Не дитячі майданчики, продуктові набори й організовані, найчастіше - розважальні, активності для виборців в окрузі визначають ефективність діяльності народних депутатів. Абсолютно, ні! Хоча іноді перед виборами може скластися таке хибне уявлення. Основна діяльність народних депутатів України полягає в підготовці законопроектів, роботі в комітетах, відвідуванні сесійних засідань, а також у контролі виконавчої влади та представництві інтересів виборців. До речі, громадський рух ЧЕСНО в оцінці діяльності депутатів місцевих рад пропонував враховувати ще й гречкосійство та участь в антикорупційних розслідуваннях, що може бути актуальним і для парламентарів.
Нинішня Верховна Рада України 9-го скликання обрана на позачергових виборах у липні 2019 року. В умовах воєнного стану вона продовжує свою роботу, оскільки проведення виборів під час війни обмежене чинним законодавством.
Чернігівську область у парламенті країни представляють вісім депутатів - Сергій Гривко, Анатолій Гунько, Валерій Дубіль, Валерій Зуб, Максим Зуєв, Олег Семінський, Борис Приходько та Павло Халімон.
У щорічному дослідженні Чернігівської Медіа Групи аналізуємо, чим займалися торік у парламенті ті, кого ми обрали.
Відвідування сесій та голосування: хто найбільший прогульник і хто найвідповідальніший?
До повномасштабного вторгнення парламент працював за плановим графіком, але після 24 лютого 2022 року Верховна Рада перейшла на роботу в режим «одного пленарного засідання», яке головуючий не закінчує, а просто оголошує перерву наприкінці розгляду питань. Цей формат було закріплено окремою постановою.
Аналітик громадського руху ЧЕСНО Віталій Мікула, коментуючи особливості роботи Верховної Ради України 9-го скликання, основним феноменом назвав її моно більшість. З обраних від Чернігівщини до фракції «Слуга Народу» належать пʼятеро - Сергій Гривко, Максим Зуєв, Валерій Зуб, Олег Семінський і Павло Халімон. Анатолій Гунько наразі є позафракційним, хоча раніше теж належав до «слуг». Борис Приходько представляє групу «Довіра», а Валерій Дубіль – ВО «Батьківщина».
Експерт також вказав, що після повномасштабного вторгнення побільшало народних депутатів, які не голосують або не ходять у сесійну залу. За його словами, це пов'язано з пленарним засіданням, що триває, можливістю брати участь в роботі комітетів онлайн, відсутністю журналістів у кулуарах, які можуть ставити «незручні» питання.
За даними руху ЧЕСНО, до списку народних депутатів, які після повномасштабного вторгнення пропустили понад 50% засідань, з чернігівських потрапив Валерій Дубіль. Так, в оприлюдненому наприкінці 2024 року дослідженні зазначається, що до широкої війни Валерій Дубіль пропустив 34% засідань, після 24.02.2022 - 65%. Певний час Максим Зуєв також входив до списку прогульників серед народних депутатів Верховної Ради 9-го скликання. За даними дослідження, він пропустив 53% голосувань у проміжку від початку 2022 року і до травня 2023 року.
За даними офіційного сайту Верховної Ради України, на початок червня 2025 року в Анатолія Гунька зазначено 14393 голосувань, в усіх інших депутатів від Чернігівщини - по 19863. Це загальна кількість голосувань парламенту 9-го скликання на кінець травня 2025 року. Анатолій Гунько отримав мандат народного депутата 9-го скликання в 2020 році. Він переміг на довиборах у 208-му окрузі, що проводилися через смерть попереднього нардепа від цього округу Валерія Давиденка. Відповідно, Гунько голосував менше.
Як уточнили на наш запит у русі ЧЕСНО, найбільше голосувань пропустили Валерій Дубіль - 47%, Максим Зуєв - 34% та Анатолій Гунько - 29%. Найбільш відповідально до роботи на сесійних засіданнях ставляться Валерій Зуб, який був відсутній всього на 4% голосувань, та Олег Семінський, який пропустив 5%.
Як голосували народні депутати, за даними руху «Чесно» (інфографіка - таблиця 1).
Як бачимо, найчастіше голосували «за» Борис Приходько, Сергій Гривко та Валерій Зуб, «проти» – Павло Халімон й Олег Семінський, найчастіше утримувався Валерій Зуб, а не голосував Анатолій Гунько.
В обов’язки депутата входить голосувати «за», «проти» або «утримався». Такої форми участі у голосуванні, як «не голосував» – не передбачено регламентом ВРУ. Та попри це, часом народні депутати не натискають жодну з кнопок, але при цьому присутні у залі, тож не виконують свої обов’язки. Тому на табло висвічується «не голосував».
