Закон про підвищення податків ухвалили ще 10 жовтня, та Президент України Володимир Зеленський досі його не підписав. Терміни для цього, як і для застосування президентського вето, вже минули. Однак, голова профільного парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної діяльності Данило Гетманцев на Київському міжнародному економічному форумі сказав, що закон про збільшення військового збору президент таки підпише.
Йдеться про те, що із заробітної плати найманого працівника можуть вираховувати не 1,5 % військового збору, а 5 %. Тобто, якщо оклад працівника не підвищувати, «чистими» він отримуватиме на 3,5% менше. Зарплат військових зміни не торкнуться.
У бізнес-середовищі таку ініціативу сприймають по-різному. З одного боку, підприємці розуміють, що у країні війна, і збільшення податків — необхідний і вимушений крок для того, щоб країна була здатна продовжувати боротьбу. З іншого боку, збільшення податків створює додаткове навантаження на бізнес в той час, коли він і так працює в екстремальних умовах.
У підприємців, насправді, є кілька шляхів, як діяти у цій ситуації. Перший — залишити оклади працівникам незмінними, і тоді, відповідно до нової ставки військового збору, працівники отримуватимуть на 3,5% менше, ніж раніше. Другий — підвищити оклади настільки, щоб на руки працівники отримували, як і до підвищення податків. Тобто, в цьому варіанті роботодавці, фактично, візьмуть на себе додаткові видатки своїх працівників. Ну і третій варіант — найгірший. Звільняти, переводити на скорочений робочий день, йти в «сірі» зарплати і т. д.
Тож, журналісти редакції Чернігівської Медіа Групи спитали у чернігівських підприємців, як ймовірні нововведення вплинуть на зарплати їхніх працівників. І як діятимуть саме вони?
Сергій Лазар, т.в.о. директора крохмального заводу «Вимал»
— Будь-який поважаючий себе підприємець, який цінує своїх працівників, не зможе зменшити їм заробітну плату. У нас працює 117 людей. Ми і так сплачуємо за них всі податки. Тож, це буде додаткове навантаження на наше підприємство. Але ми готові. Не знаємо, скільки так протягнемо, але куди нам діватися.
Нині завод співпрацює з компаніями у більш ніж 25-ти країнах світу та здатен переробляти 1440 тонн сировини на добу. В яку суму можуть обійтися податкові нововведення, на підприємстві ще не рахували. Але позиція стійка: працівники мають отримувати стільки ж, скільки й до підвищення військового збору.
Сергій Берестовий, голова правління ПРАТ «Насіння Чернігівщини»
— Якщо буде електроенергія і ми зможемо підтримувати ті об’єми виробництва, які маємо — ми компенсуємо ці кошти працівникам. Натомість, зменшимо щомісячні добровільні витрати на цю суму для допомоги армії. А може й не зменшимо, будемо стежити за ситуацією. Сьогодні у нас завдання одне — перемога. З рештою розбиратимемося потім.
На виробництві у Сергія нині працює 30 робітників. Звільняти когось у разі збільшення видатків, каже, не будуть. Попри те, що додаткові 3,5% військового збору за кожного найманого працівника планують сплачувати грошима, які раніше йшли на армію — військовим у потребах не відмовлятимуть.
Дар’я Старикова, керуюча закладів «Варенична Балувана Галя», «Шарлотка», «Софра» та співвласниця кулінарії «Світанок»
— Ми вже обговорили цей момент з бухгалтерією. В першу чергу, це торкнеться найманих працівників. Адже військовий збір, як і ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) утримується саме із заробітної плати.
Дар’я вже порахувала, що якби ці 5% військового збору замість найманих працівників сплачували її підприємства — щомісяця кожне втрачало би від 10 до 15 тисяч гривень прибутку. А таких у жінки більше десятка.
Дмитро Столинець, директор магазину WINETIME в Чернігові
— Важко і країні, і нам. Ми розуміємо, що не можемо забирати ці гроші із зарплатні наших співробітників. Тож, наш магазин готовий взяти ці додаткові витрати на себе. Так, треба, так би мовити, затягнути пояси і працювати з більшою наснагою. Але звільняти чи переводити на скорочений робочий день когось ми не будемо.
У чернігівській філії цієї гастромережі працює 26 співробітників. Якщо за кожного сплачувати додаткових 3,5% податку — сума набігає немаленька. Але й магазин не з лякливих. Турбуючись про фінансове становище співробітників, роботу вони відновили ще у квітні 2022-го. За словами Дмитра, тоді покупці говорили: «Якщо відкрився WINETIME, значить, у місті все буде добре».
ТРОХИ ЦИФР
1,5-відсотковий військовий збір на армію із заробітніх плат вираховується вже 10 років. За даними Рахункової палати, із серпня 2014-го по 2022 рік до держбюджету завдяки цьому перерахували 165,5 млрд гривень.
Цьогоріч уряд очікує, що, внаслідок нового закону про податки, до кінця 2024-го державна казна поповниться на 58 млрд гривень, а вже наступного — аж на 137. Адже, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, дефіцит у фінансуванні ЗСУ становить 500 млрд гривень. Його планують покрити до кінця року, тож на потреби військових зараз спрямовуються кошти, зібрані з усіх податків, а не лише з військового збору.
