Впродовж останніх двох тижнів (14 – 27 липня 2025 року) матеріали про Україну займали чільні місця на сторінках світових видань. Топ-темою став, звичайно, Закон “Про обмеження повноважень антикорупційних органів в Україні” та протести, що почалися після цього. Водночас, в іноземних медіа обговорювали можливу зміну позиції американського президента Дональда Трампа у контексті російсько-української війни, та як її сторони використають термін у 50 днів, відведений лідером США для того, щоб припинити вогонь. Також у фокусі уваги були проблеми, що виникають у ході мобілізації в Україні; доля депортованих з росії українців, котрі буквально «застрягли» на російсько-грузинському кордоні. Про ці та інші актуальні матеріали - нижче у нашому традиційному огляді закордонних медіа.
Зміна позиції Трампа щодо України: чи остаточно?
Відоме американське видання «The New York Times» грунтовно вивчає тему зміни позиції діючої адміністрації щодо України. Для цього журналісти звернулися за коментарями до фахівців. Автори матеріалу припускають, що президент Д.Трамп зрозумів, що росія не припинить війну в Україні, поки вона не стане для неї надто дорогою. Продаж сучасної американської зброї для допомоги Україні допоможе Києву захиститися, - відзначають європейські чиновники та аналітики, і це важливий зсув, принаймні на цей момент, у мисленні Трампа щодо російської агресії.
«Люди хочуть вірити, що він посилює свою позицію», – каже німецька політична аналітикиня Даніела Шварцер. Втім, деякі європейські чиновники вважають, що погроза президента Трампа покарати росію економічними санкціями протягом 50 днів, якщо вона не погодиться на припинення вогню, навряд чи змінить думку путіна, який вірить, що виграє війну. Погроза Д. Трампа щодо тарифів росії вважається порожньою, оскільки торгівля з москвою незначна. Його погроза щодо «вторинних тарифів» на адресу партнерів росії, які купують енергоносії, є розпливчастою. П'ятдесят днів дозволяють путіну продовжувати війну, як йому заманеться. А сам Трамп відомий своєю гнучкістю щодо термінів. Про це, зокрема, каже колишній директор з європейських справ у Раді національної безпеки США Торі Тауссіг.
У зв’язку з непослідовністю політики Трампа на перші ролі виходять європейські партнери України. Прем'єр-міністр Великої Британії К. Стармер і президент Франції Е. Макрон підтвердили своє лідерство у «коаліції бажаючих» європейських країн, щоб підтримати Україну допомогою та військами після врегулювання. Французький експерт з питань оборони Франсуа Ейсбур твердить, що вже за три-чотири роки європейські країни мають бути більш підготовленими для протистояння агресивній політиці росії. А радник прем’єр-міністра Франції Закі Лаїді, хоч і вітає зміну бачення Трампа відносно російської загрози, але вважає її продиктованою тільки особистою злістю американського лідера на путіна.
50 днів від Трампа: шанси для України та росії
Американське видання «Associated Press» аналізує ультиматум Д. Трампа, висунутий 14 липня на адресу росії з вимогою заключити мирну угоду з Україною впродовж 50 днів або потрапити під жорсткі санкції. Автори матеріалу відзначають, що путін явно не відмовиться від своїх першочергових вимог щодо України, як-то визнати анексію росією чотирьох українських областей, відмовитися від вступу до НАТО та значно обмежити чисельність та озброєння ЗСУ. Проте українські офіційні особи та аналітики кажуть, що це малоймовірно, що москва зможе досягти будь-якого достатньо значного територіального прориву за 50 днів, щоб змусити Україну найближчим часом прийняти умови Кремля.
Пріоритетні військові цілі росіян на цей момент - захоплення Покровська та Костянтинівки з перспективою просування до останніх значних населених пунктів Донеччини - Слов’янська та Краматорська, щоб повністю захопити територію Донецької області. Після чого виникне безпосередня загроза вже Дніпропетровській області: поширення бойових дій на цей регіон може завдати шкоди моральному духу України та надати росіянам більше важелів впливу на будь-яких переговорах – твердить AP.
