І ще з сотнями незнайомців в усьому світі! Посткросинг — це система обміну листівок поштою за випадковими адресами. У час, коли є змога надіслати та отримати повідомленнями за секунду в соцмережах — Яна Бобир кайфує від того, що її листівка долає тисячі кілометрів. Таких, як вона — понад 804 тисячі у 209 країнах світу.
А почалося все далекого 2005-го. Про можливості інтернет-мережі тоді знали не багато. А от біля поштових скриньок чатували за кожної нагоди. Всі адреси вже знали напам’ять, бо ж відписували, зазвичай, тим, від кого отримали листа. Так було до появи посткросингу. Мережу полонила система непрямого обміну. Тобто, надсилаєте листівку одному незнайомцю, а відповідь отримуєте вже від іншого. Та про це згодом.
А ПОЧИНАЛОСЯ ВСЕ З ЧАЙНИХ ПАКЕТИКІВ У КОНВЕРТАХ
Середина 1980-х. Маленька Яна всоте перебирає стоси маминих листівок від родичів. І так їй подобаються ці картки, конверти і марки, що починає надсилати поштівки друзям. Вирізає з паперу чашку, згортає, вкладає туди чайний пакетик і пише: “Приємного чаювання!”. Але відповіді отримує не завжди.
Початок 2012-го. Вже 32-річна юристка Яна вмикає телевізор і хапається за останні секунди програми, де розповідають про обмін листівками зі світом. Дівчина нічого не запам’ятала. Однак, доля їй дає ще один шанс і вона натрапляє на повтор програми. Цього разу вона все детально записує, вимикає телевізор і реєструється на вказаному сайті як Гонзітта. Це її прізвисько з дитинства.
«На електронну пошту прийшло сповіщення, що мені рандомно випала адреса, на яку я можу надіслати листівку і посилання на профайл отримувача. Там користувач розповідає про себе, вказує свої інтереси, чим займається. Багато хто вказує, що любить листівки за марки, бо у кожної країни вони різні. Тож, я купувала цілі набори, щоб потім вклеювати», — розповідає про свої перші кроки в посткросингу Яна Бобир.
ЯК ПРАЦЮЄ ПОСТКРОСИНГ
Крім адреси отримувача, сайт одразу надає код ID: 2–3 букви скорочення країни та комбінацію цифр. Його обов’язково потрібно написати на листівці, щоб адресат її зареєстрував на сайті після того як отримав. Позаяк, система діє за принципом: «Ви відправили — і вам відправлять».
Самому обрати серед учасників того, кому і до якої країни хочеться написати, не можна. Адресу обирає система. Якщо ні писати, ні отримувати листів не хочете — ставите відповідну відмітку про паузу в спілкуванні на сайті.
«Я так чекала свою першу листівку! 26 січня 2012 року вона дійшла мені з США. Спершу мені подобалися поштівки, потім: оо, так і марки класні! А ще ж географію вивчати і англійську практикувати можна!», — ділиться незвичним хобі Яна.
Нині жінка вже підписала і відправила світом 315 листівок. Відповідно, стільки ж і отримала.
За 19 років існування системи такі поштівки здолали 370 млрд км, а це, як більше, ніж 9 млн разів обітнути світ. Наразі завдяки посткросингу світом розлетілося понад 73 млн листівок. Більше тисячі отримують учасники щогодини. Україна — 12-та серед країн світу за кількістю надісланих листівок.
Найменшому співбесіднику Яни було 7 років. Але нині жінка призупинила випадкове спілкування. Це недешево.
«Ці гроші зараз можна витратити на донат для ЗСУ, аніж надіслати комусь листівку. А ще ж їх має бути в запасі завжди, щоб кожному підібрати під інтереси. Одна коштує від 5 до 10 гривень. Трохи більше 70 гривень — марка».
Та на початку жовтня, до Всесвітнього дня пошти, таки не втрималася. Листівка з Чернігова полетіла до Швейцарії.
«Я молилася, щоб це не була росія чи білорусь! А їх дуже багато серед зареєстрованих. До речі, у них найнудніші марки! Портрети діячів, будівлі… »
ГРОШІ ТА КВИТКИ НА АВТОБУС: ЩО МОЖНА ОТРИМАТИ В КОНВЕРТІ
Від “Гарного дня!” до розповідей про родину, мрії і плани на майбутнє незнайомцям з інших континентів. Наповнення листівок може бути різним. Але для посткросера головне — оздоблена та розмальована картка, яка мандрувала до нього світом.
Тим, хто вказує, що їх цікавлять купюри й монети різних країн — Яна надсилає гривні. І навіть отримувала в конверті бразильські реали! А ще знайомила світ з квитками на громадський транспорт Чернігова та вкладала використані квитки до театру.
А коли в інформації про себе вказала, що народила доньку — не налічуючи й року, свого першого листа від посткросера отримала й маленька Анна.
«Мені стали приходити листівки з побажаннями для нас з чоловікомі, а один адресант навіть вклав малюсінького конвертика з листом для донечки».
ЛИСТИ КОРОЛЕВІ ЄЛИЗАВЕТІ
Крім листівок, Яну завжди захоплювали Королівські родини. Вона багато про них читала, а одного дня наважилася написати у Великобританію й сама. Адресу знайшла в одній з груп в інтернеті, де публікували новини про Королівську родину Англії. Там побачила, що люди пишуть листи Єлизаветі, вітають її з Днем народження і навіть отримують відповіді! На той момент посткросинг вже допоміг Яні добре володіти письмовою англійською. Тож, на 92-й День народження Королева отримала привітання з Чернігова.
«Донька намалювала малюнок, де Королева летить над стадіоном, а це якраз було відкриття Олімпіади, де вона стрибала з парашуту. Я написала листа і ще вклали фотографії Чернігова, які зробив чоловік. І, о Боже, нам прийшла відповідь! А на якому папері! І конверт не звичайний. Там всім відписує фрейліна. Написала, що дуже сподобався малюнок доньки. Уявіть, які емоції ми пережили, коли отримали цього листа!», — згадує враження від листування з Королівською родиною Яна Бобир.
Тут вже жінку було не спинити. Писала навіть слова підтримки, на той момент, новій членкині родини — Меган Маркл.
Однак, це кардинально різниться з посткросингом, каже Яна. Ця система — світ, де небажаних листів не існує, і на твою листівку чекають навіть за десятки тисяч кілометрів.
ФОТО: Валентин Бобир
