У сезон застуд, що наближається, серед інших засобів часом рекомендують вживати мед. Є дослідження, що доводять користь меду під час вірусних інфекцій. Традиційно він вважається корисним для здоровʼя та довголіття і є невідʼємною складовою страв української кухні.
Як війна вплинула на галузь бджільництва в регіоні, які особливості меду з Чернігівщини, як його обирати і як зберігати – поговорили з бджолярами та бджолярками області. А ще знайшли цікаві факти про мед, які ви могли не знати.
Війна як виклик і пошук нових ніш
За словами пасічника і підприємця з Новгород-Сіверської громади Віталія Крома, ситуація в галузі під час війни кардинально змінилася, бо немає можливості розміщувати пасіку в лісах чи полях – багато прикордонних територій заміновані, у тому числі і місце, де пан Віталій зазвичай виставляв свою пасіку. Блок-пости ускладнюють переїзди, тому його пасіка зараз розташована стаціонарно.
«До війни багато продукції з меду продавав туристам, які відвідували Новгород-Сіверський. Зараз більше продажів через Інтернет», – розповідає він. Власник торгової марки «Сіверські меди» зауважує, що туристи, купуючи гостинці з міста, залучали нових клієнтів, які власне в Новгород-Сіверський не приїздили, але шукали продукцію через Інтернет.
Щоб залишатися на ринку, пан Віталій почав освоювати новий напрям діяльності – сушені ягоди і фрукти в меду. Спеціальну сушарку і нову технологію запатентували в Черкасах. Він придбав нове обладнання.
Ягоди і фрукти висушують із медом, без будь-яких консервантів, зберігаючи максимум вітамінів та мікроелементів. Вони є чудовим натуральним замінником солодощів, які зазвичай містять хімічні речовини.
«Поки ми перебуваємо в ніші, що активно розвивається. Десь троє підприємців виготовляють таку продукцію в Україні», – пояснює бджоляр із півночі Чернігівщини.
Водночас прибутки бджолярів нестабільні. Ціни на мед, за його словами, залишаються з довоєнного часу. Заготівельники меду в прикордонні території просто не доїжджають. Оптові ціни впали, тому й роздрібні невисокі. Наприклад, літр акацієвого меду, що вважається одним із цінних, коштує 150 грн, тоді як у столиці його можна продати за 250-300 грн.
Віталій Кром зазначає, що експортом меду займаються великі компанії, які зазвичай скуповують мед у пасічників і потім його експортують значними обсягами. Звичайному пасічнику пробитися на європейський ринок нереально. Тому найбільш реальний шлях розвитку – це переробка меду і його продаж із доданою вартістю.
Пан Віталій свого часу входив до складу робочої групи з медоваріння, однак, як він зауважує, держава поки не дозволяє медоварам (ті, хто виробляють алкоголь із меду) працювати в правовому полі. «На жаль, закон поки що не працює», – констатує він. Хоча документ схвалений, однак не розроблені підзаконні акти, що дозволяють його реалізацію. А між тим, продукція медовара з Чернігівщини має визнання. Зокрема, його медовуха і медовий бренді удостоєні Золотої медалі на всеукраїнському конкурсі в 2023 році.
Заміновані ліси і невисокі ціни на мед
Про такі ж тенденції бджолярства говорить й Оксана Дрєєва, яка очолює Спілку бджолярів м.Чернігова. Жінка переїхала до нашого міста з Луганщини, де працювала в торгівлі. Бджільництвом спочатку займалася як хобі, а потім це переросло в професійну діяльність.
«Це була справа, яку я розпочала на новому місці. Гуляючи Черніговом, побачила магазин бджільництва, і там було оголошення про курси», – розповідає про свої перші професійні кроки очільниця Спілки бджолярів у Чернігові.
Пізніше вона отримала профільну освіту в Гадячі. А її пасіка поступово збільшилася з 10 до 88 вуликів. До війни пасіка була кочовою, і в нинішній час навіть намагаються вивозити вулики, але на місця, що були перевірені демінерами. «Їдемо туди, де впевнені в безпеці», – говорить пані Оксана. У 2022 році взагалі нікуди не виїжджали.
