Немає не важливих подій. Навіть те, що відбувалось раніше, і що ми робили в минулому впливає на наше сьогодення і, напевно, майбутнє. Це банальні речі, але вчорашня подія заставила мене задуматись над тим, що я робив у минулому, і ким я був колись.
До мене на загальному заході нашої клініки підходить молода приваблива дівчина, яка працює в іншому департаменті, і питає: "Чи пам'ятаєте Ви свою першу операцію?" Відповідаю: "Так, пам'ятаю!" І називаю прізвище дитини, якій першій провів операцію. Дівчина відповідає: "Це я!" Обійнялися) зробили спільне фото) майже рідна людина) Що для хірурга перша операція? Це те, що ніколи не забудеш, навіть через десятки років і сотні значно важчих проведених операцій! Десятки асистенцій, роки навчання, чергування - це шлях до першої операції...
Першу свою операцію я провів ще в студентські роки, під час медичної практики, під наглядом моїх старших колег. Коли на їх питання: "Ну що, Саша, зробиш?" Відповів: "Так!" В той момент серцебиття та катехоламіни в моєму організмі були далекі від норми) Все готово, всі готові, я готовий. Я зі скальпелем в правій руці... Оброблено операційне поле і... На тілі дитини мені потрібно робити розріз. І єдина думка, що без цього розрізу, без операційної рани, без мого втручання дитина не одужає - змушує мене зробити перший розріз. Розріз є, далі легше. Операція на якій асистував десятки разів і бачив усе з протилежної сторони, коли кожен рух відточений - проходить успішно! Обробка рани та стерильна серветка фіксується пластирем. І тепер: перша операція... і ця приваблива дівчина... Минулий я, студент, що мріяв стати хірургом.
Теперішній я, хірург, що ділюсь своїм досвідом з іншими. Не було б мрії бути хірургом, не було б першої операції, не проводив би всі свої канікули в лікарні під час навчання, не було б і вдячності молодої дівчини з іншого департаменту!
Все важливо! Все має значення! Робіть важливі та добрі речі! Це повертається сторицею!
