Демографічна ситуація в Україні критична. Війна примусила тисячі сімей покинути свої домівки і виїхати за кордон чи в інші регіони країни. Також війна у прямому сенсі вбиває українців, що напряму впливає на демографію країни. А народжувати знову українські сімʼї не поспішають, відкладаючи це на більш прогнозовані і спокійні часи.
Звісно ж, ця проблема не оминула і Чернігів. З кожним роком рівень смертності в місті лише зростає, а народжуваності – падає. А що як врятувати ситуацію може багатодітність, яка до речі доволі популярна серед відомих особистостей?
Невтішна статистика
За даними звітів Центрального розвідувального управління США, Україна посідає перше місце за рівнем смертності у світі (18,6 на 1000 осіб), та останнє за рівнем народжуваності (6 народжень на 1000 людей). А що там із чисельністю? За даними ООН, станом на 1 січня 2024 року населення України становило 37 млн 441 тис. осіб. Що стосується Чернігова, то з початку бойових дій в області підрахунок населення припинили. За інформацією Головного управління статистики Чернігівської області, дані чисельності міста, а також рівень народжуваності і смертності за останні п’ять років мали такий вигляд:
В той час, як чисельність міста поступово зменшувалася, рівень смертності з кожним роком лише зростав. На відміну від смертності, рівень народжуваності зменшився, особливо різке падіння почалося після повномасштабного вторгнення.
Ірина Жафярова, мама п’ятьох дітей із Чернігова, вважає, що велику роль в цій ситуації грає страх перед відповідальністю за дитину. Жінка говорить:
Діти – це велика відповідальність, велика робота. Це потребує грошей, але ж можна піти в кафе і поїсти на 500 грн, а можна з розумом купити продукти. Також треба багато часу, зусиль, і розуміти психологічно, чи може людина взяти на себе таку відповідальність. Впливають і нові модні віяння, наприклад childfree, європеїзація, де ми бачимо вибір одностатевих партнерів. Простіше за все просто за собою доглядати, не мати ніяких обов'язків, але для мене це більше про страх і небажання відповідальності.
Породіллі продовжують покидати Чернігів
Рівень народжуваності падав ще до повномасштабного вторгнення, але саме з початком бойових дій кількість пологів у нашому прикордонному місті скоротилася майже вдвічі. Якщо до 2022 року місячна норма пологів була близько 200, то зараз – 150-160. Медична директорка КНП «Пологовий будинок» ЧМР Галина Леник розповідає:
Порівняно з минулим роком ситуація не гірша, але якщо брати попередні, то народжуваність впала у два рази. У 2020-му було до трьох тисяч пологів, у 2021 – біля 2700, а у 2022 взагалі мало – 1556. Ми сподіваємося, що, можливо, на кінець року буде до 2000 пологів, враховуючи жінок, які стоять в нас на обліку.
До повномасштабного вторгнення чернігівці переживали період пандемії, однак, як говорить Галина Леник, Covid-19 не вплинув на статистику народжуваності. Жінки вагітніли, ставали на облік та спокійно проходили етап пологів. А от війна серйозно вдарила по кількості новонароджених у Чернігові.
Ми з завідувачкою жіночої консультації зробили статистику і побачили, що протягом року виїжджає до 300 жінок, які були в нас на обліку, планували тут народжувати. Тобто за рік ми втрачаємо місячну норму пологів.
Заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Олександр Гладун в одному з інтерв’ю зазначив, що підняти народжуваність можна завдяки репродуктивним технологіям. У Чернігові вони поки що не доступні, тому пари, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям, їдуть до Києва. Багато хто там і народжує, але є й ті, хто обирає чернігівський пологовий. За словами Галини Леник, таких жінок поки що не багато – 2-3 в місяць.
Багатодітність – порятунок демографічної ситуації
Виходом із демографічної кризи може стати тренд на багатодітність – збільшення кількості сімей, які мають три і більше дитини. Медична директорка Чернігівського пологового зазначає, що останні роки породіллі все частіше народжують третю, четверту, чи навіть п’яту дитину. В середньому в Чернігові щороку вагітніє близько 150 таких жінок.
Багатодітність в тренді серед знаменитостей. Наприклад, співачка Світлана Тарабарова народила трьох дітей, як і Джамала, а Сергій Бабкін взагалі батько чотирьох. Телеведуча Ольга Фреймут також має двох доньок і сина, а зіркове подружжя Тарас Тополя та Alyosha виховують двох синів і доньку. І це далеко не поодинокі приклади.
