«Якщо ви чи ваш близький перебуваєте в складних життєвих обставинах, потерпаєте від насильницьких дій, знаходитеся в негативних соціально-побутових умовах або перебували в екстремальних ситуаціях і потребуєте підтримки психолога, соціального працівника, юрисконсульта, звертайтеся!» - коли листівка з таким закликом потрапила мені до рук, я вирішила не гаяти часу й звернутися за вказаним номером телефону (дивіться нижче). Що з цього вийшло – читайте в цьому матеріалі.
Денний центр для постраждалих від насильства
На мій дзвінок відгукнувся приємний чоловічий голос. Роман Саченко – психолог денного Центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (для зручності далі називатиму цей заклад просто Центр). Звісно, можна було трохи зхитрувати, видати себе за людину, яка перебуває в складних життєвих обставинах, і записатися на консультацію. Та я зізналася, що працюю в чернігівському медіа й хочу дізнатися, чим цей Центр може бути корисний чернігівцям. І яким саме категоріям містян. Тож я домовилася про візит.
З’ясувалося, що денний Центр соціально-психологічної допомоги розташований недалеко від міського Палацу урочистих подій на першому поверсі звичайної багатоповерхівки. Працює він з 2023 року, хоча роботи з облаштування цього закладу розпочалися ще до повномасштабного вторгнення. З такою ініціативою виступила ГО «Ліга ділових і професійних жінок України». А гроші на остаточне облаштування виділив фонд ООН у галузі народонаселення (за підтримки косметичної компанії Avon).
На той момент Чернігів був одним із небагатьох обласних центрів, де не було шелтера або «Кризової кімнати» – спеціалізованого закладу чи прихистку, куди терміново може звернутися людина, щодо якої хтось чинить насильство. Так, уже діяв заклад обласного підпорядкування - Центр соціально-психологічної допомоги (куди зверталися люди, що опинилися у складних життєвих обставинах), але його діяльність регламентована певними правилами, ти не можеш приїхати просто зараз і поселитися. Потрібне направлення, певні документи.
Отже, в денному Центрі мене зустрів пан Роман, про якого я вже згадувала, провів невелику екскурсію та розповів, для кого діє ця установа в Чернігові, хто може сюди звертатися. В невеличкому холі я залишила курточку (опалення в Чернігові ще не включили, а тут тепло!), і ми перейшли до кабінету психолога. Він виглядає доволі скромно: письмовий стіл, ноутбук, два крісла й журнальний столик – втім, цього цілком достатньо для роботи.
Тут я проводжу як індивідуальні психологічні консультації, так і групові заходи. Ми надаємо психологічну допомогу в екстрених життєвих ситуаціях. Допомагаємо нашим клієнтам збалансувати емоційний стан, зменшити тривогу. Проводимо арт-терапевтичні заняття, - розповідає пан Роман.
В закладі також працює соціальний працівник, який оцінює потреби клієнта та здійснює соціальний супровід (може навіть взяти за руку й відвести до лікаря, в управління соцзахисту, в Центр зайнятості тощо). Тут можна отримати й первинну юридичну консультацію щодо ваших юридичних прав, про взаємодію з правоохоронними органами, соціальними службами тощо.
Отже, звертатися до Центру може будь-яка людина, незалежно від статі (переважно це мами з дітками, хоча чоловіки також приходять), віку (часто приходять люди старшого віку, яких кривдять вже дорослі діти), освіти, професії чи соціального становища.
Більш детальну інформацію ви можете отримати за тел.: 050-456-05-94 (цілодобово), 063-719-24-69 або 0462-258-274
Кризова кімната за потреби надає прихисток
Під час спілкування я дізналася, що в Чернігові діє й Кризова кімната обласного центру соціально-психологічної допомоги (при Денному центрі). І оскільки в такому закладі я не бувала (бачила тільки в кіно), хотіла зрозуміти, як це працює у нас. Отже, кризова кімната – це окрема установа для цілодобового перебування постраждалих від домашнього та/або гендерно зумовленого насильства. Для безпеки клієнтів її місце розташування не розголошують. Тож я підписала «згоду про нерозголошення» й у супроводі пана Романа відвідала ще й такий заклад.
