banner

Два колеса і місто: велодоріжки, та музика для душі

Окрім музики в моєму житті є декілька хобі. Одне з них, практичне та фізично корисне — велосипед. Наразі це велосипед із фіксованою передачею — коли педалі крутяться постійно та немає гальм. Звучить для когось чудернацько й небезпечно.

У цьому й суть — ти немов стаєш одним організмом, де кожен рух та дія відгукуються. Дехто каже, що це субкультура в субкультурі — фіксєри виокремлюють себе серед інших. Я не занурювався настільки глибоко, усе на рівні побутових жартів. Проте, розумію, емоції від фікса відрізняються від поїздки на "звичайному" велосипеді — швидкість, маневровість, постійна увага через неможливість швидкого гальмування та ідеал для міських реалій. Дехто спокійно їздить офроадом/бездоріжжям — не моє. Можу також, але не моє, не ловлю настільки задоволення, як від поїздок містом.

         Після 2022 дороги стали безпечнішими. Не так — ставлення  автомобілістів до велосипедистів стало лояльнішім. Немає відчуття тотальної (!) небезпеки, коли будь-яка легкова автівка намагається тебе притиснути, обігнати, підрізати та навчити пдд. Залишається та сама історія із водіями громадського транспорту, але тут без посмішки нікуди — ну завжди так було, і, напевне, буде.

         Не вистачає повноцінних маршрутів та велосипедних доріжок. Ті, що є на тротуарах зроблені задля галочки та не є ефективними — пішоходи не звертають увагу на розмітку, можуть вільно прогулюватись і навпаки — агресивно себе вести, якщо ти робиш їм зауваження. Так само із велодоріжками, як окремою частиною дороги — вони можуть починатися і закінчуватися ніде. Зараз ніскільки не виправдовую себе, констатую факт — інколи приходить думка, що розмітка дороги для велосипедів створена так, щоб порушувати правила спеціально. Настільки, інколи це тупо — вона, може впиратись у ніщо, починатися нізвідки й так само різко обриватись. Зверніть увагу на велодоріжку на "Героїв Чорнобиля" — вона йде паралельно з рівчаком та "Парижем", потім перехрестя Небаби, невеличкий підйом і… усе.

         І таких прикладів містом купа. Тому, якщо ви бачите велосипедиста на дорозі, звертайте трошки більше уваги. Інколи наші порушення зумовлені обставинами, не нахабністю на дорозі або особистою невихованістю. Стараємось робити все за буквою закону, але інколи тримаємось правила: "порушуй, але не заважай".

         Спробую під кінець кожної замітки залишати вам декілька музичних посилань, бо без цього нікуди. Наступні поїздки велосипедом містом, поза містом чи бездоріжжям робіть під ці альбоми, не пожалкуєте:

         Orange Goblin — Time Travelling Blues

         Ulver — Wars of the Roses

         Title Fight — Floral Green

         Jessie Ware — That! Feels Good!