Законотворчість під час війни
Аналітичний центр «Лабораторія законодавчих ініціатив» назвав це скликання Верховної Ради України «парламентом війни», адже в умовах воєнного стану депутати вже працюють довше, ніж у мирний час. І загалом, це скликання українського парламенту працює найдовше в історії України.
На думку аналітиків організації, одна з найпомітніших змін у роботі Верховної Ради торік — поступове повернення до довоєнного темпу розгляду законопроєктів. «Швидкість ухвалення законів, яка була дуже високою в перші місяці повномасштабної війни, зараз повернулася до стандартного рівня», - вказують в аналітичному центрі.
Скільки законопроєктів подали депутати від Чернігівщини, розповідає таблиця 2.
Як бачимо, найбільш «законотворчим» з чернігівських депутатів є Сергій Гривко і водночас найменш результативним. Тільки кожна пʼята його пропозиція отримала схвалення. Найвищу ефективність законотворчої діяльності мають Валерій Зуб та Олег Семінський - 37%. Хоча Зуб подав 358 законопроєктів і 133 з них пройшли голосування, а Семінський - 59 і 22 відповідно.
Аналітики Лабораторії законодавчих ініціатив навіть використовують поняття «законодавчий спам». Адже кількість зареєстрованих законопроєктів не означає їхню якість. «Загалом можна говорити про позитивні тенденції, що спостерігаються протягом останнього року. Кількість зареєстрованих законопроєктів поступово зменшується. Дедалі більше ініціатив є результатом колективної роботи, а не індивідуальної діяльності депутатів. І це добре, адже ми вкотре наголошуємо: велика кількість зареєстрованих законопроєктів не є ознакою ефективності народного депутата. Радше навпаки — це створює колосальне навантаження на парламент без реального ефекту», – запевняють в організації.
Над чим і як працюють наші обранці?
Сергій Гривко
Офіційно до обрання у Верховну Раду України був безробітним. Нині – голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об'єднань Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Він також є заступником керівника групи з міжпарламентських звʼязків із Туніською Республікою, входить до складу аналогічних груп із КНР, ОАЕ, Республікою Сінгапур, Великобританією, США, Угорщиною та Японією. Народний депутат має 4 помічники за строковим трудовим договором на постійній основі і 23 помічники на громадських засадах.
Публічно Сергій Гривко запамʼятався законопроєктами щодо електрогенераційних установок у вʼязницях, які мали би приводити в рух вʼязні, крутячи педалі і виробляючи електроенергію та скорочуючи свій термін увʼязнення. Ідея ніби скопійована з футуристичного серіалу «Чорне дзеркало». А ще - ініціативою про сплату податків самотніми чоловіками і жінками, а також родинами, які виховують менше трьох дітей. Це вже ніби come back to СРСР, де самотні люди теж обкладалися додатковими податками. На думку народного депутата, який поки що не має власних дітей, законопроєкт мав стимулювати народжуваність в Україні та поліпшити демографічну ситуацію.
Згідно з сайтом ВРУ, Сергій Гривко станом на початок червня 2025 року з початку своєї депутатської каденції зареєстрував 390 законопроєктів. У 2024 році народний депутат подав 34 законопроєкти, 4 з них отримали схвалення. Підтримані проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення військового поховального ритуалу під час почесного поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі”, а також законопроєкт щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, обʼєктів критичної інформаційної інфраструктури. Також проголосовані в парламенті зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства; внесення змін до законів, які регулюють питання надання соціальних гарантій особам, яких визнано ветеранами війни та членами сімей загиблих захисників і захисниць України.
Анатолій Гунько
До обрання народним депутатом працював директором ТОВ «Гільдія права». Зараз – член комітету з питань правової політики. Член груп із міжпарламентських звʼязків із Австрією, Домініканською Республікою, Італією, Канадою, Іспанією, Великобританією, Францією та Норвегією. Народний депутат має 2 помічники за строковим трудовим договором на постійній основі і 13 помічників на громадських засадах.
З початку каденції, за даними сайту ВРУ, зареєстрував 74 законодавчі ініціативи. У 2024 році таких було 17, схвалено 3. У парламенті торік підтримані проєкт Закону “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”. А також зміни в закони про судоустрій та статус суддів і Вищий антикорупційний суд щодо Громадської ради міжнародних експертів. Була підтримана й ініціатива щодо спрощення участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Згідно з інформацією ЧЕСНО, у серпні 2023 року НАБУ та СБУ затримали Гунька та двох його спільників на отриманні хабаря за виділення землі, коли вони отримували перший транш, – 85 тис. доларів. Загалом хабар мав становити 221 тис. доларів. За даними слідства, Гунько обіцяв бізнесмену допомогти отримати в оренду державні землі, що належать Національній академії аграрних наук. Після скандалу Гунька виключили з фракції «Слуги народу».