Що дізналася? Кризова кімната — це щось на зразок дуже охайного сучасного хостелу. Тут облаштована комфортна кухня, санвузол і пральня з новенькою технікою, ігрова кімната для діток, місце, де можна вчити уроки, кімната для адміністратора (кризового менеджера). Тут люди можуть отримати прихисток терміном від 1 доби до 10 днів, а також первинну психологічну допомогу. У Чернігові цей заклад одночасно може прийняти до 10 осіб.
Я побачила, що тут є все необхідне для тимчасового проживання: ліжка, шафи, колиска для немовлят, набори постільної білизни, рушників, гігієнічні засоби, навіть візочок для прогулянок з малечою. Клієнтам надають певні продукти, а готують вони самостійно. Помешкання пристосоване для осіб з інвалідністю.
Як люди потрапляють у кризову кімнату? Декого забирають працівники правоохоронних органів безпосередньо на місці події (сімейного конфлікту) й привозять службовим автомобілем. Дехто дізнається про діяльність закладу під час інформаційно-просвітницьких заходів у різних мікрорайонах і організаціях. Комусь радять сюди звернутися в Службі у справах дітей або в адміністрації громад. А дехто знаходить цей заклад у соцмережах (працівники активно ведуть сторінки у фейсбуці, інстаграмі).
Аби скористатися цією послугою в м. Чернігів для захисту від кривдника та відновлення, телефонуйте за номером: +38050-456-05-94.
А передісторію створення шелтера можна прочитати тут:
На робочому місці – «червона кнопка»
Перший контакт клієнта відбувається з кризовим менеджером. Це та людина, яка зустрічає вас на ганку або в передпокої, оцінює ваш стан і надає першу психологічну чи навіть домедичну допомогу. Мене зустріла пані Маргарита, котра чергувала в той день (чергування триває добу). Дізнаюся, що всі кризові менеджери мають відповідну освіту. Вони можуть окремо займатися з дітьми, проводити для них творчі чи ігрові заняття.
Запитую пані Маргариту, які випадки в роботі їй запам’яталися й чому?
Особливо близько до серця приймаю випадки, коли вчинено насильство щодо дитини. Я маю робити все чітко та правильно, аби допомогти тим, хто цього потребує, щоб заспокоїти людину, привести її в більш-менш стабільний стан. І, звісно, не нашкодити. Бо до нас звертаються люди, які зазнали насильства, - ділиться з нашими читачами моя співрозмовниця.
За спостереженнями пані Маргарити, сьогодні до «кризової кімнати» звертаються майже ті самі категорії клієнтів, що і торік, що і на початку роботи закладу. Це можуть бути жінки, які самі ще не досягли повноліття, але вже мають дітей, років 16-17 років. Можуть бути люди зрілого віку – як жінки, так і чоловіки. А територіально вони – не тільки з Чернігова, а й з інших громад області.
Бувають навіть люди з іншим громадянством. Не називаючи імен, можна в загальних рисах сказати, що зверталися жінки, які 20 чи 30 років живуть в Україні, але паспорт на український не міняли. Саме кривдник і заважав, тримав в ізоляції, щоб жінка була залежною. Звісно, кривдник не хоче відпустити свою «жертву», намагається її знайти та повернути, щоб повернути владу й контроль. І саме тому на робочому місці персоналу – так звана «червона кнопка» для термінового виклику поліції.
Навчання менеджерів роботі з різними категоріями клієнтів – надзвичайно важливе. Тут діють певні правила, як-от:
- Не засуджувати. Неможливо зрозуміти всі причини та наслідки пережитих людиною подій. Персонал шелтера має надавати піклування, увагу та безоцінне ставлення. Атмосфера фізичної та емоційно-психологічної захищеності сприяє якнайшвидшому відновленню.
- Зберігати кордони. Можливо, клієнти пережили жахи війни, які позначилися на їхній поведінці, тож емоційна включеність персоналу має бути контрольованою та не переходити особисті межі.
