Верховна Рада України 8 травня проголосувала за ратифікацію угоди про корисні копалини між Україною та США і створення інвестиційного фонду відбудови. Загалом з лютого 2025 року США хочуть отримати від України рідкісноземельні метали в обмін на подальшу допомогу. Україна має ці поклади, але частина з них розташовані на тимчасово окупованих територіях. Як угода про корисні копалини може вплинути на Чернігівщину, та які мінерали тут можна потенційно видобувати, розповідаємо у цій статті.
Рідкоземельні метали — це ключові компоненти, що використовуються у виробництві багатьох технологічних товарів — від смартфонів до винищувачів. Проте процес їхнього видобування — складний і дороговартісний. За оцінкою Forbes за 2023 рік, понад 70% загальної суми сукупної вартості корисних копалин в Україні припадають на три області: Донецьку, Дніпропетровську та Луганську.
Що з корисних копалин є на Чернігівщині
Для України будівельний матеріал – це критична сировина, пояснює засновниця Національної асоціації добувної промисловості України, PhD (доктор філософії) у сфері надрокористування Ксенія Оринчак.
"Нам потрібно відбудовувати країну. Відповідно, всі переробні заводи й кар'єри повинні працювати на цей напрямок. У нас є суглинок, пісок, глини досить якісні, вуглеводні. НАК "Надра України" володіє спецдозволами на видобуток нафти та газу. І колись, по-моєму, було спеціальне утворення "Чернігівнафтогаз". І там точно є хороші родовища по вуглеводним. Але у нас немає титану, літію – що потрібно Америці для протистояння з Китаєм".
Найціннішими на Чернігівщині, за словами експертки, — є приблизно 20 родовищ нафти.
Фото: Родовище нафти
"Також є кам'яне вугілля, буре, але незначна частка. Є торф, який для нас як друге паливо може бути, зважаючи на те, як зросли тарифи на електроенергію. Торф'яні брикети зараз могли би бути виходом для видобувних компаній. Так, є питання з екологією, але можна застосувати технологію, і воно би здешевило доступ до електроенергії для видобувних компаній".
Фото: Буре кам'яне вугілля
Фото: Кам'яне вугілля
Також пані Ксенія виокремила деякі види будівельної сировини, які присутні на Чернігівщині: крейда, глини, кварцові піски й водні родовища.
Фото: Кварцеві піски
Проте інший фахівець — доктор геологічних наук, завідувач відділу геології та геохімії рудних родовищ Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України Віталій Сукач в інтерв'ю Суспільному розповідав й про іншу "родзинку" Чернігівській області — родовище бішофіту (бішофіт — це природний мінерал з високим вмістом магнію та калію – життєво важливих елементів для підтримки всіх функцій організму).
Фото: Бішофіт
"Воно розташоване на Ічнянщині — Новоподільське родовище. Крім магнію хлориду — головного елементу цього мінералу - родовище містить масу інших мікроелементів, в тому числі органіку. Застосовується воно в технічних, у бальнеологічних цілях — для лікування суглобів і для покращення кровообігу. Таких родовищ в Україні всього два. Інше розташоване на Полтавщині. І, взагалі, родовищ бішофіту обмежена кількість у Європі та у світі".
Що таке рідкісноземельні метали
Віталій Сукач пояснював: рідкісні землі або рідкісноземельні метали — так звана група хімічних елементів, які називаються лантаноїди. Це 15 рідкісних земель, до них доєднують ще скандій та ітрій. Всі ці метали застосовують в основному у високотехнологічних виробництвах — ракетобудуванні, зеленій енергетиці, космічній і військовій галузях.
"Вони поділяються на легкі та важкі, залежно від атомної маси хімічного елементу. До легких відносять: церій, лантан, празеодим, неодим, прометій, самарій. До важких: європій, гадоліній, тербій, дисплазій, гольмій, ербій, тулій, ітербій, лютецій. Як ви бачите, тут немає ні літію, ні берилію, ні танталу, ні торію, ні урану. Уран/торій – радіоактивні елементи, і уран використовується як паливо для атомних електростанцій".
Проте, за словами експерта, жодних родовищ рідкісноземельних металів, які б могли видобувати в рамках угоди із США, на Чернігівщині немає.
Де та скільки таких металів є в Україні
За оцінкою Forbes (2023 рік), сукупна вартість всіх корисних копалин в Україні сягає 15 трлн доларів. Понад 70% цієї суми припадають на копалини в трьох областях — Донецькій, Дніпропетровській та Луганській. Переважно, там розташовані поклади камʼяного вугілля, солі та руди. За підрахунками канадської фірми з оцінки геополітичних ризиків SecDev за 2022 рік, Україна має більше копалин — йдеться про їхню загальну вартість у 26 трильйонів доларів (а захоплені Росією запаси енергоресурсів, металів і мінералів оцінюють у майже 12,5 трильйонів доларів).
