гібридна війна, підривні операції чи, як говорили в КГБ, «актівниє мєропріятія» вже давно ведуться росіянами на лише проти Молдови чи Грузії, а проти окремих членів ЄС і усієї організації.
Варто згадати про електоральні успіхи «Національного об’єднання» Марін Ле Пен чи «Альтернативи для Німеччини». Не кажучи вже про «Брекзіт» 2016 року й перемогу Трампа тоді ж. Тому нас не повинні дивувати настрої у Кишиневі чи Тбілісі.
Урок №3, український
Україна не Молдова, у воюючій країні неможливо провести ні референдум, ні вибори. Але сьогодні важко уявити такі результати якби референдум про ЄС відбувся в Україні. Сьогодні. Ворог же відверто розраховує на зміну геополітичної ситуації й ставлення українців у середньостроковій перспективі – 10 і більше років.
Це той відрізок історичного часу, на який ми можемо розраховувати для завершення вступу до ЄС і НАТО. Учора, на думку наших партнерів, було рано, але завтра може бути пізно.
І ще один урок, політтехнологічний
Ініціюючи консультативний референдум штаб Майі Санду розраховував підтягнути її персональний рейтинг до рівня підтримки громадянами членства в ЄС. Але вийшло навпаки, підтримка ЄС впала до майже рейтингу Санду. Так відбувається коли політики пробують персоніфікувати якусь загальнонаціональну ідею, а виборці їм цього не дають. Тому що їм сама ідея не здається актуальною і принциповою, щоб підтримати політика, з яким вони не згодні з інших питань, як то боротьба з корупцією тощо.
У політичних кулуарах України десь із літа циркулюють думки-чутки про плани Офісу президента провести наступні президентські вибори одночасно з референдумом про варіанти завершення війни. У тому числі й про майбутнє членство в ЄС і НАТО. Загалом щось схоже на молдавський прийом.
Але, як нам показує молдавський урок, не варто навіть пробувати…