У березні цього року Вищий антикорсуд визнав винним Гунька у вимаганні та отриманні хабаря й призначив йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права обіймати певні посади. Народний депутат із вироком суду не погоджувався й говорив журналістам про намір його оскаржувати.
Валерій Дубіль
Без перерв обирався народним депутатом, починаючи з 2008 року. Нині – перший заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань технічного регулювання та стандартизації у сфері охорони здоров'я Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Також секретар Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу та оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади в місті Києві – столиці України під час воєнного стану. Член Української частини міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща. Входить до груп із міжпарламентських звʼязків із КНР, Саудівською Аравією, Литвою, Кіпром, Польщею, Хорватією та Угорщиною.
Народний депутат має 4 помічників за строковим трудовим договором та 27 помічників на громадських засадах.
За даними сайту ВРУ, з 2019 року Валерій Дубіль подав 155 ініціатив. Упродовж 2024 року – 19. Проголосовані в парламенті 4. Зокрема, це зміни до закону “Про лікарські засоби” щодо маркування лікарських засобів та деяких законів щодо паралельного імпорту лікарських засобів. Також схвалений проєкт закону “Про охорону психічного здоровʼя в Україні”. Нардеп долучився до схваленого проєкту постанови щодо звернення ВРУ до іноземних парламентів та урядів іноземних держав у звʼязку з 1000-м днем з початку повномасштабного збройного вторгнення РФ в Україну.
Валерій Зуб
Обраний до Верховної Ради України з посади генерального директора Чернігівського медичного центру сучасної онкології.
Голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Північна Македонія, входить до складу груп міжпарламентських звʼязків із Азербайджаном, Канадою, Литвою, Польщею, Швейцарією і Японією.
Народний депутат має 2 помічники за строковим трудовим договором та 6 — на громадських засадах.
Згідно з інформацією ВРУ, на початок червня 2025 року Валерій Зуб зареєстрував 422 законопроєкти. У 2024 році він підготував 79 законопроєктів, з яких схвалені народними депутатами - 21. Більшість ініціатив підготовлені в співавторстві та опосередковано стосуються медичного напряму діяльності, хоча, звісно, під час війни можуть мати важливість задля зміцнення обороноздатності країни. Йдеться, зокрема, про зміни до митного, податкового, цивільного, кримінального та Кодексу про адміністративні порушення. Звертають на себе увагу зміни до закону “Про лікарські засоби” щодо маркування лікарських засобів та деяких законів щодо паралельного імпорту лікарських засобів; зміни до закону про гуманітарну допомогу щодо переліку набувачів гуманітарної допомоги; внесення змін до законодавчих актів щодо збереження генофонду України; формування комплексного підходу до внутрішньої політики у ветеранській сфері; ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану.
Максим Зуєв
До обрання народним депутатом працював керівником ТОВ «Артеміда АДВ», підприємець у сфері рекламно-інформаційних послуг. Не має вищої освіти. Нині – член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури. Також входить до груп з міжпарламентських звʼязків із Австрією, Катаром, Канадою, Італією, ОАЕ, США, Швейцарією та Японією.
Народний депутат має 3 помічники за строковим трудовим договором та 6 — на громадських засадах.
За даними сайту Верховної Ради України, Максим Зуєв за весь час зареєстрував 108 законопроєкти. У 2024 році він подав у співавторстві 4 законопроєкти. Це про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо перевірок в частині проведення мобінгу; постанова про звільнення з посади віце-премʼєр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України; внесення змін до закону “Про загальну середню освіту” щодо запровадження заходів безпеки в освітніх закладах; законопроєкт про систему психічного здоровʼя в Україні та постанова щодо звернення у звʼязку з 1000-м днем повномасштабного вторгнення. Схвалені кадрова постанова і постанова про звернення до урядів іноземних держав, а також законопроєкт про психічне здоровʼя.
Олег Семінський
До обрання був директором ТОВ «Ділайс». Нині – заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Також заступник співголів трьох груп з міжпарламентських звʼязків із Новою Зеландією, Швейцарією та Японією. Входить до складу таких же груп щодо звʼязків із Австралією, Польщею, США і Францією.
Народний депутат має 3 помічники за строковим трудовим договором та 25 — на громадських засадах.
Згідно з сайтом Верховної Ради України, на кінець травня цього року Олег Семінський зареєстрував 59 законопроєктів. Упродовж 2024 року народний депутат подав аж 3 (!) законопроєкти. До речі, всі вони мають співавторів.