Скільки з цієї суми припадає саме на рідкісноземельні та рідкісні метали - невідомо, адже навіть загальні дані лише орієнтовні, бо частина цієї інформації засекречена. Це стосується берилію, цирконію та інших, зокрема, й рідкісноземельних металів. Наприклад, інформацію про запаси літію в країні засекретили у 2005 році.
Якщо говорити про рідкісні метали, за даними Центру економічної стратегії, Україна має близько 1% світових запасів нікелю і кобальту та близько 1% світового запасу покладів титану (це 8 млн тонн). Його з переліку всіх рідкісних металів Україна видобувала до повномасштабного вторгнення і це становило 6-7% світового видобутку. Ціна титану варіюється залежно від обробки. Тонна необробленого (саме такий видобувається в Україні) коштує близько 300 доларів.
Також в Україні є близько 2% світових резервів (500 000 тонн) запасів літію. Його родовища розташовані в районі Крутої Балки (тимчасово окупована) та біля селища Шевченко (тимчасово окуповане) на Донеччині. Проте поклади літію є і в інших областях, наприклад, у Кіровоградській. Ринкова вартість літію складає близько 20 тисяч доларів за тонну.
Рідкісноземельні метали теж значною мірою розташовані на півдні та сході України. Проте значні поклади також є в Дніпропетровській, Кіровоградській, Житомирській областях, йдеться в аналітиці від DiXi Group. За даними SecDev, на окупованих територіях є 33% всіх українських рідкісноземельних металів.
Яка користь від угоди для України
Попри те, що на Чернігівщині немає критичних корисних копалин, до яких відносять рідкісноземельні метали, угода про корисні копалини "має абсолютно унікальний ефект на всю нашу країну", вважає Ксенія Оринчак.
"Адже для того, щоб побудувати шахту в тій чи іншій області або кар'єр, потрібно залучити і вуглеводні, і будівельні корисні копалини, і водні корисні копалини, тобто воду. Потрібно залучити металургію, побудувати конструкції, переходи, підвести абсолютно всю інфраструктуру регіону. Тому, коли це все закрутиться і будуть будувати шахти, кар'єри, переробні заводи, заводи з виготовлення продукції з доданою вартістю, то запрацює абсолютно весь ланцюг для того, щоб побудувати, видобути та переробити".
Фото: Facebook/Ксенія Оринчак
"І всі корисні копалини в нашій країні будуть видобуватися в комплексі. Бо для чого імпортувати звідкись якусь сировину чи продукти, якщо їх можна виготовити тут локально? Це буде дешевше, тому що собівартість на логістику закладається найбільша. Тому чисто з економічного і бізнесового міркування дешевше використовувати локальну сировину".
Але поруч з плюсами для нашої країни виникає питання: чи погодиться український уряд надати пільги добувній промисловості.
"Ми єдина сфера, в якої немає жодних стимулів для того, щоб видобувати саме в Україні для іноземних гравців, для міжнародних компаній, фінансових корпорацій і так далі, - зауважує експертка. - Тому що в Австралії, Чилі, Аргентині, в тій самій Саудівській Аравії, Дубаї, всюди є система лояльності. Є система пільгових функцій, які, наприклад, заманюють інвестора, щоб вони тут видобували. В Україні цього немає. Ми як асоціація з 2019 року прописали ряд стимулів, але поки ми єдині (має на увазі Україну. — Авт.), для кого не працює закон «Про інвестиційну діяльність». Ми єдині, для кого не працює закон «Про індустріальні парки». Єдині, для кого не працює закон «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків. Це стосується страхування сировини чи продуктів з доданою вартістю ЕКА (експортно-кредитне агентство України. — Авт.)”.
Як додала Ксенія, наразі навіть громади в Україні, де вона проводила тренінги, дуже негативно налаштовані до будь-якого видобутку та залучень іноземних інвестицій. Адже на місцях ще немає конкретного розуміння вигоди для громади від організації видобувного підприємства.
Що відомо про угоду щодо корисних копалин між Україною та США
Як пише Суспільне, у ніч на 1 травня Україна та США підписали стратегічну угоду про створення інвестиційного фонду відбудови та партнерство у сфері критичних корисних копалин. Документ охоплює 57 мінералів і встановлює політичні параметри співпраці.
Американський президент Дональд Трамп заявив, що підписання угоди про надра "захистить" інвестиції США та фінансову допомогу, яку Вашингтон надає Києву. На його думку, угода "можливо" сприятиме припиненню війни РФ проти України. Держсекретар США Марко Рубіо також назвав угоду "кроком до припинення війни".
Нардеп і заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у коментарі Суспільному сказав, що угоду можна умовно поділити на дві частини, і конкретики щодо гарантій безпеки там немає. Так, перша частина – це "довгострокове стратегічне партнерство" між США та Україною, а друга — це підтримка Києва з боку Вашингтону у "сфері безпеки та відновлення України".
"Це все, що стосується питання гарантії безпеки. Якщо США в майбутньому надає будь-яку безпекову допомогу, наприклад, військову, то вона зараховується як їхній внесок у цей американсько-українського інвестиційний фонд відбудови", — сказав заступник голови комітету ВР.
