У понеділок, 16 червня, у Чернігівській області пройшло виїзне засідання комітету Верховної ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Одним з головних питань для обговорення стало збільшення фінансування Національного архітектурного заповідника «Чернігів стародавній».
Гендиректорка заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва провела для депутатів та членів делегації екскурсію Спасо-Преображенським собором. Народні обранці поспілкувалися з реставраторами, які працюють над відновленням наслідків перебування у соборі представників УПЦ МП (ця церква, відповідно до висновків Держслужби з етнополітики, є структурним підрозділом російської РПЦ). Депутати у своїх коментарях підкреслювали свою увагу і зацікавленість у збільшенні фінансування заповідника.
— Нам було дуже важливо подивитися як розвивається заповідник «Чернігів стародавній» після того як, врешті, вдалося позбутися московського впливу. Ми будемо підіймати питання щодо належного фінансування такого унікального заповідника як «Чернігів стародавній». Тому що це місце нашої духовної сили, одне з місць, звідки пішла руська земля, — зазначив голова комітету, депутат від «Слуг народу» Микита Потураєв.
Член комітету Володимир В’ятрович («Європейська солідарність») згадав про так званий закон «Про заборону УПЦ МП» і наголосив про необхідність повернення пам’яток української архітектури українській державі:
— Одним з аргументів, який ми використовували (при прийнятті вищезгаданого Закону, — прим.) – це те, що такі релігійні організації (у першу чергу мова йде про Російську православну церкву) – вони засмічують свідомість українців російською пропагандою. Тут ми побачили, що мова йде не тільки про фігуральне засмічення свідомості, а і засмічення, у буквальному сенсі, наших святинь. Ми знаходимося у храмі XI століття, який, на жаль, за кілька десятків років використання «російським попами», знаходиться у дуже плачевному стані. Очевидно, це має бути додатковим аргументом щодо того, що такі святині мають бути повернути у користування української держави, — зазначив народний депутат Володимир В’ятрович.
Але вже після преспідходу, у спілкуванні з журналістом нашого видання пан В’ятрович розповів, що під час цього візиту він та інші члени комітету не спілкувалися з колегами з Чернігівської облради та не обговорювали повернення державі інших пам’яток культури, котрі належать обласній раді, але якими користуються представники УПЦ МП: мова про Казанську та Воскресенську церкви Чернігова. У питанні повернення цих пам’яток, народний депутат покладається на виконання того самого т.зв. Закону «Про заборону УПЦ МП»:
— На жаль, затримується у Кабінеті міністрів підготовка важливих підзаконних актів для реалізації цього Закону, але я, як представник опозиційної партії, тиснув та буду тиснути на уряд, щоб вони зробили це якомога швидше, — заявив пан В’ятрович.
Втім, повертаючись до збільшення фінансування «Чернігова стародавнього», виявилося, що не все так легко. На уточнююче запитання коли та як саме може збільшитися фінансування заповідника, пан Потураєв відповів, що то – «комплексна проблема», рішення якої у тому, «щоб знайти десь необхідні гроші». Втім, одразу після цього народний обранець додав, що гроші зараз потрібні на оборону від російсько-білоруських окупантів.
Тож зі слів народного обранця слідувало, що у збільшення фінансування заповідника мають вкладатися не тільки держава, а і Православна церква України та українське суспільство:
— Церква не може потягнути все. Так само і держава навряд чи зможе потягнути все. Тож це мають бути зусилля трьох суб’єктів: держави, суспільства і церкви. І тоді все в нас буде як годиться. Всі пам’ятки будуть у належному стані, в них буде життя і культурне, і духовне, — поділився своїм баченням Микита Потураєв.
Очільник Чернігівщини В’ячеслав Чаус же наголосив на необхідності включення Чернігова до переліку світової спадщини ЮНЕСКО (нагадаємо, ще у 2023-му році історичний центр нашого міста подали на включення у список світової спадщини):
— Як мінімум, включення Валу, Єлецького монастиря, Троїцького собору, додасть захисту нашим об’єктам. Це 100 %. А щодо фінансування: ми розуміємо, що, враховуючи війну, ми не витрачаємо на культуру стільки, скільки потрібно, — сказав В’ячеслав Чаус, додавши, що у відновленні Спасо-Преображенського собору допомагали приватний бізнес та волонтери.
І хоча, де-факто, начальник ОВА, як і його колеги з Верховної ради, обійшов питання збільшення фінансування заповідника, він висловив впевненість, що за підтримки комітету ради та мінкульту, вдасться утримувати об’єкти «Чернігова стародавнього» у належному стані.
Отже, в найближчому майбутньому заповіднику «Чернігів стародавній» реально розраховувати на збільшення фінансування буде складно. Але проблема піднята, депутати наочно оглянули обʼєкти заповідника і виявили зацікавленість у вирішенні цього питання. Тож, сподіваємося, що і для «Чернігова стародавнього» гроші з часом знайдуться.