Отримала схвалення лише постанова щодо звернення до урядів іноземних держав у звʼязку з 1000-м днем повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Залишилися проєктами пропозиції щодо внесення змін до деяких законів України з метою фінансової стабілізації сфери теплопостачання та окремих сегментів ринку природного газу; а також внесення змін до закону “Про до ринок електричної енергії” щодо застосування алгоритму розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання.
Борис Приходько
До обрання в парламент працював радником у ТОВ «Кредит-Комерц». Нині – член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, а також секретар Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаних з неповерненням валютної виручки в Україну. Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Туніською Республікою. Крім цього, входить до складу груп щодо звʼязків із Норвегією, Польщею, Словацькою Республікою, Великобританією, США та Чехією.
Народний депутат має 2 помічники за строковим трудовим договором та 10 — на громадських засадах.
За інформацією сайту ВРУ, Борис Приходько зареєстрував 154 законопроєкти. Торік народний депутат подав 12 проєктів законів, 4 з них отримали схвалення. Йдеться про внесення змін до закону “Про оборонні закупівлі” щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану; внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства; внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України окремих товарів оборонного призначення; внесення змін до Митного кодексу України та закону “Про першу державну реєстрацію транспортних засобів” - щодо вимог відповідності екологічним нормам. Усі схвалені законопроєкти підготовлені колективно.
Павло Халімон
До обрання народним депутатом України працював фінансовим директором ТОВ «Прометей-ГАЗ 1». Нині - заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, також є заступником голови депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з КНР. Член груп з міжпарламентських звʼязків із ОАЕ, Португалією, Чилі, США, Туреччиною, Угорщиною, Чехією.
Народний депутат має 4 помічники за строковим трудовим договором та 2 — на громадських засадах.
Згідно з даними сайту ВРУ, майже за 6 років повноважень Павло Халімон подав 122 законопроєкти. Торік зареєстрував 12 ініціатив. Проголосовані в парламенті законопроєкт про хміль та хмелепродукти; про інформаційно-комунікаційну систему «Державний аграрний реєстр»; проєкт постанови про перейменування міста Южне Одеської області на місто Південне; про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого кодексів України та інших законів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі у обороні країни, захисті її незалежності та територіальній цілісності.
За даними руху ЧЕСНО, 2024 року розслідування журналіста «Української правди» Михайла Ткача довели, що Халімон придбав під час повномасштабного вторгнення рф до України маєток на Печерську по заниженій в п'ять разів вартості, оформивши його на дружину. Після публікації розслідування Халімон пішов у відставку з посади керівника обласного осередку «Слуги народу» на Чернігівщині.
У 2024 році Генпрокуратура повідомила про відкриття справи проти Халімона через незаконне збагачення на 10 млн грн. Але цього року НАБУ закрило кримінальне провадження про ймовірне незаконне збагачення Халімона через відсутність доказів для повідомлення про підозру.
Відкритість народних депутатів до комунікації та запити
Одним із інструментів важелів впливу народних депутатів є запити, хоча народні депутати від Чернігівщини не особливо активно ними користуються. Так, Сергій Гривко за каденцію підготував і подав 2 запити - по одному до Президента України та уряду. Анатолій Гунько підготував 6 депутатських запитів: 1 – до президента, 2 – до уряду і 3 – до інших органів державної влади та місцевого самоврядування. Валерій Зуб подав 4 запити: 3 – до президента, 1 – до органів Верховної Ради України. Також Борис Приходько підготував 4 запити, 3 – до президента й 1 – до керівництва інших органів влади та місцевого самоврядування. Максим Зуєв підготував 2 запити до президента, Олег Семінський адресував президенту 1 запит, так само як і Павло Халімон та Валерій Дубіль.
Цього року в межах дослідження рух ЧЕСНО відправив звернення усім народним депутатам Верховної Ради ІХ скликання, аби перевірити, як вони на них реагують. Із 401 депутата відповідь надали лише 110 (27,4%), а 247 народних обранців (61,5%) жодним чином не відреагували на лист. Іншу частину листів, надісланих на електронну пошту, просто відкрили або видалили. Також виявилося, що у декількох народних депутатів переповнена пошта, через що їм неможливо надіслати звернення.
За даними аналітиків, з чернігівських нардепів Сергій Гривко прочитав лист і не відповів на нього, Анатолій Гунько, Валерій Зуб і Борис Приходько надали відповідь на звернення, Валерій Дубіль видалив лист, а Максим Зуєв та Олег Семінський навіть не відкрили звернення, Павло Халімон ніяк не відреагував на звернення.
Аналіз діяльності народних депутатів України, обраних від Чернігівської області, свідчить, що кожен із них по-різному працює і з неоднаковою відповідальністю ставиться до своїх обовʼязків під час війни. А це сигнал усім нам замислитися та краще зрозуміти, чи варто на наступних виборах підтримувати цих політиків?
