Чорні лелеки знову нагадують про себе – цього разу новонароджених пташенят помітили в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику. Вже й встигли закільцювати малюків. А ви знали, що на Чернігівщині також мешкає цей загадковий птах? Про одного з найпотаємніших жителів Полісся – розповідаємо далі.
Уникає не лише людей, а й птахів
Чорний лелека занесений до Червоної книги України зі статусом «Рідкісний». Його можна побачити на Поліссі або в Карпатах. Однак, порівняно із західними регіонами, чисельність цього виду на Чернігівщині значно менша. Скільки чорних лелек мешкає в нашій області – наразі невідомо. Зоолог, кандидат наук і викладач НУ «Чернігівський колегіум» Олександр Федун зауважує:
Чорний лелека дуже вразливий до військового втручання. Війна, рубка лісу, особливо в гніздовий період, можуть впливати на нього, перш за все – налякати. Вони можуть покинути гніздо.
Побачити чорного лелеку в природі – рідкість, і не лише тому, що це рідкісний птах. Цей крилатий мешканець Полісся доволі відлюдькуватий. Він веде потаємний спосіб життя, уникає не лише людей, а й інші пари чорних лелек. До речі, ці птахи завжди гніздяться парами. Олександр Федун зауважує, що така поведінка ускладнює їх облік.
Зазвичай вони роблять гніздо в лісі, часто можуть будувати його на бокових гілках, тому їм потрібні великі дерева. Бічні гілки сосни також активно використовують. Гніздо в них менше, ніж у білого лелеки, але все-таки немаленьке. Як правило, великі дерева у нас рубають, тому в лісі місць для гніздування стає менше, – говорить науковець.
Ймовірність побачити в небі над полем чорного лелеку більша, ніж натрапити на його гніздо. Під час обліку дослідники спочатку фіксують самого птаха, коли той вилітає на узлісся, луки чи до водойм у пошуках їжі, а вже потім шукають гніздо. Проте, як з’ясували науковці, іноді чорні лелеки можуть оселятися ближче до доріг чи вирубаних ділянок. Олександр Федун припускає, що так їм легше підлітати до гнізда.
За сезон – 15-20 чорних лелек
Найчастіше побачити чорного лелеку можуть ті, хто проводить багато часу в дикій природі. Один з таких – засновник природничого центру «Міжрічинська пуща» Андрій Сагайдак. Він говорить:
Як правило, за сезон 1-2 гнізда знаходиш або перевіряєш ті, які вже бачив. Це не завжди нове гніздо. Буває, вже знаючи, де воно, проходжу повз і можу зазирнути, чи є в цьому році виводок, чи немає. А самого птаха, мабуть, разів 15-20 за сезон точно бачу. Ось на минулих вихідних ми з групою туристів бачили чорного лелеку.
Андрій Сагайдак зазначає, що тій в частині території Міжрічинського регіонального ландшафтного парку, де він постійно буває, ситуація з чорним лелекою непогана. Є навіть пташенята.
Є живі гнізда, в одному - троє пташенят, – розповідає засновник природничого центру. – Минулого року там було четверо, але одне загинуло, а в цьому році троє. Це обережний птах, тому його теж не хочеться зайвий раз турбувати, перевіряти гнізда.
В середньому за рік у пари чорних лелек народжується від двох до чотирьох пташенят.
Білий і чорний лелеки – в чому різниця?
Окрім зовнішнього вигляду, головна відмінність між чорним та білим лелекою – ставлення до людей. Білий лелека добре адаптувався до антропогенних змін і сміливо оселяється поруч з людьми. А от чорний намагається їх уникати. Попри це, він полюбляє носити в гнізда речі антропогенного походження, наприклад, пакети.
Ще одна цікава відмінність – масштаби «власної» території. Якщо в межах одного населеного пункту може гніздитися й десяток білих лелек, то чорні уникають представників свого виду.
Цей таємничий птах – хижак. Він харчується рибою, гризунами, земноводними, плазунами, зокрема, зміями, водяними комахами. Наприкінці літа, коли водойми міліють, його можна зустріти біля води у пошуках поживи.
Осіння міграція чорних лелек триває з кінця серпня до жовтня, а весняна припадає на кінець березня та квітень.
Чорний лелека мігрує в північно-центральну Африку. Вони збираються у великі зграї, часто можна навіть у нас побачити. Наприклад, я спостерігав великі зграї на Бобровиці, де заплава Десни, або біля озерець. Вони там гуртувалися, можливо, їх більше сотні було. Видно, озеро обміліло, і вони там рибу ловили, – згадує Олександр Федун.
Чорний лелека виростає до великих розмірів і високо гніздиться, тож головна його загроза – людина. А от пташенята часто стають жертвами хижаків. Науковець зауважує:
Можуть траплятися непередбачувані ситуації, коли батьки відлучаються. Наприклад, куниця може залізти в гніздо чи навіть білка, з'їсти яйце. Таких випадків дуже багато, і вони взагалі непередбачувані.
Окрім цього, чорні лелеки можуть страждати від хвороб та втручання людей в природні екосистеми. Ці птахи не прагнуть полишати ліс, тож вирубка дерев у гніздовий період робить їх вразливими, може негативно впливати на чисельність.
А про яких ще лісових мешканців Чернігівщини ви би хотіли дізнатися?
