Повернення Спасо-Преображенського собору під опіку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» стало початком великої відповідальної роботи — від невідкладних реставрацій до переосмислення ролі собору в культурному просторі країни.
Один із важливих кроків у цьому напрямку - спецвипуск журналу «Антиквар» №142 (№3 2025) під назвою «Спас Чернігівський: 1000 років історії». Це перше всеохопне видання, присвячене історії головної святині Чернігова. Його презентація відбулася саме в Спаському соборі.
Спас — свідок тисячолітньої історії
Історикиня, заступниця генерального директора з наукової роботи НАІЗ Інна Непотенко нагадала, що Спасо-Преображенський собор — це не лише архітектурна перлина, а й важлива історична точка формування української державності.
Інна Непотнеко історикиня, заступниця генерального директора з наукової роботи НАІЗ «Чернігів Стародавній»
«Мстислав Володимирович був першим чернігівським князем, який оформив столичність Чернігова. Поділ володінь по Дніпру між ним та Ярославом Мудрим ознаменував утвердження двох рівноправних князівств — Чернігівського та Київського. Мстислав був талановитим політиком і воїном», — зазначила Непотенко.
Саме Спасо-Преображенський собор об’єднує двох визначних князів — Мстислава та Святослава: один започаткував, інший завершив будівництво святині.
«Перед нами — симбіоз архітектурних рішень, аналогів якому немає у всій Східній Європі», — додала дослідниця.
Сьогодні Спас Чернігівський разом із Софією Київською є найдавнішими збереженими архітектурними пам’ятками України — живими свідками тисячолітньої історії.
Дарування ікони
Ганна Шерман, головна редакторка журналу «Антиквар»
Пантеон князів
Головна зберігачка фондів заповідника Оксана Дядечко нагадала, що Спас став місцем поховання чернігівських князів.
Оксана Дядечко, головна зберігачка фондів НАІЗ «Чернігів Стародавній»
«За свідченням літописів, у соборі були поховані князі Мстислав, Святослав, Гліб Святославич, Олег Святославич, Володимир Давидович, канонізований князь Ігор Ольгович та митрополит Костянтин. За пізнішими джерелами — також князь Михайло Всеволодович і його боярин Федір».
План поховань у Спасі (за дослідженням історикинь Олени Черненко, Інни Непотенко)
Досі серед дослідників триває дискусія: чи дійсно мощі князя Михайла були вивезені до Московського кремля, чи залишилися в Чернігові.
«До сьогодні зберігся саркофаг та череп Гліба Святославовича, який князював у Тмутаракані та Новгороді Великому», — додала Оксана Дядечко.
Наталія Реброва, директока НАІЗ «Чернігів стародавній»
Ікона Спаса
Ікона, що повертає історію
Історик Олександр Алфьоров під час презентації представив відтворену ікону, яку він вважає центральною іконою кафедрального Спаського собору.
Олександр Алфьоров, історик
«Ймовірно, це дар Чернігівського та Тмутараканського князя Мстислава, сина Володимира Святого та співправителя Ярослава Мудрого», — розповів Алфьоров.
Реконструкція цієї ікони почалася ще у 2010 році, коли дослідник атрибутував печатку єпископа Антонія Чернігівського XII століття. На ній зображення Христа мало раннє, нетипове для того часу іконографічне рішення.
«Я припустив, що на ній зображена ікона початку XI століття. Єпископ, замовляючи печатку, очевидно орієнтував майстра на вже відомий зразок — і, вірогідно, ним стала центральна ікона Спасу», — зазначив історик.
Ікона зникла під час монгольської навали, однак завдяки сучасним науковим методам її вдалося відновити.
«Це унікальна практика світового рівня. Подібних реконструкцій раніше не проводилось. І це лише початок великого проєкту — плануємо відновити ще щонайменше п’ять ікон XI–XII століть», — підкреслив Алфьоров.
До роботи над образом долучився іконописець Андрій Комарницький. Щоб відновити кольори, дослідники аналізували десятки ікон того часу. Печатка, за якою здійснювалася реконструкція, зберігається у Музеї Шереметьєвих.
Повна історія цієї роботи опублікована у новому номері журналу «Антиквар».
Олексій Шеремєтьєв, дослідник, колекціонер, меценат
Колекціонер і меценат Олексій Шереметьєв наголосив на важливості продовження співпраці з заповідником:
«Я люблю Чернігів. Тож разом із заповідником ми готуємо нові виставки. Будьте впевнені — у нас багато планів».
Спецвипуск журналу «Антиквар» із темою «Спас Чернігівський: 1000 років історії» став не просто виданням, це - крок до нового осмислення історії міста, його духовного спадку і ролі Чернігова у тисячолітній культурній традиції України.
Фото: Віктор Кошмал, Олександра Федоренко