У повне захоплення ворогом Херсонської та Запорізької областей автори статті не вірять, а особливо звертають увагу на велику складність для росіян подолати таку значну природну перепону як річка Дніпро. Деякі експерти кажуть, що рф може сподіватися використати свої здобутки в Сумській і Харківській областях як розмінну монету на переговорах, обмінявши їх на частини Донецької області, що перебувають під контролем України.
Підсумовуючи, журналісти вказують, що навіть російські військові коментатори визнають, що українська майстерність у використанні безпілотників робить будь-які швидкі успіхи москви малоймовірними. Вони кажуть, що росія має на меті виснажити Україну стратегією «тисячі порізів», використовуючи безперервний тиск на багатьох ділянках фронту та неухильно збільшуючи повітряні атаки великої дальності проти ключової інфраструктури. У такому випадку вирішальне значення має прискорення поставок озброєння від європейських партнерів України – саме це вважає ефективним способом зупинити російський наступ аналітик лондонського Королівського інституту об’єднаних служб Джек Вотлінг.
Ночі в метро: як кияни переживають російські обстріли
Британська агенція «Reuters» продовжує вивчати життя мешканців української столиці, які живуть в умовах російських ракетно-дронових атак, що значно посилилися останнім часом. Незважаючи на те, що з початком війни у 2022 році багато міст і сіл на сході та півдні України були під російськими обстрілами та бомбардуваннями, Київ до останнього часу вважався переважно безпечним. Проте з посиленням повітряних атак все більше жителів столиці проводять ночі у глибоких підземних станціях київського метро, що нагадує сцени бомбардувань Лондона гітлерівськими люфтваффе у роки Другої світової війни. Серед них - і 27-річна киянка Дарія Славицька, котра кілька ночей на тиждень проводить у підземній залі метрополітену разом з 2-річним сином Емілем.
Молода жінка каже, що раніше вона з сином ночувала у метро не частіше одного разу на місяць, а зараз же стабільно двічі-тричі на тиждень. За червень у системі метро зафіксували 165000 відвідувань уночі, що більш ніж удвічі перевищує візитів у травні (65000) і майже у п’ять разів більше, ніж було у червні минулого року, повідомила пресслужба метрополітену у коментарі «Reuters». Після того, як у квітні ворожа ракета зруйнувала житловий будинок неподалік помешкання Дарії, її син став нервовим і починав тремтіти, тільки-но чув звук повітряної тривоги.
Катерина Гольцберг, практикуючий сімейний психолог з Києва, сказала журналістам, що недосипання, спричинене атаками, викликає перепади настрою, сильний стрес і апатію, призводить до зниження когнітивних функцій як у дітей, так і у дорослих. Вчений з лабораторії сну, когнітивних функцій і досліджень свідомості університету Зальцбурга (Австрія) Антон Курапов попереджає, що вплив такого стресу може мати довгострокові наслідки, включаючи хронічні захворювання. Дослідження, яким він керував і яке опубліковане у серпні 2024 року у Європейському журналі психотравматології, показало, що 88% опитаних українців повідомили про погану або дуже погану якість сну.
Про нагороди операторам дронів
Британська новинна служба BBC підготувала матеріал, у якому досліджує нову схему заохочення операторів дронів ЗСУ за знищення ворожих живої сили і техніки на фронті. Йдеться про проєкт «Армія дронів: Бонус» (також відомий як «є-бали»), коли підрозділи можуть заробляти бали за кожного вбитого російського солдата або знищений елемент обладнання. Наприклад, знищення ворожої системи реактивного вогню з багатозарядними ракетами дає до 50 балів, 40 балів нараховують за знищений танк і 20 - за пошкоджений.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров каже: «…Перш за все, це про якісні дані, математику війни та розуміння, як ефективніше використовувати обмежені ресурси. Це також про мотивацію». Загалом, автори статті проводять паралелі з комп’ютерними іграми, такими як «Call of Duty» або американськими розважальними телевізійними шоу 1970-х років, коли набрані учасниками бали або очки означають відповідні призи.