Вона основний вплив війни вбачає у зменшенні кількості пасік, чоловіків-бджолярів, яких мобілізували. Але їхню справу в багатьох випадках намагаються продовжувати жінки – дружини, доньки. Економічний вплив війни проявляється і в тому, що держава не надає пасічникам жодної підтримки. Тоді як для аграріїв діють спеціальні програми, для пасічників – ні. Ціни на мед дешеві. Оптові навіть знизилися.
Середня вартість – 200 грн. за літр. Найдорожчим є акацієвий, ціна якого за літр у Чернігові сягає 300 грн.
Чернігівці Тамарі Марченко 83 роки, але досі дбає про пасіку. Вона одна з тих жінок, хто продовжує справу чоловіків свого роду. Все життя пані Тамара працювала в магазині «Бджільництво», розташованому на вул. Любецькій. Пасіку мав її чоловік, і вона завжди йому допомагала. Коли чоловік помер, пасіка перейшла до сина, який наразі в ЗСУ. З першого дня війни чоловік пішов добровольцем на фронт.
«Пасіка на той час стояла в лісі в селі Деснянка. Коли почалась війна, то батько всіма силами туди рвався, бо навесні вулики треба було виставляти, боялися, що всі бджоли помруть там, але вижили. Тепер батько — на війні, а інші пасічники допомагають нам з пасікою», – ділиться онука пані Тамари Наталія. Її бабуся у вихідні дні продає мед на ринку в Масанах.
Тамара Марченко пояснює, що не лише війна, а й подорожчання товарів для бджолярства зумовлює зростання цін на мед. До того ж, війна вплинула на можливості збору певних видів меду. Наприклад, щоб отримати гречаний мед, пасіку завжди вивозили на поля, засіяні гречкою, а зараз культуру майже не вирощують.
Також на ціну впливають й інші чинники. «Щороку ти не знаєш, якого виду меду буде більше, бо на це впливає і погода і природа. Тому ціни формують багато факторів, як-от: скільки меду викачали, взагалі як виростають ціни на продукти для бджолярства, які використовуються для пасіки», - розповідає досвідчена бджолярка.
Найдорожчий – акацієвий, найбільш поширений – різнотравʼя
За словами наших співрозмовників і співрозмовниць, найдорожчим медом вважається акацієвий. Його вартість повʼязана як і з його цілющими властивостями, так і тим, що зазвичай збирають дуже мало. Адже акація може цвісти 3-4 дні. Липа цього року також не дала великої кількості меду на Чернігівщині. Гречаний мед взагалі відсутній, оскільки аграрії гречку не вирощують через її низьку рентабельність.
За словами Оксани Дрєєвої, найкращий мед – зрілий, коли в рамці з вулика всі стільники «запечатані». Якщо в меду залишається волога – мед може бродити. Мед із різнотравʼя, липи, соняшника, гречки з часом стає твердим.
Якщо продавець говорить, що це різнотравʼя чи липа, а мед восени-взимку має рідку консистенцію, то це означає, що мед зазнав термічної обробки. Білий наліт на затверділому меду - нормальне явище, так виглядає кристалізована глюкоза. Це означає, що мед упакований природним шляхом без нагрівання та додавання цукру.
Тамара Марченко зауважує, що мед варто обирати залежно від смакових уподобань або ж лікувальних цілей. Насамперед, треба бути впевненим, що у вас відсутня алергія. Мед має протизапальні властивості. Гречаний дуже добре використовувати в кулінарії, особливо в випічці, бо він надає солодощам неймовірного аромату.
Пані Тамара також звертає нашу увагу, що мед може перебувати в двох станах — рідкому та твердому. Тільки акація залишається в рідкому стані найдовше, а всі інші види меду дуже швидко твердіють, але це аж ніяк не є ознакою поганого меду, це ознака виду.
Обираючи мед, пан Віталій рекомендує купувати його в знайомих пасічників, до яких маєте довіру. «Бо на ринку розрізнити якісний і неякісний мед пересічному покупцю просто неможливо», – наголошує він.
Бджолярство як хобі і стан душі
Екс-політик Анатолій Хавило займається бджільництвом як хобі та для здоровʼя. Пасіку має на 25 вуликів, і не ставить мети її збільшити, адже частину меду просто роздає друзям. Його пасіка розташована в місці, яке можна назвати «раєм для бджіл» – ліси, луки на Борзнянщині. Місцеві медоноси – липа, акація, лікарські рослини (ехінацея, валеріана тощо). Складно виокремити домінування якихось рослин, а тому найчастіше мед з його пасіки — це різнотравʼя. Фацелію, наприклад, він спеціально висіває влітку, скошує в сезон і ще раз підсіває на тому ж самому місці.
