Чернігівська влада продовжує боротьбу з незаконно встановленими в місті МАФами. Причому до цих малих архітектурних форм потрапляють не тільки ларьки чи якісь торгові павільйони, а і гаражі, вивіски, туалети, чи навіть… загін для курей. Наші журналісти вирішили дізнатися скільки незаконно встановлених МАФів демонтували за перше півріччя цього року, де їх зберігають та скільки штрафів виписали власникам незаконно встановлених конструкцій.
Неоподатковані мінімуми приносять… мінімум грошей
Як повідомила, у відповідь на наш запит, заступниця міського голови Чернігова Вікторія Пекур, за перше півріччя цього року виявили 163 тимчасові об'єкти, які мали ознаки незаконного встановлення. І це більше, ніж було за весь 2024-й – тоді таких об’єктів міські чиновники знайшли «лише» 112 (54 у першому півріччі минулого року і 58 у другому).
Втім, з цих 163 об’єктів демонтували далеко не всі:
— За шість місяців 2025 року на території міста Чернігова було демонтовано 43 тимчасові об'єкти з них за рахунок бюджетних коштів 15 об'єктів, решта демонтовані власниками, — розповідає Вікторія Пекур.
Встановлення таких незаконних споруд є правопорушенням, за яке може загрожувати штраф від 20 до 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для «звичайних» городян та від 50 до 100 мінімумів для підприємців. Ось тільки цей самий неоподаткований мінімум становить лише… 17 гривень. Отже, сума штрафу може коливатися від 340 до 1360 гривень для фізичних і від 850 до 1700 гривень для юросіб.
Та і штрафів таких накладають не те, щоб прям багато: наприклад, у першому півріччі 2024-го року працівники «Муніципальної варти» склали 0 (нуль) протоколів про такі штрафи. А за 6 місяців 2025-го – сім протоколів. Ці штрафи принесли у бюджет міста не фантастичні 5 440 гривень.
Що відбувається після демонтажу
Остаточне рішення про демонтаж МАФів затверджує виконком міської ради (хто входить до цього органу ми розповідали в окремому матеріалі, почитайте). У рішенні прописується певна кількість днів, котра дається власникам на добровільний демонтаж.
Якщо демонтує сам господар, то тут все просто – він розпоряджається своїм майном, і сам вирішує його долю. А ось якщо власник не хоче нічого демонтувати або ж власника міська рада так і не встановила (таке, до слова, буває не рідко), то тягар демонтажу лягає на вже згадувану «Мунварту», яка має вивезти МАФ на майданчик тимчасового зберігання на вулиці Дрозда (це неподалік «ЗАЗу») та повідомити про це поліцію.
На цьому майданчику МАФ мають зберігати ще півроку. Після цього міська влада може його утилізувати, реалізувати частини за допомогою майданчику електронних торгів (у такому випадку гроші йдуть до міського бюджету), або ж передати МАФ у комунальну власність – рішення про це має приймати міська рада.
Втім, варто зауважити, що навіть у цьому, здавалося б, повністю «цивільному» питанні не обійшлося без впливу російсько-білоруських окупантів: ми запитали у міської ради скільки саме демонтованих МАФів наразі зберігається на майданчику на Дрозда. Однак, там відповіли, що під час облоги Чернігова у лютому-квітні 2022-го року майданчик, на якому зберігалися не тільки самі демонтовані об’єкти, а і документація щодо них, був обстріляний:
— Таким чином, у комунального підприємства «Муніципальна варта» Чернігівської міської ради, на сьогоднішній день відсутня повна та об'єктивна інформація щодо загальної кількості тимчасових об'єктів, які зберігаються на майданчику тимчасового зберігання демонтованих об'єктів та речей за адресою, — заключає заступниця міського голови Чернігова.
До слова, боротьбу з МАФами представники міської ради продовжили і у другій половині цього року. А чи на часі така боротьба та чи заважають МАФи комфорту містян – ваші думки з цього приводу пишіть у коментарях в наших соцмережах. Ми читаємо.
