У храмі, що стоїть у самому серці древнього Чернігова, з’явився двійник — зменшений, деталізований, змодельований за співставленням декількох наукових джерел. Вперше у нашому місті представили макет Спасо-Преображенського собору XI століття, відтворений таким, яким його могли бачити чернігівські князі.
Макет створили на основі історичних креслень, археологічних розкопок і цифрових 3D-технологій. За чотири місяці команда науковців та інженерів пройшла шлях від аналізу джерел до ручного фарбування кожної деталі.
Презентація відбулася 5 серпня в самому Спасі, а вже за кілька тижнів макет вирушить у Київ — на виставку до Софійського собору.
«Ми хотіли показати, як Спас міг виглядати»
За словами генеральної директорки Національного заповідника «Чернігів стародавній» Наталії Ребрової, ідея виникла під час підготовки до масштабної виставки «Спас у Софії», що відкриється 21 серпня у Києві.
«Виставка має багато складових, ми працюємо над неї з березня. Ми готоуємо представлення дуже переконливих експонатів, які є в єдиному екземплярі взагалі у світі», – розповіла вона.
Цей макет у Чернігові можна буде побачити до 15 серпня. Потім його перевезуть до столиці.
«Виставка буде тривалою: в перемовинах із колективом Софії Київської є домовленість, що виставка триватиме до 18 квітня 2026 року. І тільки після цього він знову повернеться до Чернігова», – зазначила пані Реброва.
Фото: Владислава Блохіна
«Ми спиралися на найавторитетніші реконструкції»
Над макетом працювала команда науковців, архітекторів, археологів і технічних фахівців. Серед них — заступниця генеральної директорки заповідника Інна Непотенко. Вона відповідала за історичну точність моделі.
«Ми брали до уваги, звісно ж, обміри та дослідження істориків, археологів, реставраторів. ХХ-те століття дало нам визначних діячів, майстрів своєї справи — професора Миколу Макаренка і академіка Іполіта Маргілевського, які досліджували пам’ятку у 1923 році», – каже Інна Непотенко.
Окрім цього, враховували дослідження 1950–60-х років, новітні розкопки Олени Черненко (2012–2013) та графічні джерела, зокрема, мініатюру на Абрисі Чернігова 1706 року.
Абрис Чернігівський
Основою для візуалізації стала реконструкція архітектора Миколи Холостенка.
«Ми за основу взяли ту, яка серед наукових кіл найбільш прийнята. Це реконструкція Миколи Холостенка. Вона дає змогу уявити, як виглядав собор із західного боку і одну з капел. Але вона не дає об’єму й уявлення про інші прибудови», – пояснює дослідниця.
Малюнок реконструкції М. Холостенко
Окрему увагу приділили князівським капелам — північній і південній. Саме у північній, за свідченнями археологів, міг бути похований перший князь Чернігова — Мстислав
«Це перша прибудова подібного типу. Бо на той час домінувала традиція побудови галерей з трьох боків — як у Десятинній церкві й Софії Київській», – розповіла Інна Непотенко.
Фото: Владислава Блохіна
«Моделювання викликало більше запитань, ніж відповідей»
Інженер Національного університету «Чернігівська політехніка» Ігор Петренко працював над технічною частиною — цифровим моделюванням, 3D-друком, складанням макету.
«Форми арок, дверей, втоплених рядів, апсид — це все бралося з креслень. Все, що можна було отримати з наявного, було перенесено на макет. Все, чого не вистачало — уточнювали з істориками, археологами, художниками», – розповів він.
Коли центральну частину моделі завершили, виявилося, що прибудови, зображені в реконструкції Холостенка, не збігаються з фактичними обмірами. Тоді команда провела додаткові консультації й прийняла рішення змінити геометрію.
«Я зрозумів, що як би не моделював, прибудови не відповідають тому, що зображено на реконструкції Холостенка. Взагалі», – зізнається інженер.
Друк деталей тривав приблизно місяць. Для цього використали FDM-друк — технологію пошарового створення з термопластику. Завершальним етапом стало ручне фарбування, яке максимально наблизило зовнішній вигляд моделі до автентичного вигляду храму в XI столітті.
Фото: Владислава Блохіна
«Спас — це серце України»
Макет показує Спасо-Преображенський собор без тинькування — таким, яким його могли бачити в XI столітті. Для цього художники вивчали техніки декоративної кладки, текстури каменю та способи візуального оздоблення.
«Храм первісно не був потинькований, власне, використовувалася кладка для того, щоб зробити декоративне оформлення. І художники заповідника взялися за цю непросту роботу — спробувати візуалізувати, як би міг виглядати Спас, якби не був потинькований», – розповідає Інна Непотенко.
Але цей макет — не лише реконструкція архітектури. Це спроба зберегти і передати ідентичність, історію та символічну вагу храму.
«Ми хотіли, з одного боку, дати можливість побачити, який би він міг бути, а з іншого боку, - дуже важливо донести світу, що Спас, як і Софія Київська, — це є серце України. Чернігів пишається Спасом, і ми хочемо, щоб пишалася вся Україна», — підкреслює Інна Непотенко.
Фото: Владислава Блохіна