«Будь-який мед — корисний. Соняшниковий, наприклад, підтримує серцево-судинну систему», – зазначає бджоляр. Анатолій Хавило нагадує правила зберігання меду. Найкраще, за його словами, зберігати мед у скляній тарі (хоча можуть бути й пластикові відерця) в темному прохолодному місці. Особисто він з кожної викачки меду баночку датує і ставить в окрему шафу, де формується його особиста колекція меду.
Пасічник зауважує, що в його родині не вживають цукор, скрізь його замінюють медом. Зранку пан Анатолій обовʼязково зʼїдає ложку меду і випиває склянку води. Так само робить перед обідом та вечерею. Навіть онучка знає про користь меду і дідову медову водичку.
Тамара Марченко вважає, що бджільництвом не можна займатися без любові до цієї справи. «Мають бути велике бажання, витривалість, знання, обов’язково досвідчені наставники. А ще займатися цією справою не з точки зору бізнесу, а з точки зору любові», – ділиться вона своїми думками. Адже бджіл можна порівняти з людьми – в них свої закони і вони дуже працьовиті, водночас їм потрібен власник, який буде розуміти і передбачати наперед все, що може трапитися. Важлива риса – працьовитість, оскільки пасіка забирає багато часу, потребує зусиль і постійного вдосконалення власних знань. «Не можна лінуватися. А ще дуже добре мати компанію однодумців, які теж займаються пасікою, бо самостійно робити все буде важко», – говорить пані Тамара.
Любов до бджільництва, бажання продовжити справу чоловіка і навчити, поділитися досвідом зі своїм сином – це дає натхнення і спонукає пані Тамару працювати далі. Вона підкреслює: якщо працювати на пасіці дійсно добре, не лінуватися та розвиватися, то ця діяльність приносить прибуток.
Факти про мед, які ви могли не знати
Між тим, цілющі властивості меду варто сприймати без перебільшень і його не можна споживати в необмеженій кількості. За інформацією міністерства охорони здоровʼя України, мед не кращий, ніж інші джерела простих вуглеводів. Він так полюбився і надійно закріпився на наших кухнях, бо тривалий час просто не мав альтернатив. «Людство довго могло смакувати лише мед та патоку, які, крім того, були ще й дорогими. Мед дає швидкий заряд енергії виснаженій людині. І справді дослідження довели, що швидкі вуглеводи корисні в разі вірусної інфекції», – йдеться в дописі щодо користі меду.
Колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, посилаючись на іноземні дослідження, у своєму блозі розповідає, що мед калорійніший за цукор: столова ложка цукру має близько 45 кілокалорій, меду — 64. При цьому мед не створює повноцінне відчуття ситості, бо викликає менший викид гормонів інсуліну та лептину. Тож його легше переїсти, ніж звичайних солодощів.
Мед дійсно має потужну антибактеріальну дію. Дослідження показали, що він ефективний для гальмування росту десятків штамів бактерій, зокрема, кишкової палички та сальмонели.
Дослідження показують, що мед є досить ефективним у природному та безпечному лікуванні хронічних ран, пролежнів, опіків та запалень, а також себорейного дерматиту.
Водночас давати мед дітям віком менше року небезпечно. Незначні кількості спор бактерій групи клостридії (нешкідливі для дітей старшого віку та дорослих) можуть викликати ботулізм у немовлят. Є такий “батьківський прийом” — обмазувати соску медом, щоб дитина більш охоче її брала до рота. Цього не варто робити.
Чи стає мед отруйним, якщо його нагріти — наприклад, додати в чай? Принаймні про це можна часто почути чи прочитати. «Ні, це міф. Попри поширену думку, що поєднання окропу та меду може не лише знизити користь останнього, але й спровокувати негативні зміни в людському організмі, це не має ґрунтовного наукового підтвердження. Хоча це може бути менш корисним, це аж ніяк не токсично», – запевняє Уляна Супрун.
Мед є одним із популярних натуральних солодощів для українців. Але споживати його без обмежень, звісно, не можна. Крім цього, варто враховувати власну схильність до алергічних реакцій. Зібраний в екологічно чистій місцевості пасічником, якому ви довіряєте, цей продукт може бути корисним і смачним.