Проте опитані BBC представники понад десяти українських фронтових підрозділів мають змішані враження від таких бонусів. Солдат 108-ї бригади ТрО Володимир вважає таку схему корисною: «Це спосіб компенсувати те, що ми втрачаємо… завдаючи втрат ворогу якомога ефективніше». Солдат 22-ї механізованої бригади з позивним «Джек» бачить її як «пристойну мотивацію». Проте інші опитані військові менш позитивно налаштовані. Солдат із позивним «Змій» відзначає, що ніякою системою заохочень не вирішується фундаментальна проблема мотивації. А воїн, який представився як Дмитро, скаржився, що підрозділи витрачають забагато часу, намагаючись претендувати на влучання або навмисно атакувати російський транспортний засіб, який вже був ушкоджений, щоб заробити більше балів. «Ця система - просто результат нашої викривленої звички перетворювати все на прибуток, навіть нашу власну прокляту смерть», - каже він.
Мобілізація непридатних: дійсно проблема чи перебільшення?
Над цим питанням міркують журналісти німецької новинної служби «Deutsche Welle». Як приклад наводиться історія 28-річного Василя, жителя однієї з областей Центральної України. З 2015 року він перебуває під психіатричним наглядом через особистісний розлад, але цей факт не завадив його мобілізувати. За словами його співмешканки Олени, Василь ніколи не зізнавався у своїх обмеженнях, можливо, він не згадав їх під час медичного огляду. Василь був визнаний цілком придатним до служби і направлений на навчання на Південь країни.
У медичному висновку Василя від 2015 року вказано, що він має бідний словниковий запас, низький рівень абстрактного мислення, IQ 66 (середній — 100) і навіть не розуміє назву країни або столицю України. «Під стресом така особа непередбачувана і становить небезпеку для себе та інших», — прокоментувала авторам статті лікарка, яка працює у ЗСУ, і яка побажала залишитися анонімною.
З початку року до омбудсмена Верховної Ради України надійшло понад 2000 скарг на порушення прав людини під час мобілізації, повідомляє Дмитро Лубінець. У 2024 році їх було близько 3500. «Ми реагуємо завжди. Є випадки, коли мої представники самі йдуть до ТЦК і допомагають громадянам захистити свої права», — говорить він DW. Але визнає, що випадки мобілізації важкохворих дійсно зустрічаються. Офіцер ЗСУ, який побажав зберегти анонімність, сказав журналістам, що на власні очі бачив у навчальних центрах мобілізованих з туберкульозом, з відсутністю зубів – їх не хотіли залучати навіть до копання окопів.
Адвокат Євген Зєчмістер каже, що такі новобранці стають тягарем для командирів, які не можуть дати їм реальні завдання або звільнити їх зі служби – часто їх відправляють до логістичних чи інженерних підрозділів, які будують оборонні лінії, але і там вони непотрібні.
Як депортовані українці «застрягли» на грузинському кордоні
Катарський телеканал «Al Jazeera» вивчає проблемну ситуацію з українцями, які були депортовані з території росії, але так і не змогли повернутися до України, фактично «застрягши» в Дар’яльській ущелині – нічийній території між російською федерацією та Грузією. Понад 90 депортованих, переважна більшість з яких - чоловіки, але є і жінки, утримуються у вологому переповненому підвалі на грузинському прикордонному пункті пропуску. Деякі перебувають там вже майже два місяці. Зі «зручностей» тут тільки туалет надворі, до якого випускають лише парами під пильним наглядом грузинських прикордонників.
Вони фактично опинилися в пастці, оскільки не можуть перетнути кордон безпосередньо з росії в Україну через війну, а Грузія відмовляється їх впускати, оскільки багато хто має кримінальне минуле. Більшість цих людей – колишні в’язні в росії, яких депортували після відбуття терміну покарання, але деяких вислали з інших причин, наприклад, через проблеми з іміграційними документами. Увечері 20 липня змучені українці влаштували акцію протесту, вимагаючи цивілізованого ставлення, причому один чоловік навіть серйозно пошкодив себе, намагаючись перерізати вени.