А скільки багатодітних родин у Чернігові? Аби дізнатися, ми звернулися до управління у справах сім’ї, молоді та спорту Чернігівської міської ради. Як з’ясувалося, управління проводило облік лише тих багатодітних родин, що зверталися до міської ради для оформлення відповідного посвідчення. А з 2024 року ці обов’язки передали Департаменту соціальної політики. Варто зауважити, що за посвідченнями зверталися не лише мешканці нашого міста, а й інші громади області, де виникала проблема з бланками. Отож, протягом останніх років, станом на вересень, у Чернігові видали таку кількість посвідчень багатодітних родин:
- 2019 рік – 1169;
- 2020 рік – 1383;
- 2021 рік – 1470;
- 2022 рік – 1424;
- 2023 рік – 1325;
- 2024 рік – 1347.
До повномасштабного вторгнення спостерігаємо доволі значний ріст кількості зареєстрованих багатодітних сімей. У 2022-2023 роках зі зрозумілих причин відбувається спад, але вже у поточному році тренд на зростання повертається.
«Діти дуже мотивують, ти знаєш, задля чого працюєш»
Чернігівка Ірина Жафярова – справжня супер-мама, а її велика дружня родина є для багатьох взірцем. Подружжя виховує 12-річну доньку Марію, хлопців віком 9, 6 і 3 роки, та 11-місячного малюка. Цікаво, що у сім’ях Ірини та її чоловіка було лише по двоє дітей, тож на таку багатодітність ніхто й не очікував.
У чоловіка тільки один брат, у мене лише одна сестра, мій батько в сім’ї сам, у мами теж сестра була, – розповідає багатодітна мама. – Але мої батьки мають 10 онуків, бо у мене п'ять дітей, і в моєї рідної сестри також п'ять дітей. Над нами навіть трішки жартують, що ми конкуруємо, намагаємося перегнати одна одну. Але в неї інша вікова категорія, старші діти вже дорослі – 21 і 19 років, ну а меншим 8, 6 і 1 рік.
Народження першої дитини було під питанням, оскільки Ірина мала проблеми зі здоров’ям, однак зараз жінка вже є мамою п’ятьох. Першою з’явилася донечка Марія. До речі, вона також прийшла з мамою та своєю подругою на інтерв’ю, як сказала Ірина: «це моя група підтримки». Тож поки жінка ділилася досвідом, дівчатка весело теревенили за сусіднім столиком кав’ярні.
Другу дитину я хотіла, але у нас не було чітко запланованої мети. З’явився хлопчик, і я найбільше переживала, чи зможу однаково любити, чи зможу обом приділяти увагу. А от коли вже двоє було, то якось спокійніше сприйняла вагітність, бо вже є досвід. Про те, що в нас буде третя дитина, ми дізналися в День святого Миколая, – ділиться Ірина.
Старша донька Марія також поділилася спогадами про народження першого брата. Дівчинка з усмішкою згадує:
Тимур народився, коли я ночувала у бабусі, і тато сказав, що тепер в тебе є братик. Коли ми приїхали забирати маму з лікарні, я спочатку думала, що то лялька, а потім зрозуміла, що це мій братик.
Про чергову вагітність жінка дізналася вже на початку карантину, у березні 2020 року. Ірина розповідає, що вже з четвертою дитиною страху взагалі не було, а пʼята зʼявилася вже після вторгнення:
Коли почалась війна, ми виїхали в іншу країну, де працював мій чоловік, і я теж завагітніла. З п'ятою дитиною було трохи складніше, бо ми живемо зараз там, де немає нормальних садочків, з організацією часу дуже важко. Навіть організувати п'ятиразове харчування для всіх дітей нелегко, адже всі мають свої смакові вподобання.
Ірина підкреслює, що кожна дитина – це окрема особистість. Наприклад, Марія – творча натура, любить малювати, старший син захоплюється футболом, меншого цікавить природа, комахи, ящірки, «Він всіх ловить голими руками, немає страху», – зазначає багатодітна мама. Ну а про інтереси найменших ще рано говорити, вони поки що вчаться наслідувати старших. Про плюси та мінуси багатодітності Ірина говорить:
Вдома ніколи не буває сумно, це завжди якісь емоції. Діти дуже мотивують, ти знаєш, задля чого працюєш. Вони всі різні, можуть виникати сварки, але якщо хтось приходить ззовні, то діти - це єдина команда, що не може не радувати. У фізичному плані важко, бо на відпочинок часу взагалі не маєш, ввечері, поки всі ляжуть спати, хочеться просто помовчати, посидіти. Тобто є такі моменти, коли ти виснажуєшся. Але весь негатив компенсується любов'ю, бо що б не було, будеш ти старий, страшний, чи ще якийсь, вони все одно тебе люблять. Коли ти бачиш за цією буденністю щось класне, то що ловиш від цього кайф. Так, я звикла працювати, і зараз трішки важко, але якби не було, я ніколи не шкодувала, що маю своїх дітей.
