Чернігівщина – справжній рай для любителів лісових ягід. Чорниця, суниця, журавлина, ожина та ще багато інших скарбів дикої природи щороку радують жителів регіону врожаєм. Втім, серед такого різноманіття трапляються й небезпечні плоди. Які ягоди ростуть на Чернігівщині, та як відрізнити їстівні дари природи від отруйних – розповідаємо далі.
Ягідні скарби Чернігівщини
Натрапити на дикі ягоди можна у будь-якій частині регіону, проте саме Полісся є справжнім осередком цих корисних плодів. У Чернігівській області найбільш поширені такі види ягід:
- чагарникові (кущі) – малина, ожина сиза, ожина несійська, смородина біла чорна та червона;
- напівчагарникові – чорниця, брусниця, журавлина;
- трав’янисті – суниця лісова, суниця зелена.
Фото: ожина сиза; ожина несійська, смородина біла; смородина чорна; чорниця; брусниця; журавлина; суниця.
Також в дикій природі трапляються інтродуковані ягоди, тобто ті, які були висаджені людиною. Серед таких – ірга овальна та ірга канадська. До речі, за потреби лісівники Чернігівщини також штучно підсаджують у дику природу плодові дерева, зокрема абрикос та айву японську. Це роблять для того, щоб забезпечити тварин або птахів додатковими харчами.
Завідувача кафедри екології та охорони природи НУ «Чернігівського колегіуму» Юрій Карпенко розповів, в яких частинах області можна найчастіше натрапити на ягоди.
Якщо чорниця – це хвойні, заболочені ліси. Малина може зустрічатись і в соснових лісах, і на узліссях, на відкритих ділянках. Ожина й смородина зустрічаються більше в заплавах річок. Якщо говорити конкретно про райони області, то найбільше ягідних культур можна зібрати в Чернігівському, Корюківському та Новгород-Сіверському районах. В Ніжинському та Прилуцькому значно менші ділянки цих культур, – пояснює науковець.
Більшість отруйних ягід – підсаджені людиною
Серед соковитих та корисних дарів дикої природи трапляються й небезпечні плоди. На Чернігівщині ростуть такі отруйні види, як бузина червона, жимолость татарська, вороняче око, воронець колосистий, плоди конвалій. Цікавим фактом є те, що більшість отруйних ягід Чернігівщини – це інтродуковані види, тобто штучно підсаджені. Юрій Карпенко зазначає:
Фото: бузина червона; жимолость татарська; вороняче око; воронець колосистий; плоди конвалій.
В основі була декоративна мета. Але потім вони адаптувалися, і стали звичайними видами для частини наших лісів. Наприклад, бузина червона зустрічається в соснових лісах, жимолость татарську висаджували в парках і лісопарках. Якщо говорити про масові території, де багато отруйних ягідних культур, то в межах області їх немає.
Як відрізнити отруйні ягоди від їстівних? За таким принципом, як і гриби – необхідно добре знати види. Зазвичай отруйні ягоди мають яскраве забарвлення: червоне, оранжеве або темно-синє. Проте, крім кольору є й інші ознаки, тому вживати невідомі плоди в жодному разі не можна.
Навіть один невдалий перекус може мати серйозні наслідки. Наприклад, вживання ягід воронячого ока призводить до зупинки дихання, розладу шлунку та порушення серцевої діяльності. А простий дотик до воронця колосистого, зокрема листя, провокує сильне запалення та появу пухирів. Тож чіпати невідомі ягоди також не варто. Якщо вже доторкнулися, то обов’язково помийте руки, або протріть їх вологою серветкою.
Лісові ягоди смачніші за домашні
Цього року врожайність лісових ягід на Чернігівщині гірша, ніж зазвичай. Юрій Карпенко говорить:
В цьому році пізньовесняні приморозки, холодна весна, малопотужний сніговий покрив призвели до того, що врожайність дуже низька. Особливо це стосується чорниці. Території, які були традиційними місцями збору ягід, наприклад, навколо Сновська, Городні, Ріпок, цього року не дали хорошого врожаю. Тому й вартість дикорослих ягід значно вища.
Загалом, ягоди Чернігівщини поступово адаптуються до зміни клімату. Проте, не всім видам підходять нові умови.
Північні ягоди, такі як, журавлина, у місцях, де зменшується рівень води, будуть поступово зникати, – прогнозує науковець.
Більшість лісових ягід менші за розмірами від домашніх аналогів. Втім, смак природних плодів зазвичай більш насичений. Чому так – Юрій Карпенко пояснює:
Тому, що багато домашніх сортів ягідних культур розраховані на різну потребу. Або це висока транспортабельність, або це стійкість до хвороб і шкідників, або це тривалий термін зберігання, збору врожаю. Я не кажу, що штучно виведені сорти смородини, малини, лохини, які ми зараз вживаємо, гірші за вмістом певних речовин. Але вони не завжди є такими насиченими на смак, як дикорослі.
Попри низьку врожайність ліси Чернігівщини продовжують радувати дарами природи. Вже достигли суниця, чорниця, брусниця та інші види ягід. Проте й серпень має потішити корисними плодами, зокрема ожиною несійською та пізньою малиною. Головне – серед цього різноманіття розпізнати справжню небезпеку.
Нагадуємо: на Чернігівщині досі діє заборона на відвідування лісів. Сапери майже щодня виявляють на території області вибухонебезпечні предмети. Тож навіть звичайний похід по ягоди може закінчитися трагічно.
