Є думка, що освіта — найпотужніша зброя сучасності, з допомогою якої можна змінити світ. В часи війни, коли українці зі зброєю в руках виборюють незалежність та європейське майбутнє, комусь може здатися, що навчання – питання не першорядне. Насправді, це – стратегічний напрямок, бо йдеться про збереження найціннішого – людського капіталу, адже тільки професіонали та вільно мислячі люди здатні відбудувати і модернізувати країну, в якій плануватимуть свою кар’єру та досягатимуть успіху. Якщо говорити в загальному, то йдеться про мир, за який сьогодні воюють українці.
Одразу після початку широкомасштабної війни Росії проти України Європейський Союз, ухваливши безпрецедентні рішення задля безпекової підтримки України, посилив допомогу гуманітарній, соціальній, культурній сферам. З лютого 2022 року ЄС скерував на підтримку освіти та молоді понад 200 млн євро – аби нове покоління українців та їхні педагоги могли вчитися і навчати навіть під час війни.
Пріоритети й напрямки допомоги
Війна змінила все, але незважаючи на це, українці продовжують жити, використовуючи всі наявні можливості. Сотні проєктів, фінансованих Європейським Союзом та впроваджуваних у співпраці з міжнародними партнерами, спрямовані на створення безпечного освітнього середовища і забезпечення вільного доступу до освіти, на розвиток системи профтехосвіти й перепідготовки, зокрема, для ветеранів та ВПО. Діти та молодь не мають втрачати дорогоцінний час, переконана пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, тож треба зробити для них все можливе. На відновлення садочків, шкіл, закладів ПТО, університетів, а також на побудову сучасних укриттів ЄС скерував понад 100 млн євро допомоги, а також профінансував створення онлайн платформ для дистанційного навчання, відкрив доступ до європейських освітніх ресурсів.
Україну відбудують молоді професіонали, але зараз країна переживає кадровий голод
Тому в межах програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України» виділено 21 млн євро на модернізацію й цифровізацію закладів професійно-технічної освіти й оновлення навчальних програм, аби готувати сучасних спеціалістів - конкурентоспроможних випускників ПТО на ринку праці. Йдеться, зокрема, про найзатребуваніші спеціальності для будівництва, транспорту, логістики, виробничої сфери, і ця програма значно посилює й розширює підтримку навчання ветеранів та ВПО, аби допомогти повернутись до цивільного життя.
Масштабна програма ЄС для країн Східного Партнерства EU4Youth допомагає різним групам молоді вчитися, співпрацювати й спілкуватися з однолітками в Європі, розвивати молодіжне лідерство, формуючи нову генерацію, здатну впливати на життя і розвиток країни на всіх рівнях, починаючи від студентського самоуправління та об’єднаних громад - до молодіжної дипломатії.
Ще одна ключова задача - впровадження успішних європейських практик вищої освіти в українських вишах. Впродовж 2014-2022 років на розвиток людського потенціалу, інфраструктури ЗВО та на модернізацію освітніх програм в межах Еразмус+ виділено 10 млн євро. А у 2021-2023-му, фактично, під час війни, впроваджено 8173 проєкти мобільності для студентів та працівників університетів й більше 1000 проєктів навчальної мобільності молоді від 13 років.
Особливо відзначимо підтримку релокованих університетів - Європейський Союз допомагає девятьом вишам, що змушені були виїхати з окупованих територій, налагодити нормальний навчальний процес, зберегти студентство та викладацький склад. Також ці виші є пріоритетом фінансування проєктів за їх участі. Люди і знання - це ключове в цій великій роботі .
Проєкти про життя, мир і відбудову
“Реалізуючи проєкти Програми ЄС Еразмус+, команди українських університетів тісно співпрацюють з колегами з університетів держав-членів ЄС та інших країн світу та залучають інші організації, особливо роботодавців, студентські та молодіжні організації, органи влади тощо, - розповідає Світлана Шитікова, координаторка Національного Еразмус+ офісу в Україні. - Вони вивчають успішний європейський досвід та діляться своїми практиками й напрацюваннями. Випускники таких вишів матимуть більше шансів працевлаштуватися у національних та міжнародних компаніях в Україні, адже їм викладатимуть міжнародно визнані експерти-практики, вони працюватимуть на сучасному обладнанні та отримають скіли, що будуть затребувані на ринку праці наступні десятиліття”.
