Сучасні діти не уявляють своє життя поза інтернетом. Вони вже народилися в цифровому світі, а він сповнений багатьох переваг, що вдосконалюють наше життя, і водночас приховує чимало небезпек, у тому числі кримінальних.
Чи знаєте ви, який контент споживають ваші діти в мережі? Чи перебували в ситуаціях, коли без доступу до інтернету дитина стає агресивною чи дратівливою? Як бути, якщо дитина потрапила в ситуацію з шахраями?
Відповіді на ці питання шукали разом із батьками, які виховують дітей різного віку, поліцією і психологинею.
Пізнання світу і табу на російське
Жителька Славутича Світлана Мекшун разом із чоловіком виховують 3-річну Софію. Дівчинка, як і багато її ровесників, дуже зацікавлена в телефоні чи планшеті. Для неї це розвага і нові знання про світ.
«Коли донька була маленькою, ми слухали різні україномовні пісні. Я відкрила для себе, що україномовний дитячий контент існує! Адже в наше дитинство чомусь домінувало все російське. Софійка особливо полюбляла пісню про «веселу бульку», - розповідає мама дівчинки.
Зараз, за її словами, дитина любить дивитися мультфільми.
«Для нашої родини російський контент неприйнятний, тому ми надаємо перевагу україномовним чи англомовним мультфільмам. Наша дитина знає «Машу та ведмедя» в англомовній версії, бо, на жаль, цей російський мультфільм приваблює дітей», - говорить Світлана Мекшун.
З її точки зору, у цьому віці перегляд контенту в інтернеті досить легко контролюється батьками.
«Ми знаємо що і скільки переглядає дитина. Їй мультфільми корисні тим, що вона розширює свої знання про світ, навіть запамʼятовує слова і фрази англійською. Наприклад, знає назви кольорів. А ще був кумедний випадок, коли Софійка бігла, впала і закричала «man, help me, please», - ділиться жінка.
Водночас вона переконана, що зловживати телефоном чи планшетом як засобом відволікання дитини не варто. Адже для її розвитку вкрай необхідні прогулянки, розвиваючі ігри, спілкування з іншими дітьми.
Доступ до мережі може бути частиною її розвитку, але й занадто обмежувати доступ, вважають у їхній родині, не потрібно.
Табу на російський контент існує і в родині чернігівки Ірини Дейнеко, яка має значний досвід організації таборів для дітей, вона — мама 16-річної Вероніки і 3-річного Нікіти.
«Ми прагнемо, щоб Нікіта не дивився мультфільми російською. Якщо ми разом із ним, то чітко контролюємо. Якщо десь відвернулися, то він може перейти за посиланням. Адже при перегляді зʼявляються нові пропозиції для перегляду і вони часто російськомовні, адже такого контенту в мережі дуже багато», - ділиться жінка.
Живе спілкування більш важливе, ніж контроль
Ірина Дейнеко переконана, що зберігати з дітьми довірливі стосунки важливіше, аніж пригноблювали їх надмірним контролем.
«За моїми спостереженнями, дуже багато сучасних дітей страждають від відсутності уваги своїх батьків. Тому захоплення гаджетами є прагненням компенсувати відсутність підтримки й уваги батьків», - говорить вона. За її словами, на жаль, в багатьох випадках спілкування батьків та дітей упродовж дня обмежується фразами «Як школа? Як день?», «Йди їсти - роби уроки!». А цього вкрай недостатньо!
Водночас пані Ірина підкреслює, що батьки найчастіше бояться, що діти в інтернеті будуть переглядати порно, контент, що містить сцени насильства, блогерів з нецензурною лексикою тощо.
«Контроль нічого не дасть - сучасні діти швидко обійдуть заборони, і спробують приховати все, що переглядали. Тому найкращий варіант - не замінювати гаджетами живе спілкування з дітьми, бути відкритими і зацікавленими в їхньому житті, знати їхніх друзів, організовувати спільні заходи, проводити час разом. А ще - вчити дітей критично мислити, аналітично сприймати інформацію і не вірити всьому, що поширюють в інтернеті», - наголошує Ірина Дейнеко.
Її старша донька не дуже заглиблена в інтернет. Вона цікавиться темами краси, любить дізнаватись цікаві факти, дивитися історичні фільми та відео. Також любить переписуватись в месенджерах з друзями.