45-річний уродженець Дніпра Микола Лопата, який відбував у росії термін за вбивство, сказав журналістам, що бажає повернутися до України, незважаючи на те, що його батьки загинули, а дім був знищений внаслідок російського обстрілу. Проте грузинські прикордонники відібрали його документи та не дозволяють покинути нестерпний підвал. Депортованим зараз намагаються допомагати тільки місцеві жителі з організації «Волонтери Тбілісі», які привозять харчі, предмети домашнього вжитку та засоби особистої гігієни. Юристка громадської організації «Захист в’язнів України» Анна Скрипка повідомила «Al Jazeera», що ця проблема наростає за останні два роки війни в Україні. Зараз українська влада намагається вирішити проблему з депортованими, організувавши транзит через Молдову.
Як західні медіа відреагували на закон, що обмежує НАБУ та САП
Оглядач американської бізнес-агенції «Bloomberg» Марк Чемпіон у своїй колонці висловлює занепокоєння ухваленням закону, який обмежує незалежність та повноваження антикорупційних органів України. Зокрема, він відзначає, що не є добрим знаком, коли уряди, звинувачені в корупції, здійснюють рейди на установи та активістів, які намагаються притягнути їх до відповідальності. Це зазвичай відбувається в репресивних диктатурах, зокрема, в росії. Але Україна не може собі дозволити таку практику саме тоді, коли вона просить платників податків по всій Європі влити десятки мільярдів додаткових євро у свою оборону.
Американський телеканал CNN вказує, що протести, які розпочалися в Україні 22 липня в зв’язку з рішенням щодо обмеження повноважень НАБУ та САП, були першими значними акціями з часу початку широкомасштабного російського вторгнення. Корупція завжди була поширеним явищем в Україні, наголошують журналісти, причому до неї були причетні навіть особи, наближені до вищих посадовців діючої влади. Закон “Про обмеження діяльності антикорупційних органів” викликав не тільки спротив всередині країни, а й відкриту критику з боку іноземних партнерів України та впливових міжнародних організацій.
Журналісти американського видання «The Washington Post», так би мовити, «пішли в народ» та опитали учасників протестних акцій у столиці України про мотиви, які спонукали їх виступати проти обмеження повноважень антикорупційних органів. 41-річний айтішник Антон Авринський каже, що під час війни країна має лишатися єдиною та підтримувати президента, але не треба боятися вказувати і на його помилки, чим Антон вважає швидке підписання вищезгаданого закону. 35-річна Марія Голота наголошує, що планує залишатися жити в Україні, і що всі громадяни повинні боротися за справедливі закони та прозорість влади. Її чоловік Данило, військовий 3-ї штурмової бригади, каже, що українці і так втратили занадто багато на цій війні, тому вони не готові просто проковтнути те, що їм не подобається.
Британське видання «The Guardian» у редакційній статті вважає, що Президент України В. Зеленський має прислухатися до голосів критиків всередині країни та за кордоном і повністю відновити інституційну незалежність НАБУ та САП. Поспішне рішення про обмеження повноважень антикорупційних структур в Україні, на думку журналістів, було порушенням з боку влади неформальної угоди, яка склалася між суспільством і владою з початку війни: підтримувати діяльність керівництва країни у важких воєнних умовах та не критикувати його рішення.
Популярне видання «Politico» вказує на ризики для демократії в Україні в зв’язку з ухваленням Закону “Про обмеження повноважень НАБУ та САП”. Незважаючи на те, що українська демократія виявилася значно сильнішою, ніж вважали багато сторонніх спостерігачів, після трьох років безперервної війни напруга дається взнаки. Виконавчий директор української ГО «Агенція законодавчих ініціатив» Світлана Матвієнко каже виданню, що існує загальна тенденція зловживання владою через порушення правил і процедур.
Українська філія міжнародної правозахисної організації «Transparency International» побоюється ручного втручання в антикорупційну діяльність та заявляє, що влада начебто використовує питання національної безпеки для виправдання втручання в діяльність інших органів. Але всі опитані респонденти погоджуються, що Україна вже відбулася як стала демократія, і цьому не завадить навіть консолідована влада у військових умовах.