Сьогодні Національний університет “Чернігівська політехніка” бере участь у семи співфінансованих Євросоюзом проєктах: шість – в межах Еразмус+КА2, що сприяють розвиткові вищої школи, та один з програми Еразмус+ Жан Моне – активізація євроінтеграційного дискурсу. До цього Чернігівська Політехніка завершила проєкт CybPhys “Розвиток практично спрямованої орієнтованої на студентів освіти в галузі моделювання кібер-фізичних систем”, реалізований спільно з партнерами з Бельгії, Кіпру та Латвії. Одним з головних його результатів стало створення лабораторії моделювання кіберфізичних систем: відкритого мейкерського простору, куди студенти можуть приходити й створювати щось нове або займатися практикою. Також модернізовано навчальні курси, а викладачі опанували сучасні методики викладання. Відомо, що найдієвіші зміни - системні, тож такий комплексний підхід працює ефективно.
Катерина Сай, яка очолює відділ міжнародних зв'язків університету, говорить, що найактивнішим сьогодні є проєкт PROMENT. Його мета – зміцнити спроможність вишів долати розрив між отриманою освітою та запитами ринку праці, сприяючи тим самим працевлаштуванню випускників, посиленню громадянської та соціальної активності студентів через впровадження комплексної системи тьюторства та менторства. Якщо стисло, то йдеться про посилення індивідуального підходу в навчанні, що дозволить краще розкрити професійний потенціал студентів, зробити їх більш впевненими у власних силах, зрештою, більш конкурентоспроможними – і навчити вчитися впродовж життя, адже така вимога часу.
Катерина Сай розповідає про PROMENT та інші проєкти як про комплекс, де окремі компоненти формують цілісний та системний підхід до розвитку сучасної освіти: «PROMENT покликаний мотивувати студентську активність та професійну освіту через становлення й запровадження комплексної програми тьюторства та менторства. Щодо інших проєктів, то BRIDGE підтримує розвиток зелених робочих місць і цифрових навичок у будівельному секторі. TURBO – про резистентність університетів для подолання різних викликів, DIGITRANS – про цифрову трансформацію навчального процесу у вишах, DEFEP – дистанційна освіта майбутнього, а UNICITIES - розкриття трансформативного потенціалу університетів для розбудови кліматично нейтральних та сталих міст. Наші студенти мають можливість спілкуватися із закордонними однолітками та викладачами, вони їздять на тренінги й курси, обмінюються досвідом, беруть участь у нетворкінгах. Ми переймаємо досвід та нові знання, а західні партнери вчаться нашій стійкості та щиро нею захоплюються.”
Людмила Ремньова, координаторка проєкту PROMENT від НУ “Чернігівська політехніка”, кандидатка економічних наук, професорка розповідає, що проєкт стартував у березні 2023 року й триватиме до лютого 2026-го. Після аналізу й узагальнення практики вишів з Польщі, Італії, Португалії, Австрії партнерами консорціуму були розроблені інноваційні схеми навчання та створені Центри тьюторства та менторства, підготовлене навчально-методичне забезпечення для практичної реалізації спільних розробок. Наразі завершено навчання співробітників Центрів за участі міжнародних партнерів, а проєкт перебуває на стадії пілоту - це цифрове менторство та тьюторство для студентів-першокурсників.
“Студенти, починаючи з 2 курсу, можуть допомагають адаптуватися першокурсникам – це навчання за принципом “рівний — рівному”, адже університетське життя – це не тільки нові можливості, але й виклики для новачків. Першокурсники знають, що знайдуть підтримку у своїх однолітків, що у них є кому поставити незручні запитання, які складно поставити куратору, з ким порадитись. Ми бачимо, як це працює, як зростає довіра між самими студентами і між студентами та кураторами. Досвідчені тьютори допомагають організувати роботу в групі, залучають студентів до студентського самоврядування, соціальних проєктів, спортивних заходів. Вони допомагають першокурсникам активно і органічно включитися в навчальний процес, в громадське життя та ефективно використовувати всі ресурси та можливості, які має університет. І вони самі вчаться – адже теж будуть тьюторами для наступних першокурсників”.