Загальні положення угоди
Кабінет Міністрів опублікував текст угоди про корисні копалини, яку підписали Україна та США проти ночі 1 травня у Вашингтоні. Відповідний документ оприлюднили на сайті українського уряду.
Згідно з документом, американсько-український інвестиційний фонд створюється як спільне партнерство двох сторін. США представляє Корпорація з фінансування міжнародного розвитку (U.S. International Development Finance Corporation, DFC), а Україну — державна організація "Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства", заснована у 2019 році, і яка належить до сфери управління Мінекономіки.
Мета: інвестиції у відбудову України, яка зазнала руйнувань внаслідок російського вторгнення. Ідеться про видобуток корисних копалин, енергетику та інфраструктуру.
Стратегічна важливість: фонд є центральним механізмом співпраці США та України для післявоєнного відновлення.
Фінансування фонду
Внесок України: Київ зобов’язується спрямовувати до фонду половину (50%) роялті та інших ліцензійних платежів від нових ліцензій на природні ресурси (нафта, газ, метали тощо). Для цього створюється спеціальний фонд у бюджеті України, з якого гроші перераховуються до інвестиційного фонду.
Внесок США: Вашингтон робить фінансовий внесок, який може додатково збільшуватися завдяки військовій допомозі, яку США надають Україні (вартість нової військової техніки та зброї, що включається у фінансову оцінку американського внеску).
Податкові та фінансові пільги
Усі операції фонду, доходи, платежі, внески сторін звільняються від оподаткування в Україні. Американська сторона також звільняє доходи українського партнера фонду від податків у США, якщо доходи отримані від проєктів, реалізованих на українській території.
Конвертація валюти та переказ коштів
Україна гарантує вільну конвертацію гривні в долари США і безперешкодний переказ коштів за кордон без будь-яких додаткових платежів чи затримок. Однак у разі економічної кризи (значне погіршення платіжного балансу чи скорочення золотовалютних резервів) Київ може тимчасово запроваджувати обмеження на перекази та конвертацію. Такі заходи мають бути погоджені із США, але Україна зобов’язана компенсувати фонду всі збитки, які можуть виникнути внаслідок таких обмежень.
Права фонду на участь в інвестиційних проєктах
Українські держоргани зобов’язуються включати в усі нові ліцензії на видобуток природних ресурсів умови, за якими потенційні інвестори повинні повідомляти фонд про можливості інвестування та вести з ним переговори. Водночас українські держоргани також мають включати аналогічні положення в контракти на великі інфраструктурні проєкти.
Пріоритетні права фонду на купівлю продукції
Фонд (американська сторона) отримує пріоритетне право купувати продукцію, видобуту на території України (наприклад, природний газ, рідкісні метали, нафта). Україна зобов’язується забезпечити, щоб треті країни чи компанії не отримували значно вигідніших умов, ніж фонд.
Стабільність та пріоритетність угоди
Угода має перевагу над українським внутрішнім законодавством. Україна зобов’язується не погіршувати умови для фонду шляхом ухвалення нових законів чи змін, але не може посилатися на власне законодавство для виправдання невиконання положень цього документа.
Узгодженість з інтеграцією в ЄС
Україна визнає свої міжнародні зобов’язання перед ЄС. Якщо умови цієї угоди суперечитимуть майбутнім зобов’язанням Києва перед блоком, сторони повинні провести консультації та відповідно змінити угоду.
Термін дії угоди
Угода набирає чинності після ратифікації ВР та діє необмежений термін, поки обидві сторони (Київ та Вашингтон) не погодяться її припинити. 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про надра, корисні копалини та рідкісноземельні метали між Україною та США.
Ризики для України — втрата бюджетних коштів
Железняк вважає, що Україна ризикує втратити частину бюджетних доходів, адже згідно з угодою, віддає половину від нових ліцензій на природні ресурси до фонду. Це зменшує потенційні доходи українського бюджету на довгі роки.
Обмеження контролю над природними ресурсами
Пріоритетні права фонду щодо інвестицій та купівлі природних ресурсів можуть суттєво обмежити можливості України обирати найбільш вигідні комерційні умови та партнерів.
Обмеження фінансової самостійності
Гарантована конвертація та переказ коштів. Україна також повинна компенсувати фонду будь-які витрати у разі економічних обмежень.
Суттєві правові обмеження та домінування умов США
Пріоритетність угоди над українським законодавством обмежує право України самостійно регулювати власне законодавче середовище у сфері інвестицій та природних ресурсів.
Військова допомога
За словами Ярослава Железняка, поки що з тексту документа не зрозуміло, чи вважатиметься, умовно, покупка Україною зброї американським внеском до військової допомоги Києву та чи зараховуватиметься вона до фонду.
Терміни
Угода безстрокова, з її тексту випливає, що конкретного механізму внесення змін до документа немає.
Чернігівська Медіа Група
Спеціально для PECHERA.info
