Цей район часто не помічають не тільки туристи, а навіть містяни, хоча знаходиться він, можна сказати, у самісінькому центрі Чернігова – лише у 5 хвилинах ходьби від будівлі ОДА. Тут своя атмосфера, історія чи, як би зараз сказали, вайб. І сьогодні ми про нього розповімо.
Він – це чернігівський район, який одні називають Холодним Яром, а інші – Холодними ярами.
Свідок давньої історії
Люди почали жити у Холодному Яру, м’яко кажучи, давненько. Як розповідав на нашому сайті історик Данило Рига, ще у XII-XIII столітті тут, імовірно, розташовувався Сіверський монастир. Загалом же забудова Холодного Яру відбулася, щонайпізніше, у XVIII столітті.
Потрапити у Холодний Яр трохи складніше, ніж у Нарнію: якщо йти від Єлецького монастиря у бік четвертої школи, одразу за новою багатоповерхівкою треба не проминути майже непомітний поворот праворуч, після якого дорога різко спускається униз. Так ви потрапляєте не просто у Холодний Яр, а на вулицю імені однієї з найвеличніших поетів України. Слово «поет» тут використано без фемінітиву невипадково, адже це вулиця Лесі Українки.
Втім, якщо припустити, що розмір і вигляд вулиці має співвідноситися з величиною історичного персонажу, на честь якого вона названа, то чернігівську вулицю імені Лесі Українки варто було би перейменувати на вулицю імені Василя Чечвянського (якщо не чули про такого письменника – погугліть: писав він теж непогано, та далеко не як Леся). Адже легендарна поетеса заслуговує, аби її ім'ям у Чернігові назвали щось не менше ніж проспект Миру. Втім, маємо те, що маємо: дорога (вірніше, рештки асфальту, місцями вкладені цеглою) йде униз, і ось ми вже на вулиці Лесі Українки.
Мрія для фанатів Ice Cross Downhill
Гадаємо, хоч частина наших читачів знає про Ice Cross Downhill – екстремальний спуск на ковзанах трасою з крутими поворотами та перепадами висот. Зазвичай учасники таких змагань одягнені в захисний одяг, схожий на хокейний.
Під час ожеледиці мешканці Холодного Яру мають змогу влаштувати Ice Cross Downhill одразу майже біля дому: як розповідають місцеві, на вулицях, що вирізняються крутим спуском, посипати дорогу доводиться їм самим, але і це не рятує від травм.
— Знаю, що з сусідів хтось падав, щось вивертав собі. В мене знайомі… Бували такі ситуації. Якщо дуже сильні опади – сусіди виходять, посипають піском сніг та лід. Тобто ми якось самі – ніхто в нас нічого не чистить, — розповідає пан Назарій.
Втім, і влітку під час злив ландшафт Холодного Яру також викликає проблеми.
— Якщо сильний дощ, то на колишній вулиця Десняка (зараз – Василя Симоненка, — прим.) – тут води дуже багато. Були і депутати до початку повномасштабки, але все тільки обіцянки… — каже місцевий житель пан Володимир. — Нема в нас каналізації. Це, звичайно, питання важливе не тільки для міста, а і для мешканців цього району, бо створює дискомфорт.
Втім, дощ та ожеледиця, помножені на особливості ландшафту та відсутність каналізації, на жаль, не єдині проблеми холодноярівців. Цей район також постраждав під час облоги Чернігова російсько-білоруськими окупантами у лютому-квітні 2022-го року. Свідчення про це зафіксував Микола Бичук у фільмі «Лютий. Документальна рефлексія». У ньому жінка розповідає, що на тодішній вулиці Десняка російський снаряд влетів у будинок, де вбив цілу родину: чоловіка з дружиною та їх 19-річну доньку.
Будинок цей і зараз стоїть пусткою, лише з-за паркану чутно гавкіт собаки.
Літературний куточок Чернігова
Чернігівський Холодний Яр, всупереч певним незручностям і проблемам, про які ми написали вище, це район зі своєю абсолютно особливою атмосферою. Тут можна знайти дещо, що нагадує стару Одесу, і дещо від бразильських фавел (наша коректорка просила уточнити, що це слово має походження з португальської мови: від порт. favela — це міські нетрі або райони стихійної забудови, часто розташовані на околицях бразильських міст, зокрема, на схилах пагорбів). А коли ти дивишся на стиглі яблука (до речі, цьогоріч ціна на цей фрукт часто перевищувала вартість бананів, а тут яблука буквально під ногами) та слухаєш співи пташок, дуже легко забути, що ти у центрі Чернігова – обласного центру. До реальності повертають хіба що куполи Єлецького монастиря, шо видніються ледве не на відстані витягнутої руки.
До слова, ви ж чули про спільноту «Дерев’яне мереживо Чернігова», яка займається збереженням та популяризацією будинків з тим самим мереживом? Так ось, ця спільнота має на своєму сайті спеціальний маршрут Холодним Яром. Адже будинків з дерев'яним різьбленням тут не бракує.
На жаль, поговорити з їх власниками нашим журналістам не вдалося – або вдома нікого не було, або місцеві вирішили не відкривати. Тож як саме у Холодному Яру з’явилося те мереживо, і що воно значить для місцевих, – лишається загадкою (якщо ви той самий власник будинку з мереживом з Холодного Яру – розкажіть нам про історію прикрас вашої оселі у коментарях в наших соцмережах).
Розповідаючи про Холодний Яр, не можна обійти тему… літератури. Адже тут нею наповнене буквально усе. Від самої атмосфери до назви району, яка перегукується з однойменним романом Горліса-Горського, що розповідає про боротьбу українців проти російських окупантів на початку XX століття.
До того ж, саме тут вже згадувані вулиці Лесі Українки та Василя Симоненка, а межує Холодний Яр з музеєм ще одного класика української літератури – Михайла Коцюбинського. До слова, за часів Коцюбинського садиба письменника у прямому сенсі була частиною Холодного Яру.
— Жіноче населення родини Коцюбинських, а саме - дружина письменника, його сестра Лідія та дві дамочки, які допомагали вести господарство, одного разу на ручних ношах з возів, які зайшли на територію цієї садиби, носили родючий ґрунт і засипали оті яри, які заходили на садибу Коцюбинських. Сьогодні їх тут нема, — розповідає завідувачка відділу науково-дослідницької та фондової роботи літературно-меморіального музею-заповідника М. Коцюбинського Ірина Рябчук.
Ви бачили велику ялину, що росте одразу навпроти входу до садиби Коцюбинських? Як розповів нам директор музею Дмитро Мельниченко, посадив її власноруч Михайло Коцюбинський. Тож можна доторкнутися до ялини та відчути зв’язок поколінь.
Свого часу Холодний Яр ставав майданчиком для зйомок кількох фільмів, зокрема, радянської екранізації повісті «Кортик» Анатолія Рибакова, що вийшла на екрани у 1954-му році. Тож, як гадаєте, який фільм знімуть у Холодному Яру наступним?.. Напишіть ваші варіанти у наших соцмережах.
