У Обласному художньому музею імені Григорія Галагана 8 серпня відкрилася виставка-дослідження «Дошка пошани». Її присвятили творчості чернігівського художника-монументаліста Євгена Кріпа – людини, чиї роботи десятиліттями прикрашали міські простори, але часто лишалися у тіні.
Головна інтрига експозиції – перший публічний показ двох монументальних розписів 1990-х років: «В полі» та «Біля яблуні». Колись вони створювали атмосферу швацького цеху, а нині повернулися до глядачів завдяки трирічній роботі з їхнього порятунку. Влітку 2025-го полотна відновив учень митця Сергій Тонканов разом із Олегом Родіним. Кураторки проєкту Олена Загребіна та Тетяна Сухова поставили завдання показати, що монументальне мистецтво варте поваги й дослідження.
«Чому ми розташували великі роботи - монументальний розпис Євгена Кріпа - посеред зали? Тому, що так ми показуємо, що ці твори крихкі, і вони не перебувають у тих просторах, для яких були створені. І це найбільша проблема, з якою ми працюємо. Монументальні розписи “В полі” та “Біля яблуні” ми рятували протягом трьох років. Така довга дорога до музею», — пояснює Олена Загребіна.
За її словами, роботи були в приміщенні без опалення та зазнали чималих ушкоджень. Відновлення стало справжнім викликом, адже йшлося не просто про ремонт, а про збереження авторського задуму. І, як підкреслює кураторка, монументалісти Чернігова часто використовували національну тематику, як у розписі «Білі яблуні» - своєрідному омажі (наслідуванні) художнику Тимофію Бойчуку.
Сергій Тонканов, котрий взявся за реставрацію, згадує про технічні труднощі: «Я ставив основну задачу: чітко попасти в той тон, у той колір, який робив Євген Кріп вже 30 років тому. Через подряпини, грибок у деяких місцях навіть важко було зрозуміти первісний колір».
Він додає, що через особливості олійних фарб довелося працювати акрилом по олії, щоб досягти непомітного переходу між оригіналом і реставраційними ділянками.
Атмосферу виставки підсилювали не лише полотна, а й звуки. Викладачка традиційного співу Віра Ібрямова-Сиворакша озвучила експозицію жнивними піснями Чернігівщини:
«Головною ідеєю було - озвучити ці роботи. Оскільки ці роботи про серпень, про тепло, я обрала жнивні пісні з Чернігівщини. Також була ідея з яблуками, які я роздавала, оскільки яблука – це теж лейтмотив, який ми бачимо на роботах».
Дмитро Зуганов, митець, говорить про настрій полотен: «Настрій, що передають роботи, – мир, спокій – все те, чого нам багатьом не вистачає. Якщо б таких робіт було більше – було б яскравіше, цікавіше в нашому місті».
Чому ця виставка важлива
Ідея «Дошки пошани» з’явилася після знищення розпису Кріпа «Україна - моя мати» у Мені. Тоді, у 2019 році, фотограф Руслан Сингаєвський зробив одні з останніх знімків цієї роботи. Цей досвід став для організаторів сигналом: українське монументальне мистецтво другої половини ХХ століття потребує не лише реставрації, а й нового осмислення.
Виставка в Обласному художньому музеї триватиме до 14 вересня 2025 року. Це шанс побачити твори, які могли зникнути, та нагода переосмислити, як ми ставимося до мистецтва, створеного нашими сучасниками та земляками.