Ще однією проблемою Ірина Дейнеко називає російський контент, доступний українським підліткам. Багато з них переглядають російських блогерів, слухають російських виконавців.
«У наших таборах є багато дітей, постраждалих від війни, в тому числі з Бучі, Ірпеня. Але якщо поговорити з дітьми, то можна дуже здивуватися від почутих меседжів роспропаганди. Просто в уявленні дітей все змішано, не вистачає чітких пояснень про війну і все, що відбувається в нашому суспільстві», - говорить вона.
З точки зору Ірини Дейнеко, батькам слід проговорювати окремі теми, пояснювати, адже іноді очевидні дорослим речі не є такими очевидними для дітей. Для дітей важливим є приклад батьків. А питання цифрової гігієни, медіаграмотності важливі для будь-якого віку.
Ще вона вважає, що в житті дитини мають бути різні активності, в тому числі соціальні мережі. Але без зловживань.
«Це абсолютно неправильно, коли дитині то надають безмежну свободу в Інтернеті, то жорстко контролюють. Варто домовитися. Наприклад, щодня дитина має доступ до інтернету 2 години, і дотримуватися цього графіку», - наголошує вона.
У дитини мають бути розваги, спілкування з однолітками, гуртки чи хобі, а не лише телефон 16-18 годин на добу, як про це іноді зізнаються учасники таборів, які організовує Ірина Дейнеко.
Наші діти - частина цифрового світу
Спортивний тренер і батько трьох синів Сергій Петрикей має демократичну позицію щодо використання дітьми гаджетів.
«Наші діти народилися в час цифрових технологій, і цей світ - невідʼємна частина їхнього життя. А ми прийшли до цього світу в різному віці, і я пригадую з яким острахом освоював компʼютер в 35 років», - із іронією говорить про свій досвід він.
Пан Сергій переконаний, що цифрові технології полегшують життя людини, якщо використовувати їх з розумом та не мати залежностей. Він розповідає, що його 5 річний син швидко освоює гаджети, хоча ще не вміє читати. Він робить закладки і проходить шлях пошуку, якщо бачив, як це робив хтось із старших братів.
«Моя позиція - життя онлайн не повинно замінювати реальне життя. У дітей мають бути і рибалка, і походи, і зустрічі з друзями, а не лише телефон», - наголошує він. Між тим, іноді компʼютерні ігри можуть бути частиною спільного часу батьків із дітьми.
Як батько пан Сергій й обмеження у вихованні, наприклад, заборонити тиждень грати сину, якщо той влаштував істерику через відволікання від ігри.
12-річні сини-двійнята Сергія Петрикея різні за вдачею. Так, Микола може годинами проводити час на рибалці і кайфувати від цього. А ось Сергій полюбляє компʼютерні ігри, але й до них він має свій підхід, звертає увагу на деталі, які, наприклад, можуть не помітити брат і батько. Для Сергія існує правило фізичного навантаження - 8 махів 20-кг гирею за кожну годину гри. Тому тренування поєднується з часом за компʼютером чи в телефоні.
У цій родині російський контент - теж табу. Про чутливі теми батько вважає, що потрібно розмовляти з дітьми, а не залишати це на самоплив.
«Я не бачу глобальної проблеми, якщо діти використовують гаджети. Все залежить від виховання. А воно може бути різним та не залежить від того, користується дитина телефоном чи ні», - зауважує Сергій Петрикей. Але батькам, на його думку, не слід використовувати компʼютер чи телефон як відкуп - «візьми і нас не чіпай».
Знайти золоту середину
Психологиня Анна Чепурна зауважує, що гаджети, доступ до інтернету має як позитивний, так і негативний вплив. Соціальні мережі є механізмом впливу не тільки на дітей, а й дорослих: вони доступні, часто анонімні, приваблюють можливістю експериментувати. Крім цього, часто мають приховану контекстну рекламу, що має стимулювати споживацький попит.
«І ніби нічого, якщо йдеться про товари чи послуги, але ж часом це можуть бути частина інформаційно-психологічної операції ворога», - зазначає психологиня. І на це варто зважати, враховуючи повідомлення про втягнення підлітків у небезпечні ігри з суїцидальними завданнями чи виконання завдань ворога за гроші.
Анна Чепурна підкреслює, що часто батьки купують дорогі гаджети, щоб «відволікти» дитину від вулиці, від компаній, щоб дитина не вимагала уваги, а дорослі мали час для себе чи професійної діяльності.
