Пишу, щоб зафіксувати цей момент. Для себе в першу чергу, бо вважаю це важливим. Молоде покоління себе проявило. Вже бачив кілька постів на цю тему, переважно з усіма згоден, але додам ще щось від себе.
Я не буду тут вдаватися в аналіз самої ситуації з прийняттям закону. По-перше, про це багато вже написано і сказано за останні пару днів. По-друге, події навколо цієї ситуації продовжують доволі стрімко розгортатися з намаганнями відмотати назад. Просто повторю фразу однієї української журналістки, що це була максимально незрозуміла дурість. У всіх сенсах і на всіх напрямах: як на внутрішньому, так і на зовнішньому. Але я про інше – про молодь, яка вийшла на вулиці.
Я не ідеалізую цей протест. Я вже достатньо дорослий і цинічний, щоб нічого не ідеалізувати і не зачаровуватись. Так, я усвідомлюю, що для більшості це фан, самовираження і прикольна пригода. Молодь у всі часи була на вістрі революційних настроїв. Загострене бажання справедливості, відсутність достатнього важкого досвіду і страху, а також намагання проявити себе. Але. Це крок і це позиція. Без нас не буде, ми не згодні, ми в цій країні теж вирішуємо. І ось це напевно і є найбільшим досягненням цих протестів. Ця ініціація молодого покоління, цей прояв генетичної памʼяті і бекграунду власного народу. Це такий сигнал – чуваки, цей запобіжник продовжує працювати, ми все памʼятаємо, і ми все вміємо, тож, пригальмуйте трохи.
Хтось із них слухав розповіді батьків і їх друзів на кухнях, хтось бачив відео про минулі майдани. І вони миттєво і легко включилися. Соцмережі як джерело комунікацій. Коробки з-під посилок від Нової Пошти і Укрпошти (випадкові, але прямі співучасники та спонсори, шо ж). Протести на картонках – так це назвуть у майбутніх підручниках історії? Покоління сучасної України, яке, на відміну від своїх батьків, вже ніколи не знало совка. Навіть і близько. Покоління вільних людей.
Ще одне спостереження – Жадан, як музично-літературний супровід протестів молоді. Близький і зрозумілий їм автор урбаністичних маніфестів на барикадах сучасності. «Нах@я мені система, що працює проти мене?» – чіткий і зрозумілий посил, якщо тобі 18-20 років.
Трохи назбирав у своїй стрічці фоток з цих протестів, як мені здалося, цікавих, колоритних і показових. Вибачте за багатоматюків на картонках. Обирав не за цим принципом, але якось так само вийшло. Остання фотка з собачкою топова, як на мене. То від моєї доньки, яка потрапила на акцію протесту в Ужгороді, де саме в цей час була на навчанні.
Я ж кажу: молоді, дєрзкі і вільні. І це прекрасно. Так і має бути. )) І є за що і за кого боротись.