Багатодітні батьки доволі відповідально підходять до виховання та якісно проводять дозвілля з кожним. Подружжя частенько розділяє дітей, і проводить час окремо, аби врахувати інтереси кожного. Наприклад, Ірина інколи ходить з донькою на шопінг, хлопці їздять на риболовлю з татом або дідусем, чи грають у футбол. Чи вистачає уваги обох батьків дітям? Старша донька відповідає, що так. Її мама додає:
Ми намагаємось дітей розділяти для того, щоб цей час, навіть, якщо це дві години, пройшов за інтересами дитини. Марія займається гімнастикою, ми підтримуємо її, але посадити всіх дітей і змусити дивитися – це не правильно, бо меншим не цікаво. Ми намагаємося разом інколи подорожувати на велосипедах, пішки, десь до лісу сходити, поїхати в сусіднє місто, в зоопарк, допомогти бабусі та дідусю, але зазвичай половина дітей із чоловіком, половина зі мною.
Між роботою, вихованням дітей та побутовими справами, Ірині вдається не забувати й про себе. Зазвичай це близько години тренування, де багатодітна мама відпочиває морально, випускає пару, та підтримує фізичну форму. Жінка говорить, що навіть якщо в тебе п’ять дітей, треба викроїти трохи часу для себе, аби бути в ресурсі. Також варто зазначити, що багатодітна мама не перекладає обов’язки по догляду за молодшими на старшу доньку, як це іноді відбувається у великих родинах. Проте Марія не проти допомогти, та побавитися з братами, «Вони навіть засинали у мене на руках», – ділиться дівчина. Атмосферу вдома старша донька жартівливо називає «дурдомом», де завжди весело і лунає сміх.
Народжувати у 35 років не страшно
Директорка Чернігівського пологового зазначає, що вік породіль не змінився, більшість народжують до 30. Але вистачає й тих, хто наважується вагітніти після 35 чи 40 років. Серед таких і вчителька Чернігівської школи та багатодітна мама Ольга Гавій. Жінка виховує трьох дітей різної вікової категорії: старшій донці – 20 років, середній – 16, а сину – 7. Ольга стала багатодітною мамою у 35 років. Про свій досвід жінка говорить:
Страшно зовсім не було. Але в перші дні трішки важкувато, адже чи у 20 купати дитину, чи в 35, коли вже болить спина. Проте у такому віці ти вже більш досвідчений і розумієш, що робив не так із першими дітьми. Тобто, може якось не так до них відносився, може десь грубив, десь карав, коли не треба було. Уже в цьому віці зовсім інакше дивишся на виховання.
Ще в юності Ольга розуміла, що хоче мати трьох дітей, і однією з причин цього бажання було покращення демографічної ситуації.
У нас в училищі була соціологія, – пояснює жінка. – Викладач проводив дослідження та запитував, хто скільки дітей хоче народити. І от я постійно хотіла трьох. Двоє – це заміна мами й тата, а третій – це +1 до чисельності аби поповнити країну. Скажу чесно, я дуже задоволена, що маю трьох дітей.
Усі діти Ольги Гавій наразі навчаються: старша – у ВНЗ, середня – у ліцеї, а молодший – у школі. З плюсів багатодітності жінка називає підтримку та допомогу старших доньок, згуртованість і, звісно ж, безперервний потік позитивних емоцій.
Оскільки Ольга працює вчителькою, ми не втрималися та запитали: скільки дітей з багатодітних родин вона навчає?
Я працюю з четвертим класом і у мене лише одна дівчинка з 26 учнів із багатодітної сім’ї. – відповідає мама трьох дітей. – Але хочу сказати, що останнім часом таких родин стає більше. Можливо, це пов’язано з війною і хтось народжує третього, щоб батько залишився вдома, а можливо й інші причини.
Переселенці, як порятунок демографічної ситуації Чернігова
За словами заступника директора департаменту соцзахисту Чернігівської ОВА Дмитра Козлова, станом на січень 2024 року в області проживало понад 69 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО). З них 27 тис. приїхали з інших регіонів. Із загальної кількості, понад 20 тис. ВПО, обрали для проживання Чернігівський район.
Сім’я Анастасії Конахович приїхала до Чернігова з Бахмута. Саме тут жінка народила третю дитину та отримала статус багатодітної мами. Тож завдяки цій родині маємо +5 до чисельності. Анастасія виховує двох доньок і сина. Про багатодітність розповідає:
Іноді це важко. Чоловік працює на виїзді, а я одна. І діти вчаться, і вдома треба щось робити, та й часу на себе не завжди вистачає. Також у нашій багатодітній сім’ї усі разом хворіють: один починає, через кілька днів інший і ще через трохи третій хворіє. Але є дуже багато плюсів. Вдома завжди весело, постійно лунає сміх. Доньки іноді допомагають в побуті та з молодшим братиком. Якби не було іноді важко, я щаслива бути багатодітною мамою.