Фото з проєкту Еразмус КА1 Національного університету "Чернігівська політехніка"
Умовні кордони та реальні цілі: «Ми знаємо, що наші знання потрібні Україні»
Програму Еразмус Мундус, яка з 2014 року стала частиною Еразмус+, названо на честь видатного голландського вченого XV століття, гуманіста і теолога Еразма Роттердамського, який багато мандрував Європою, навчався і працював у різних університетах. Ще тоді, майже півтисячоліття тому, він зрозумів переваги мобільності та міжнародної співпраці в освіті і навчанні. А латинське слово «mundus» означає «світ» і відображає глобальну та міжкультурну спрямованість програми. Навчатися, обмінюватися досвідом і взаємо збагачуватися цими знаннями та практикою – така квінтесенція Еразмус Мундус, адже в світі знань та кар’єри кордони стають все більш умовними. Україна потребуватиме, вже конче потребує не тільки висококваліфікованих фахівців, але й корисних практик, що допоможуть відбудувати та модернізувати країну на всіх рівнях: від громад – до державного. Освітні програми ЄС спрямовані саме на таку підготовку – через навчання, спілкування, взаєморозуміння – до співпраці і взаємодії в усіх сферах, особливо напрями міжнародної академічної мобільності Еразмус+.
Показовий приклад – історія, що її розповіла учасниця програми, студентка НУ “Чернігівська політехніка” Світлана Коваленко. Відкривши для себе Європу через культуру й навчання, дівчина побачила значно ширший потенціал таких міжнародних обмінів. В межах проєкту Еразмус+ з міжнародної академічної мобільності (КА1) Світлана двічі навчалася за обміном в іспанському університеті Вальядоліда.
“Раніше я майже нічого не знала про реальну культуру Іспанії, Франції, Бразилії. Спілкування і дружба з представниками цих країн відкрили для мене багато цікавого про їх традиції, звичаї та спосіб життя. Але головне - програма дала можливість переосмислити нашу систему навчання. Співставляючи різні підходи, я побачила як сильні сторони, так і недоліки української освіти. Цей досвід дозволив мені краще зрозуміти, що можна вдосконалити, і поділитися цими ідеями з викладачами.
Важливо, що викладачі НУЧП готові дослухатися до студентів, які привозять нові знання та пропозиції. Це відкриває шлях до співпраці, що в перспективі може зробити нашу освітню систему більш гнучкою, сучасною та орієнтованою на студентські потреби та запити часу”.
Дівчина впевнена: такі програми надзвичайно важливі для українського студентства, оскільки сприяють формуванню світогляду, збагачують знання та готують до роботи в умовах глобалізації.
“Для України це можливість навчити нове покоління фахівців, які можуть інтегрувати здобутий досвід у розвиток країни й бути конкурентоспроможні на міжнародному ринку праці. Це інвестиція у майбутнє, що вже сьогодні, попри війну, сприяє інноваціям та модернізації держави, її відбудові та євроінтеграції”.
Сьогоднішнім школярам та студентам важливо знати: вони не самі, а війна не закриває можливості для розвитку й успішної кар'єри. Головне - молодь потрібна своїй країні, І справа не тільки в тому, що Україна потребуватиме кваліфікованих кадрів для відбудови - важливо зберегти кожну людину, кожного українця, дати їм чітку перспективу і розуміння, що світ - відкритий, але ніхто не розбудує модернову Україну краще за самих українців. Партнери з Європи завжди раді підставити дружнє плече, щоб допомогти в цьому та передати свій найкращий досвід, адже ця підтримка ЄС – інвестиції в наше спільне європейське майбутнє.
“Вже сьогодні в межах переговорного процесу щодо вступу до ЄС Україні потрібні фахівці для роботи в Інституціях ЄС, а також ті хто будуть активно залучені до переговорних процесів різних галузей економіки, - зауважує пані Світлана Шитікова. - Програма Еразмус+, яку фінансує Європейська Комісія, стала рушійною силою та потужним інструментом розвитку незламного покоління Євроінтеграторів, нашої молоді, через формальну і неформальну освіту. Програма через конкурси підтримує міжнародну академічну і навчальну мобільність, розвиток інноваційного потенціалу, впровадження Європейських та Українських студій, адаптацію успішного досвіду потужних університетів з держав-членів ЄС та вибудовує довіру, а отже наближає нас до повноправного членства в ЄС.”
Дізнатися більше про підтримку Європейським Союзом сфери освіти та української молоді Ви можете за посиланням: https://eu4ukraine.eu/whats-happening-ua/campaigns-ua/together-we-learn-and-grow-ua/together-we-learn-grow.html
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії «Разом навчаємося і зростаємо». Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