- Орієнтуватися на позитивні зміни. У взаємодії з клієнтами має бути зорієнтованість на позитивні зміни, які ведуть клієнта до покращення життєвої ситуації та зростання його потенціалу.
- Дотримуватися психологічної гігієни. Бажання клієнтів шелтера поговорити про пережите, поділитися проблемами не завжди корисне для співробітників. Тож тривалі «лікувальні» розмови мають проводитися лише підготовлені фахівці.
Завдання – повернути гідність і віру в себе
Кризова кімната або шелтер створені для того, аби надавати невідкладну допомогу тим, хто найбільш вразливий і потребує найбільше турботи, - розповідає директорка обласного Центру соціально-психологічної допомоги Олена Тилькун (цьому закладу підпорядкований денний Центр з «кризовою кімнатою»). – Це прихисток для тимчасового проживання осіб, що постраждали від різних форм насильства, в тому числі – від сексуального насильства під час військових дій.
За словами пані Олени, з якою я розмовляла в денному Центрі соціально-психологічної допомоги, тільки цього року «кризова кімната» в Чернігові надала прихисток 58 особам (і загалом 189 від початку існування закладу) – і це один з найбільших показників серед інших регіонів України.
Фото 1: групове арт-заняття; Фото 2: арт-терапевтичне заняття; Фото 3: просвітницькі заходи
Олена Тилькун ще раз наголошує, що «Кризова кімната» надає клієнтам таку допомогу:
- місце тимчасового проживання;
- підтримка особистої гігієни;
- харчування (за наявності - продуктові набори);
- одяг;
- первинна соціальна допомога (із залученням у разі потреби місцевих соціальних служб та сервісів);
- первинна психологічна допомога (із залученням у разі потреби психологів-консультантів і психотерапевтів);
- первинна медична допомога (із залученням у разі потреби лікарів медустанов);
- первинна правова допомога (із залученням у разі потреби юристів);
- допомога в організації подальших життєвих перспектив (подальшого переселення, облаштування проживання у цій місцевості або повернення додому).
А головне завдання співробітників шелтеру – вивести постраждалого зі стану безпорадності, відновити його особисту гідність та віру в себе, допомогти стати автономним, незалежним, аби самостійно будувати подальше життя. Хоча дуже часто жінки чи чоловіки забирають заяви з поліції, повертаються до кривдника. Втім, є одне «але» - вони вже знають, де за потреби можуть знайти прихисток і отримати допомогу.
Зростає кількість фактів насильства у родинах військових
Світова статистика свідчить, що під час війни фактів вчинення домашнього та гендерно зумовленого насильства стає більше. А в нашій країні зростає й кількість викликів у родинах військовослужбовців, які перебувають у відпустці чи проходять реабілітацію. На думку Олени Тилькун, ця проблема буде загострюватися, тож її вирішення потребує комплексного підходу.
Коли шукала інформацію про цифри, на сайті Чернігівської ОВА побачила повідомлення, що з початку 2024 року в нашій області зафіксували 7604 заяви щодо вчинення домашнього насильства (майже на 1400 менше, ніж у 2023-му). Водночас майже 12 тисяч людей скористалися допомогою служб підтримки таких постраждалих в області. В 2022-му в нашій області було офіційно зафіксовано 11 тисяч звернень щодо фактів домашнього насильства.
В тому ж повідомленні на сайті ОВА керівниця мобільної бригади соціально-психологічної допомоги в місті Чернігів Олена Надточій розповіла, що постраждалі часто не хочуть оприлюднювати факти насильства і не звертаються до поліції. "Приблизно 10% постраждалих відмовляються від допомоги. У цьому випадку, єдине, що ми можемо зробити, – надати постраждалим необхідні контакти, куди можна звернутися у випадку повторення ситуації", — зазначила пані Надточій.
За даними департаменту сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА, в області працюють спеціалізовані служби підтримки постраждалих від насильства. Це денні центри соціально-психологічної допомоги, спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування та мобільні бригади. Хай ці контакти вам ніколи не знадобляться! Та у крайньому випадку ви будете знати, куди звертатися, аби захистити себе та дітей.
Фото надані працівниками денного Центру допомоги