Допомога багатодітним родинам
В Україні є люди, які вважають багатодітні сім’ї соціальними утриманцями, бо ті отримують матеріальну допомогу та пільги. Але, як показує життя, не всі користуються пільгами та й взагалі мають посвідчення багатодітної родини. Можливо, ця негативна думка тягнеться з минулого, коли ті 2100 грн, або, наприклад, 1700 грн, як у 2015, хоча б частково покривали якісь витрати на дітей.
Я не згодна з такою думкою. Нехай той, хто так вважає, спробує прожити на 860 грн, та на 2100, які платять багатодітним. За ці кошти не купиш усім одяг, суміш, харчування. Аби утримувати трьох дітей, треба працювати, – зауважує Анастасія Конахович.
На жаль, серед українців є й ті, хто народжує заради виплат, навіть якщо вони мізерні, порівняно з витратами на дітей. Ольга Гавій розповідає:
Є люди, які не працюють, і не хочуть працевлаштовуватися, бо звикли жити на допомогу від держави. Я спілкувалася з такими, які говорили «Народжу третю дитину, мені дадуть виплати, я куплю собі комп'ютер». Ну як таке може бути? Народжувати мають відповідальні сім’ї, які люблять дітей, можуть дати навчання, розвиток, майбутнє.
Попри те, що частина багатодітних родин наразі не використовує на повну всі пільги, вони залишаються доступними. Згідно з законодавством багатодітні сім’ї можуть розраховувати на таку підтримку:
- -50% на квартплату в межах встановлених норм;
- -50% на комунальні послуги;
- -50% на придбання палива, якщо в домі немає центрального опалення;
- безоплатне отримання ліків для дітей за рецептом;
- безоплатне щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров'я;
- першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
- компенсація витрат на зубопротезування;
- безплатний проїзд міським громадським транспортом, залізницею, водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів;
- безплатні послуги з оздоровлення та відпочинку;
- соціальна стипендія для студентів.
Відстрочка від мобілізації та стратегія демографічного розвитку
Згідно з законом про мобілізацію, багатодітні батьки, які утримують трьох та більше дітей до 18 років, мають право на відстрочку від служби. Але є нюанс: це не поширюється на батьків, які мають борг зі сплати аліментів, загальна сума якого перевищує розмір платежів за три місяці. Чи може це впливати на зростання кількості багатодітних родин? Певно що так. Але відповідальні батьки категорично проти того, щоб дітей народжували задля вигоди. Мама п’ятьох дітей Ірина говорить:
Якщо це стало поштовхом для родин, які сумнівалися, то чому б і не народити. Ми ж можемо тільки здогадуватись, як воно є насправді. Але важливо, щоб сім’я могла взяти на себе цю відповідальність, а не робила це для вигоди. Адже це їм потім не спати ночами, міняти підгузки, ходити до лікарів, виховувати. Народити лише для відстрочки від мобілізація – це якось не далекоглядно, і для мене це дико. Я б ніколи не хотіла використовувати своїх дітей для власних цілей чи пільг. Але якщо люди справді готові, якщо будуть любити дитину, дбати, зможуть дати майбутнє, то нехай народжують.
Міністерство соціальної політики за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, спільно з фаховими експертами розробило проєкт Демографічної стратегії України до 2040 року, що націлений на зростання чисельності в нашій країні. Одна з головних цілей – створення умов, які б сприяли збільшенню народжуваності.
До планів Мінсоцполітики входить низка завдань, зокрема, створення середовища, дружнього до сімей із дітьми, підвищення економічної самодостатності, створення сприятливих умов для поєднання батьківства з роботою та забезпечення комплексної підтримки таких родин. Всі ці заходи, на думку Міністерства, допоможуть підвищити рівень народжуваності. Також проєкт вміщує такі стратегічні цілі, як зниження рівня смертності, підвищення міграційного приросту населення, забезпечення оптимального розміщення людей на території країни, адаптація соціуму до демографічного старіння та формування умов для активного довголіття.
Чи допоможе цей проєкт збільшити чисельність в Україні – покаже лише майбутнє. Адже, враховуючи повномасштабне вторгнення, важко прогнозувати, що буде далі, особливо, коли мова йде про наступні 15 років. Але факт залишається фактом: жінки продовжують вагітніти навіть попри війну. Тож сподіваємося, що багатодітність і надалі набиратиме обертів і чернігівців ставатиме лише більше.
