Гуляючи Валом протягом першого тижня літа, чернігівці могли побачити митців за мольбертами. До нашого міста з різних куточків України з’їхалися художники, щоб взяти участь у пленері «Барви Спасу Чернігівського» та увіковічити на своїх полотнах красу та велич одного з найстаріших давньоруських храмів – Спасо- Преображенського собору ХІ ст.
Серед учасників, окрім чернігівців, були митці з Києва, Запоріжжя та інших регіонів. Поряд з досвідченими визнаними майстрами працювали і студенти та учні мистецьких шкіл – набиралися натхнення й досвіду від старших.
Ініціаторками організації пленеру стали мисткиня Марія Рибіна-Ткач та директорка Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній» Наталія Реброва.
«У нас виникла ідея прославити наш чернігівський Спас шляхом популяризації його через образотворче мистецтво, — розповідає Марія Рибіна-Ткач, — щоб через мову фарби та пензля показати його красу, популяризувати нашу культурну спадщину по всій Україні та за її межами.
Пленер — це робота на свіжому повітрі. У майстерні будь-який етюд перетворюється на станкову композицію. А пейзаж… Коли художник усвідомлює всю велич краси природи, він сублімує свої враження і досягнення в цьому творі. Серед сучасних художників дійсно багато тих, хто надихається першим враженням, надихається свіжістю, красою природи, для того, щоб передати цей момент»
У рамках проєкту також провели просвітницькі лекції. Художник-монументаліст та педагог Микола Кутняхов розповідав про становлення творчої особистості, формування дитини, як художника зі своїм світоглядом, і ділився власним досвідом. Зокрема, показував презентації творчих робіт учнів Київської міської школи №6. А виступ живописця Олеся Солов’я на відкритті пленерної виставки був присвячений настінному живопису Спаського собору.
Журналісти Чернігівської Медіа Групи поспілкувалися з митцями, які працювали на свіжому повітрі, під час одного з днів пленеру:
Олександр Ткач, художник-реставратор:
«Жоден фотоапарат, жодна камера не передасть того, що бачить людське око. У професійного художника воно бачить набагато краще і більше, ніж у інших людей. Художник може емоційніше, глибше передати енергетику собору. Хочеться зафіксувати цю красу, популяризувати, зберегти для нащадків, бо ми не знаємо, що буде завтра»
Сергій Кривенко, художник:
«Дуже позитивна енергетика тут: добре малюється. Художники працюють фактично на одному п’ятачку, а все виходить різне, з різним наповненням. Я хочу сюди приїхати помалювати ще взимку, бо все буде інакше. Все навколо змінюється навіть не в залежності від пори року, а буквально кожну секунду. Зранку одне, ввечері інше, Хмари набігли, сонечко зайшло – і все вже інакше»
Олександр Ольхов, Заслужений художник України:
«Треба, щоб наші пам'ятки лишилися в історії. Ви ж бачите, що орки роблять, вони все знищують під корінь. Якщо фізично знищать наші храми, вони залишаться на картинах. І буде пам'ять, і будуть люди знати нашу історію: хто ми, і що ми, і звідки, і які ми».
Роботи учасників пленеру можна буде побачити від 8 червня на звітній виставці. Вона принципово відрізняється від більшості виставкових проєктів, які зазвичай готуються місяцями або навіть роками. Тут все – чистий експромт.
«Все на цій виставці — свіже, натхненне. На пленері у художника нема часу на роздуми, на виправлення чогось. Він має схоплювати враження від стану приороди, — говорить Марія Рибіна-Ткач. — Ми презентуємо те, над чим працювали всього тиждень, і цей факт теж має вражати глядача»
Фото: Влада Блохіна