«Включити мультфільм і чи популярного серед блогера у більш старшому віці, і займатися своїми справами. Однак у цьому й підступність соціальних мереж - вони можуть бути шкідливими для дітей при надмірному захопленні та можуть призвести до формування залежності», - говорить вона.
Тому, на думку Анни Чепурної, має бути золота середина, бо сучасні діти краще, часто інтуїтивно, розбираються в гаджетах, соціальних мережах, аніж їхні батьки. Й складно уявити сучасного підлітка, який би не користувався телефоном, планшетом, інтернетом. Ці інструменти допомагають навчатися, шукати потрібну інформацію, орієнтуватися в сучасному світі.
Контроль за перебуванням дитини в мережі, за словами психологині, схожий на реальне життя: спочатку батьки більше контролюють дітей. а коли знають, що діти вже розуміють правила і норми - відпускають їх.
Так, діти дошкільного віку можуть в мережі переглядати мультфільми, грати в розвиваючі ігри, але під контролем батьків. Молодші школярі теж мають дозовано перебувати в інтернеті і для них теж бажаний батьківський контроль. На підлітків, як вважає психологиня, не потрібно тиснути. Але важливо, розуміти, чим вони там займаються.
«Якщо батьки бояться впливу вулиці і не відпускають дитину, навчання відбувається дистанційно і дитина не може повноцінно взаємодіяти з однолітками, не може зайняти той статус, якого вона прагне, то соціальна мережа залишається тим місцем, де вона може проявити свої емоції», - підкреслює Анна Чепурна.
Соцмережі можуть допомогти підліткам знайти своє «я», почуватися більш впевнено, оскільки в підлітковому віці багато хто комплексує через свою зовнішність. Крім цього, вони можуть експериментувати зі своєю ідентичністю, пробувати бути різними. Адже, за словами психологині, в Телеграмі є чимало груп, де підлітки можуть перетворюватися в різних героїв, приміром, аніме-персонажів. «Зависання» в мережі, особливо перегляд коротких відео, сприймається підлітками, як відпочинок.
Темний бік мереж
Окрім переваг, інтернет містить і небезпеки - залежність від телефону є чи не найпростішою, стверджує Ірина Дейнеко.
«Коли ми в таборі залучаємо дітей до різних активностей, і вони мають менше часу на «життя в телефоні», то деякі з хлопців і дівчат мають справжню ломку, що є ознакою залежності», - зауважує вона.
Також Ірина Дейнеко говорить, що батькам варто звертати увагу на поведінку дитини. Особливо, якщо син чи донька з активних, веселих і відкритих стали замкненими, апатичними, роздратованими і закритими. Адже дитина може потрапити до шахраїв. Часом «друг» за перепискою може попросити оголені фото дитини, пропонуючи гроші. А потім шантажувати цим. Принаймні один із таких випадків знайомий Ірині. Вона переконана, що допомогти може відверта розмова з батьками і пошук виходу з цієї ситуації. Звернення до психолога чи поліції.
Чернігівські поліцейські також підкреслюють, що з дітьми легко встановити довірливі стосунки в онлайн режимі за короткий час. Через це, спілкуючись в Інтернеті з незнайомими людьми, діти можуть стати жертвами маніпуляцій та злочинів. За будь-яким сумнівним профілем в соцмережі може приховуватися злочинець.
У поліції зазначають, що кожна третя дитина готова піти на реальну зустріч із людиною, яку вона знає лише онлайн. За статистикою, 18 хвилин — мінімальний час, за який можна змусити дитину зробити інтимні фото.
Для батьків, чиї діти є активними користувачами інтернету, поліцейські радять:
- обговорити, що саме можна поширювати в соцмережах, які є на 100% публічним простором.
- разом із дітьми скласти детальний список того, що саме є персональними даними. Обговоріть кожен пункт та важливість збереження його в таємниці. Не варто поширювати адресу, номер школи, свої та батьківські номери телефонів. Не повідомляти паролі від сторінок у соцмережах, електронної пошти навіть друзям чи однокласникам.
- попередити дітей про небезпеку спілкування з незнайомцями. Співбесідник по той бік монітора може бути не тим, за кого себе видає. Часто зловмисники створюють фейкові сторінки, приховують свій вік.
- не переходити за незнайомими посиланнями.
У випадку погроз чи шантажу в інтернеті, не слід замовчувати це та виконувати вказівки зловмисників – потрібно звернутися в поліцію.
